Суддя ОСОБА_1
Справа № 636/2191/24
Провадження № 1-в/644/462/25
14.08.2025
14 серпня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника пробації ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання в.о. начальника Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області стосовно ОСОБА_5 про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням у зв'язку із закінченням іспитового строку,
встановив:
В.о. начальника Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області звернулась до суду з клопотанням, в якому просила суд вирішити питання про звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробовуванням у зв'язку із закінченням іспитового строку.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 08.07.2024 року до Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області для виконання надійшов вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 03.04.2024 року відносно ОСОБА_5 .
За викликами на 15.07.2024 року та 23.07.2024 року, направленими поштовим зв'язком AT «Укрпошти» за вказаною у вироку суду адресою, засуджений не прибув.
24.07.2024 року був здійснений вихід за адресою місця проживання засудженого, а саме: АДРЕСА_1 , під час якого, брат засудженого, який знаходився за вказаною вище адресою, відмовився надати пояснення, але в усній бесіді повідомив, що ОСОБА_6 не проживає за вищевказаною адресою протягом тривалого часу, останнє відоме місцезнаходження засудженого було у м. Чугуїв, можливих адрес постійного проживання та контактних номерів телефону брат засудженого не мав.
З 24.07.2024 року Індустріальним районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області відносно ОСОБА_7 проводилися заходи з його виявлення, в результаті яких, згідно повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_1 , стало відомо, що ОСОБА_5 призваний на військову службу під час мобілізації 01.05.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно повідомлення з ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_5 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 02.05.2024 року по 10.07.2024 року та наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 10.07.2024 року його було виключено із списків та направлено для подальшого проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_2 .
Згідно повідомлення з ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_5 вважається таким, що 05.01.2025 року, під час виконання бойового завдання, зник безвісти.
Характеризуючих матеріалів з ВП № 1 ХРУП № 2 в Харківській області відносно ОСОБА_5 не надходило.
03.04.2025 року за вихідним № 24/15/1636-25 до Індустріального районного суду м. Харкова було направлено клопотання про вирішення питання про звільнення від призначеного покарання стосовно ОСОБА_5
26.05.2025 року до Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області надійшла ухвала Індустріального районного суду м. Харкова від 22.04.2025 року, в якій суд відмовив в задоволенні клопотання, керуючись тим, що фактично іспитовий строк за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 03.04.2024 року сплив, але засуджений не виконав покладені на нього обов'язки, а також на теперішній час перебуває у розшуку як особа, яка зникла безвісти, у зв'язку з чим, суд не має можливості з'ясувати питання про те, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього судом обов'язки. Само по собі те, що закінчився іспитовий строк не свідчить про беззаперечне скасування умовного звільнення, а тому відсутні підстави для звільнення його від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
На думку органу пробації, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 виконував конституційний обов'язок із захисту держави під час дії іспитового строку. Від дати мобілізації (01.05.2024) він безперервно перебував на військовій службі у лавах Збройних Сил України, що свідчить про його відповідальну громадянську позицію, прагнення до виправлення та дотримання вимог закону.
26.05.2025 року за вихідним №24/15/2495-25 до Індустріального районного суду м. Харкова було повторно направлено клопотання про вирішення питання про звільнення від призначеного покарання стосовно ОСОБА_5 ..
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 25.06.2025 року в задоволенні клопотання про вирішення питання про звільнення від призначеного покарання ОСОБА_5 відмовлено.
Проте, факт проходження військової служби під час бойових дій підтверджує належну поведінку засудженого та свідчить про його виправлення, намірів ухилення засудженого від виконання покладених на нього судом обов'язків, встановлено не було, ОСОБА_5 протягом іспитового строку до адміністративної, кримінальної відповідальності не притягувався, покладені судом обов'язки засудженим не були виконані у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 не прибув до відділу пробації для постановки на облік, оскільки з 01.05.2024 року проходив військову службу в ЗСУ. Іспитовий строк закінчився 03.04.2025 року.
Представник органу пробації в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання.
Засуджений в судове засідання не з'явився, про розгляд повідомлявся.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, заслухавши представника пробації, прокурора, розглянувши клопотання, дослідивши надані матеріали, оцінивши докази, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 03.04.2024 року року ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі, відповідно до ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання зі встановленням йому іспитового строком на 1 рік.
Відповідно до ст.76 КК України на засудженого були покладені обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти орган прробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Зазначений вирок набрав законної сили 23.05.2024 року.
Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.07.2024 року, ОСОБА_5 призваний на військову службу під час мобілізації 01.05.2024 року до військової частини НОМЕР_1 .
З повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_5 проходив службу у вищевказаній військовій частині з 02.05.2024 року по 10.07.2024 року, наказом командира військової частини від 10.07.2024 року його виключено із списків та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .
Згідно повідомлення військової частини НОМЕР_2 від 17.01.2025 року, солдат ОСОБА_5 вважається таким, що 05.01.2025 року під час виконання бойового завдання зник безвісті.
Відповідно до ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71,72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Виходячи зі змісту вказаної правової норми, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, є комплекс елементів, дотримання яких в цілому свідчить про дотримання засудженим вимог ст. 75 КК України та можливість застосування до ньогост.78 КК України.
Зокрема, такими елементами є закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, визначених в ч. 2ст. 76 КК України, виконання засудженим покладених на нього вироком суду обов'язків, визначених в ч. 1ст. 76 КК України, а також обов'язок не вчинити протягом іспитового строку нового злочину.
Недотримання будь-якої із вищезазначених умов вказує на порушення засудженим положень ст. 75 КК України щодо звільнення його при ухваленні вироку від відбування покарання з випробуванням та не дає підстав для застосуванняст.78 КК України навіть у разі закінчення визначеного судом терміну іспитового строку.
Суд встановив, що іспитовий строк за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 03.04.2024 стосовно ОСОБА_5 фактично сплив 03.05.2025 року.
Разом з тим, на теперішній час ОСОБА_5 перебуває в активному розшуку як безвісті зникла особа.
Як вбачається з повідомлення військової частини НОМЕР_2 від 17.01.2025 року, солдат ОСОБА_5 зник безвісті під час виконання бойового завдання за бойовим розпорядженням пов'язаним із захистом Батьківщини у зв'язку зі збройною агресією РФ проти України в районі населеного пункту Надія Сватівського району Луганської області відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 «Про призначення службового розслідування» від 07.01.2025 року № 153.
Згідно з ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання та поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, інформації про видачу нотаріусами свідоцтва про призначення опікуна над майном осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа, зникла безвісти за особливих обставин, особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Статтею 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено, що розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім'ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім'ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в Реєстрі.
Враховуючи, що засуджений ОСОБА_5 проходив службу у військовій частині ВЧ НОМЕР_2 , з 05 січня 2025 року перебуває в активному розшуку як безвісті зникла особа, при цьому, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи, проте доказів щодо внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань не надано, місце знаходження засудженого на теперішній час не встановлено та не відомо, судза відсутністю засудженого не має можливості з'ясувати питання про те, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього судом обов'язки, а закінчення іспитового строку не свідчить про беззаперечне скасування умовного звільнення, а тому відсутні підстави для звільнення засудженого від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України та ст.78 КК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання в.о. начальника Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області стосовно ОСОБА_5 про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням у зв'язку із закінченням іспитового строку - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Харкова.
Суддя ОСОБА_1