12.08.2025 Справа № 696/466/25
№ 3-зв/696/4/25
12 серпня 2025 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Шкреби В.В., за участі захисника Зачепи Л.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка заяву про відвід головуючій судді Білопольській Н.А. у справі про адміністративне правопорушення №696/466/25 відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,
В провадженні Кам'янського районного суду Черкаської області перебуває вказана справа.
05 серпня 2025 року захисник ОСОБА_2 подала заяву про відвід головуючій судді Білопольській Н.А., який мотивала тим, що вона раніше працювала на посаді секретаря судового засідання в Кам'янському районному суді Черкаської області і на даний час надає правову допомогу своєму батьку ОСОБА_1 , а ризик накладення на нього стягнення торкається її законних прав в частині його утримання та догляду, що може вказувати на можливий необ'єктивний судовий розгляд цієї справи.
Дослідивши заяву, суд приходить до наступних висновків.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Адвокат Зачепа Л.О. на теперішній час не працює у Кам'янському районному суді Черкаської області, а та обставина, що вона в минулому працювала на посаді секретаря цього суду, сама по собі не може свідчити про наявність у судді прямої чи побічної зацікавленості у результатах розгляду справи. Обставин, що свідчили про таке, в заяві про відвід не наведено, а тому суд приходить до висновку, що викладена у заяві інформація є припущенням та не конкретними об'єктивними даними, які б вказували на можливість виникнення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості чи об'єктивності судді.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує як презумпція неупередженості судді, слідчого і прокурора, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Для відведення судді з підстав упередженості необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Відповідно до п. 2.5 "Бангалорських принципів поведінки судді" (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Крім того, беручи до уваги те, що особиста безсторонність суду презюмується, а доказів протилежного у суду немає, відсутні підстави вважати про наявність у судді суб'єктивно упередженого ставлення до сторін процесу або про наявність у неї певної особистої заінтересованості в результатах розгляду справи.
Отже, даний відвід ґрунтується виключно на припущеннях заявника, а обставини, на які посилається адвокат Зачепа Л.О., не є доказами упередженості чи необ'єктивності судді Білопольської Н.А. під час розгляду справи, а тому заяву про відвід суд розцінює, як бажання сторони затягнути судовий процес та передати її на розгляд іншому судді в не процесуальний спосіб.
Оскільки відсутні підстави для відводу судді, відвід є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви про відвід головуючій судді Білопольській Н.А. у справі про адміністративне правопорушення №696/466/25 відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП - відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 251, 283 КУпАП, суд
В задоволенні заяви про відвід головуючій судді Білопольській Н.А. у справі про адміністративне правопорушення №696/466/25 відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП- відмовити.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя : В.В. Шкреба