14.08.2025
639/4953/25
2-о/642/80/25
14 серпня 2025 року
м.Харків
Справа № 639/4953/25
Провадження № 2-о/642/80/25
Суддя Холодногірського районного суду м.Харкова Петрова Н.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування опікунська рада Холодногірського району Харківської міської ради про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,-
11.08.2025 до Холодногірського районного суду м.Харкова за підсудністю з Новобаварського районного суду м.Харкова надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування опікунська рада Холодногірського району Харківської міської ради про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, в якій він просить суд визнати недієздатним, встановити опіку над ОСОБА_2 , призначивши йому опікуна ОСОБА_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025, справа надійшла в провадження судді Холодногірського районного суду м.Харкова Петрової Н.М.
Вивчивши матеріали заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду, суддя дійшов висновку, що зазначена заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Так, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Крім того, згідно з вимогами п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ст. 41 ЦК України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.
Крім того, частиною 1ст. 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Заява не містить достатнього викладу обставин (із зазначенням відповідних доказів) про відсутність обмежень у призначенні заявника опікуном, встановлених ст. 64 ЦК України та п. 3.2 Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88, де визначено обставини, які унеможливлюють призначення певної особи опікуном, серед яких опікунами не можуть бути особи, які: визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню.
При цьому, відсутність всіх викладених вище обставин має бути підтверджена відповідними фактичними даними: відомостями органу опіки та піклування про відсутність даних про визнання особи, що бажає бути призначеною опікуном, недієздатною або обмежено дієздатною; відомостями (сертифікат, довідка) наркологічної та психіатричної лікарень про те, що вказана особа, що бажає стати опікуном, не перебуває на обліку та не лікується у вказаних психоневрологічних та наркологічних закладах; відомостями органу опіки та піклування про те, що така особа раніше не була опікуном чи піклувальником та з її вини опіку чи піклування не було припинено та вказана особа не позбавлена батьківських прав.
В порушення вищезазначеного, ОСОБА_1 не додав до заяви висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном, а також доказів того, що він звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Згідно ч.5 ст. 293 ЦПК України, у випадках, встановлених пунктами 1, 9 і 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов'язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа. У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги. Рішення суду про доручення призначити адвоката негайно, але не пізніше двох робочих днів, надсилається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, для виконання.
Всупереч цьому, заявник ОСОБА_1 не залучив ані представника для захисту інтересів особи, щодо якої розглядається питання про визнання її недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна, ані не надав відповідного клопотання суду про залучення такої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 ЦПК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Однак, заявник ОСОБА_1 не надав до заяви жодних даних, які б підтверджували фактичне сумісне проживання заявника та особи, яку він просить визнати недієздатною, а саме: ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Таким чином, заява заявника підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку на усунення недоліків.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Зважаючи на вищевикладене, заявнику необхідно виправити вищевказані недоліки.
За таких обставин, в силу ч.1 ст.185 ЦПК України, вважаю за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявнику строк п'ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Таким чином, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями ч. 3 ст.185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 293,294, 297 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування опікунська рада Холодногірського району Харківської міської ради про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви 5 (п'яти) днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити заявнику, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Вебадреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Наталя ПЕТРОВА