Справа № 567/1250/25
Провадження №3/567/599/25
13 серпня 2025 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Назарук В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , непрацюючу, паспорт НОМЕР_1 , виданий 06.04.1999 Зарічненським РВ УМВС України в Рівненській області,
за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, в провину ОСОБА_1 ставиться те, що вона, будучи такою, що 11.09.2024 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, 18.06.2025 близько 18 год. в АДРЕСА_1 , поблизу місцевого ставка ухилялася від виконання батьківських обов'язків щодо створення належних умов для життя, навчання та виховання своєму малолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знайшов алкогольний напій - пиво та з дозволу матері його випив.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому порядку, причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.184 КУпАП є не обов'язковою.
За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за її відсутності, враховуючи строк на розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачений ст.277 КУпАП, на підставі письмових доказів наявних в матеріалах справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.
Частиною 1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність батьків за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. За частиною 2 ст.184 КУпАП настає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та актового запису про народження №113 від 18.10.2018, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вони оформлені та складені відносно ОСОБА_6 .
Однак матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять документально підтверджених доказів родинних відносин малолітнього ОСОБА_7 з ОСОБА_8 .
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998, п.54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Крім того, порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством.
З огляду на встановлені обставини, з урахуванням практики ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд при відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчинення останньою правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, оскільки сам лише протокол про адміністративне правопорушення, наявний в матеріалах справи, за відсутності документально підтверджених доказів родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , суд не може прийняти як переконливі докази вчинення ОСОБА_1 18.06.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 3 ст.62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, виходячи з вимог ст.ст.252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП підлягає закриттю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.7, 9, 221, 245-249, 251, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
справу про адміністративне правопорушення за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 14.08.2025.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.