Справа № 686/22172/25
Провадження № 1-кс/686/7675/25
06 серпня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні №62025240010001010 від 25.06.2025 р., за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
05.08.2025 року старший слідчий в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із заступником начальника відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, яке 04.08.2025 р., було тимчасово вилучене у ОСОБА_3 , під час проведення обшуку в автомобілі «Opel Zafira», р.н. НОМЕР_1 , а саме: належний ОСОБА_3 мобільний телефон «Redmi» model 23108RN04Y, із невстановленим ІМЕІ, із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_2 , а також на (сорок) купюр, номіналом 100 доларів США кожна, зокрема 2 купюри із №FB18135986A та №FG69434137A та 38 імітаційних купюр із однаковим № КВ46279860І, із первинним упакуванням, з метою збереження речових доказів.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України, вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Вказаним вимогам закону подане слідчим клопотання не відповідає. Так, у поданому клопотанні слідчий не аргументує достатнім чином, які підстави, мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна у вказаному кримінальному провадженні наявні, відсутнє належне обґрунтування, яке значення мають вилучені речі, на які просить накласти арешт слідчий, як речові докази для встановлення обставин, з тих, що відповідно до ст.91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, яке розслідується, за підозрою у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, а відтак, яка необхідність у накладенні арешту саме на це майно.
У клопотанні слідчого лише стосовно вилученого мобільного телефону було зазначено кому він належить, однак кому саме належать (сорок) купюр, номіналом 100 доларів США кожна, зокрема 2 купюри із №FB18135986A та №FG69434137A та 38 імітаційних купюр із однаковим № КВ46279860І, із первинним упакуванням, слідчим у клопотанні не зазначено, хоча мав зазначити конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Отже, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, яке на даний час ймовірно належить третій особі, однак, суб'єктом звернення із таким клопотанням мав би бути прокурор.
Не наведено у клопотанні слідчого й про існування обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України. У клопотанні йдеться, що є необхідність в арешті майна, з позбавленням права відчуження, користування та розпорядження цим майном, однак, в чому полягає ця необхідність, слідчий у клопотанні не зазначає.
Крім того, у відповідності до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Однак, матеріали поданого слідчим клопотання не містять актуальних контактних даних осіб, яким належить майно, на яке просить накласти арешт слідчий, що позбавляє слідчого суддю можливості повідомити вказаних осіб про час і місце розгляду справи у передбачений законом строк.
Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю можливості вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті прокурором, із зазначенням у розрізі кожного вилученого предмету його ознак речових доказів, визначених ст.98 КПК України, значення для кримінального провадження, мети накладення арешту, визначеної ст.170 КПК України, обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України, та на чиє майно він просить накласти арешт, з долученням документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_2 , погоджене заступником начальника відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, у кримінальному провадженні №62025240010001010 від 25.06.2025 р., за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя