Справа № 639/3079/25
Провадження № 2/639/1281/25
14 серпня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Борисенка О.О.,
секретаря судового засідання Шелеховської О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/3079/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
установив:
05.05.2025 до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій позивач просив стягнути на його користь солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 52607,61 грн та судові витрати.
Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» 05.05.2025 та підписані представником позивача Суржаном Романом Дмитровичем, який діє на підставі довіреності (а.с.13).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальна організація, відповідно до законодавства, надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будівників м. Харкова. Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг станом на 01.04.2025 у відповідачів утворилась заборгованість в сумі 51290,93 грн, з яких: 49427,00 грн - за послугу постачання теплової енергії за період з 01.01.2016 по 31.03.2025; 889,44 грн - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.03.2025; 974,49 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.03.2025. У зв'язку з простроченням виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги відповідачам нараховані інфляційні втрати в сумі 957,56 грн та три відсотки річних у сумі 359,12 грн.
06.05.2025 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено судове засідання (а.с.19).
02.06.2025 представник позивача Суржан Р.Д. подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 14.08.2025 подав до суду заяву, в якій просив застосувати позовну давність до цих спірних правовідносин, в іншій частині вирішити питання про стягнення заборгованості на розсуд суду та провести судове засідання без його участі.
Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 (згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України), у судове засідання не з'явилася, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила.
Відзив на позовну заяву відповідачі не подавали.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12,17).
Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначений порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 21, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії та послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказаний висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у цивільній справі № 6-59цс13.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
З 01.12.2021 на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 у багатоквартирних будинках набрав чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання та опублікований на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 31.10.2021 року (а.с.5).
Відповідно до п. 4 зазначеного Індивідуального договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно з п. 5 Індивідуального договору, Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами.
Розрахунковим періодом відповідно до п. 32 Індивідуальних договорів є календарний місяць.
Відповідно до п. 34 Індивідуального договору, споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Пунктами 51, 52 Індивідуального договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51). Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52).
Виходячи з положень п.4 Індивідуального договору, датою його акцептування є 01.12.2021 року, тобто факт отримання послуг.
Також, з 01.07.2022 набрав чинності Публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який опублікований на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022 (а.с.6).
Згідно з п. 2 Публічного договору, договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладання договору.
Відповідно до п. 4 зазначеного договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуг.
Згідно з п. 5 Публічного договору, виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим Договором.
Пунктами 13, 14, 15 Публічного договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (п. 13). Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у разі наявності) (п. 14). Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги (п. 15).
Згідно з пунктами 30, 31 Публічного договору, договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 30). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 31).
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Обов'язок споживачів своєчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом, передбачений ст. 68 ЖК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, відповідачі є споживачами послуг з теплопостачання, які надає позивач.
Однак, відповідачі, отримуючи надані ним послуги, вказані послуги своєчасно не оплачують.
У зв'язку з чим, як вбачається з відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, відомості про нарахування та оплату за обслуговування ВБС теплопостачання, відомості про нарахування та оплату за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії, на особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , нарахована заборгованість у розмірі 49427,00 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з січня 2016 року по березень 2025 року; 974,49 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з липня 2022 року по березень 2023 року; 889,44 грн - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з червня 2022 року по березень 2025 року (а.с.7-10).
Доказів того, що вказані послуги відповідачам не надавалися, або що вони не користувалися наданими послугами, матеріали справи не містять.
Відповідно до розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води боржникам за період з травня 2019 року по січень 2022 року нараховані інфляційні втрати в сумі 957,56 грн та три відсотки річних у сумі 359,12 грн (а.с.11).
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц виснувала, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що складені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, доказів про погашення виниклої заборгованості та контррозрахунку відповідачі не надали.
Згідно з ст. 257 Цивільного Кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено, та наразі не скасовано.
За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
З огляду на викладене, на час дії встановленого карантину та воєнного стану, строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, не спливає та на момент звернення позивача з позовом, в разі існування підстав для застосування позовної давності, даний строк має бути застосований лише до 02.04.2017, оскільки Закон №540-IХ від 30.03.2020 набув чинності 02.04.2020.
Правова позиція щодо застосування статті 257 ЦК України та пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21.
Отже, у цих спірних правовідносинах позовна давність щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, в силу пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на дату подання позову (05.05.2025) не спливла.
Суд за заявою відповідача ОСОБА_2 застосовує позовну давність до спірних правовідносин щодо стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, та відмовляє у задоволенні позовних вимог, заявлених поза межами строку позовної давності за період з 01.01.2016 по 01.04.2017 включно у розмірі 5782 грн 24 коп.
Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягує солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість в сумі 46825 грн 37 коп., з яких: 43644 грн 76 коп. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 02.04.2017 по 31.03.2025; 889 грн 44 коп. - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.03.2025; 974 грн 49 коп. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.03.2025; інфляційні втрати в сумі 957 грн 56 коп. та три відсотки річних у сумі 359 грн 12 коп.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2016 по 01.04.2017 включно у розмірі 5782 грн 24 коп. суд відмовляє у зв'язку зі спливом строку позовної давності, про що заявлено відповідачем.
При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (а.с.4), та поніс витрати, пов'язані з відправкою позивачем відповідачам позовної заяви з додатками у розмірі 110,00 грн (а.с.14,15).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (89,01%), та стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2156 грн. 18 коп., в рівних частках, по 1078 грн 09 коп. з кожного, та витрати, пов'язані з відправкою позивачем відповідачам позовної заяви з додатками у розмірі 97 грн 91 коп., в рівних частках по 48 грн 95 коп. з кожного.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 6, 7, 12, 13, 19, 76-81, 128, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рахунок НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, заборгованість в сумі 46825 (сорок шість тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн 37 коп., з яких: 43644 грн 76 коп. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 02.04.2017 по 31.03.2025; 889 грн 44 коп. - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.03.2025; 974 грн 49 коп. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.03.2025; інфляційні втрати в сумі 957 грн 56 коп. та три відсотки річних у сумі 359 грн 12 коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2016 по 01.04.2017 включно у розмірі 5782 грн 24 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рахунок НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2156 грн 18 коп., в рівних частках, по 1078 (одну тисячу сімдесят вісім) грн 09 коп. з кожного, та витрати, пов'язані з відправкою позивачем відповідачам позовної заяви з додатками у розмірі 97 грн 91 коп., в рівних частках по 48 (сорок вісім) грн 95 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 14.08.2025.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО