Справа № 686/21416/25
Провадження № 1-кс/686/7598/25
05 серпня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12025240000000803 від 20.06.2025 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
04.08.2025 року прокурор Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , за допомогою поштового зв'язку, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 , із ключем запалення, з метою забезпечення подальшої конфіскації майна як виду покарання.
В обґрунтування поданого клопотання прокурором зазначено, що «у провадженні слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025240000000803 від 20.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.06.2025 на адресу СУ ГУНП в Хмельницькій області надійшло звернення від гр. ОСОБА_5 , про те, що група осіб, за попередньою змовою із військовослужбовцями, з корисливих мотивів, на території Хмельницької області, організовують незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 , а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_4 організували схему незаконного переміщення осіб через державний кордон України в Республіку Румунія поза межами пунктів пропуску.
Вказані особи здійснюють пошук осіб призовного віку, які мають на меті незаконним шляхом перетнути кордон України з метою уникнення мобілізації до Збройних Сил України та готові сплатити за вищевказані послуги від 3000 до 4000 доларів США. В свою чергу ОСОБА_6 проводить детальний інструктаж осіб, які будуть перетинати державний кордон.
Окрім цього, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 залучили до протиправної діяльності військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_7 , який самовільно залишив військову частину та наразі перебуває за кордоном України. Вказана особа надає інформацію стосовно конкретних маршрутів руху, відсутність в період переміщення прикордонних нарядів, яку останній отримує від наразі невстановлених осіб. За інформацію ОСОБА_7 отримує частину грошових коштів, які ОСОБА_6 безпосередньо передає дружині останнього, а саме ОСОБА_8 в м. Кам'янець-Подільський.
02.08.2025 у вказаному кримінальному провадженні, на підставі ухвали слідчого судді проведено санкціонований обшук транспортного засобу марки «Volkswagen», моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 за адресою поруч провулку Зелений, 12 м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphonel2», імеі1: НОМЕР_3 , із сім-карткою № НОМЕР_4 , у чохлі чорного кольору, який було поміщено до сейф-пакету № RIC 2203334; грошові кошти в сумі 300 доларів США, номіналом по 100 доларів США серії KD 17315537В, КК 23462593 С, KD 24803580D, які було поміщено до сейф-пакету № ICR 0106759; транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 , із ключем запалення.
02.08.2025, вказані речі визнано речовими доказами про що винесено постанову.
Крім цього, 02.08.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано, в порядку ст. 208 КПК України.
Вилучений в ході обшуку транспортний засіб належить підозрюваному ОСОБА_4 ..
Згідно вищевказаного є необхідність у встановленні заборон відчуження, розпорядження та користування вилученим майном ОСОБА_4 , під час обшуку.
У зв'язку з тим, що вищевказані вилучені речі мають значення речових доказів в кримінальному провадженні щодо протиправної діяльності, виникла необхідність у накладенні арешту, у вигляді позбавлення володільця права відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися ними, з метою конфіскації майна як виду покарання.»
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності, просить клопотання задовольнити.
Власник майна, у відповідності до ч.2 ст.172 КПК України, про розгляд клопотання не повідомлявся.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до положень п.3 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Положеннями ч.5 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд, у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
На підставі ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак, вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.
Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025240000000803 від 20.06.2025 р., за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
03.08.2025 р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а отже останній набув статусу підозрюваного у зазначеному кримінальному провадженні.
З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 , дійсно належать транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 та ключі запалення, на які просить накласти арешт прокурор.
Зважаючи на те, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки додано докази, що вказані транспортний засіб та ключі запалення належать ОСОБА_4 , останній набув статусу підозрюваного, в зв'язку з тим, що 03.08.2025 р. його було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та санкція інкримінованого ОСОБА_4 статті, передбачає конфіскацію майна, тому, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою запобігання відчуження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
А тому клопотання прокурора є обґрунтованим.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
З урахуванням ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 , із ключем запалення, з позбавленням права на відчуження та розпорядження вказаним майном (без позбавлення права користування ними).
На даному етапі кримінального провадження не надано доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження. Менш обтяжливий спосіб арешту майна, на думку слідчого судді, призведе до неможливості його збереження та може призвести до приховування, пошкодження, знищення, передачі, відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому розслідуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , - задовольнити частково.
Накласти арешт, з тимчасовим позбавленням права відчуження та розпорядження, на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 , із ключем запалення, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
В решті вимог клопотання прокурора відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя