Справа №638/9781/25
Провадження № 2-а/638/367/25
11 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді - Подус Г.С.,
за участю секретаря - Двойних А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Савіна Олега Сергійовича до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
встановив:
Представник Соляника С.М. звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова із зазначеним позовом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21 травня 2025 року інспектором 5-ї роти поліцейським 5-ї роти 1-го батальйону УПП в Харківській Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Козиренко Віталієм Вікторовичем була винесена постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 4784458 про притягнення ОСОБА_1 в подальшому за текстом «Позивач» до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. 00 коп. Відповідно до вищевказаної постанови «Позивача» було визнано винним в тому, що він 21 січня 2025 року о 14 годині 44 хвилин в місті Ізюм Харківської області керував транспортним засобом (автобусом) технічний стан якого не відповідає стандартам що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме наявні тріщини та сколи на вітровому склі в межах дії склоочисників чим нібито порушено вимоги п. 6.1.2. п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010, чим в свою чергу порушено п. 31.1 ПДР.Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища. Відповідно до положень цієї статті обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті. Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України. В положеннях статті 37 Закону України «Про дорожній рух» визначені підстави для заборони експлуатації транспортних засобів. Як вбачається з оскаржуваної постанови дії позивача кваліфіковані за ч.2 ст.121 КУпАП, а саме порушення водієм правил керування транспортним засобом. Перелік технічних несправностей, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу наведений у розділі 31 Правил дорожнього руху України, а саме Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання. Однак, в цьому переліку відсутня така несправність, як тріщина та сколи на лобовому склі, тобто Правилами дорожнього руху не забороняється експлуатувати транспортний засіб в цьому випадку. Також позивачем вказано, що розмір судових витрат складає 6484,48 грн., а саме витрат на правову допомогу та судового збору.
27.05.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова у справі відкрито провадження.
06.06.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що транспортний засіб позивача було зупинено на підставі статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектор встановив особу водія, ним виявився ОСОБА_1 . Інспектор довів до відома позивача нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються превентивні поліцейські заходи, пояснив позивачеві, що транспортний засіб під його керування має не відповідність ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», що затверджений наказом Держспоживстандарту України №630 від 28.12.2010 і має тріщину на вітровому склі у зоні роботи склоочисників. Позивач керував транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, то це є об'єктивною стороною правопорушення передбаченого частиною другою статті 121 КУпАП. За результатом розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, інспектором встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КУпАП, тому була винесена постанова серії ЕНа №4784458. При винесенні цієї постанови, поліцейський керувався положеннями ПДР, КУпАП та ДСТУ 3649:2010, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне позивачем, а тому він діяв в межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права. У зв'язку із вищевикладеним просили відмовити у задоволені позову.
Позивач та його представник просили про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, при цьому відповідачем надано відзив.
Справа розглядається на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
З матеріалів справи, вбачається, що 21 травня 2025 року інспектором 5-ї роти поліцейським 5-ї роти 1-го батальйону УПП в Харківській Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Козиренко Віталієм Вікторовичем була винесена постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 4784458 про притягнення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу 680 грн.
Зі змісту постанови встановлено, що ОСОБА_1 було визнано винним в тому, що він 21 січня 2025 року о 14 годині 44 хвилин в місті Ізюм Харківської області керував транспортним засобом (автобусом) технічний стан якого не відповідає стандартам що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме наявні тріщини та сколи на вітровому склі в межах дії склоочисників чим нібито порушено вимоги п. 6.1.2. п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010, чим в свою чергу порушено п. 31.1 ПДР.
Згідно з ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом та ін.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядають органи Національної поліції.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначений Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).
Пунктом 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
За правилами ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, зокрема частина перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Приписами п.п. 31.4 п.31 ПДР передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам.
У наведеному пункті ПДР викладений перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється експлуатація таких транспортних засобів.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
До участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. Даний імператив закріплено в частині першій статті 29 Закону України «Про дорожній рух».
Контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль), відповідно до статті 52 Закону України «Про дорожній рух».
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
В позовній заяві позивачем зазначено, що на транспортному засобі, яким він керував дійсно наявні тріщина на склі, тобто факт пошкодження скла підтверджена позивачем.
Диспозицією частини другої статті 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями пункту 31.1 ПДР передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно статті 23 Закону України «Про стандартизацію», національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
Отже, ПДР України закріплює обов'язок відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а Закон України «Про стандартизацію» обумовлює обов'язковість застосування національних стандартів виключно у випадку, якщо така обов'язковість встановлена іншими нормативно-правовими актами.
У ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану колісних транспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.
Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції.
Зокрема, пунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Згідно вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 року №710, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.12.2012 року за №2169/22481 (далі - Вимоги), визначено, що на території України діють національні стандарти відповідності стану технічного транспортного засобу, зокрема ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методики контролювання", а також Міждержавні стандарти, серед яких, зокрема, ГОСТ 5727-88 "Скло безпечне для наземного транспорту. Загальні технічні умови".
В свою чергу, відповідно до пункту. 5.1 розділу 5 Додатку № 1 до Вимог, стан конструкції і технічні характеристики матеріалу стекол мають відповідати за інформацією їх маркування, а також ПДР, саме вимогам пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010.
З відеозапису, який надано представником відповідача, вбачається, що на ньому об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для встановлення того, що ОСОБА_1 порушив ПДР України
Отже, при визначенні стану конструкції стекол колісного транспортного засобу, інспектор правомірно керувався саме вимогами пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010, який не дозволяє наявність тріщин чи сколів на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.
Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем дійсно було допущено порушення ПДР, у зв'язку з чим позовна заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова є законною та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 122, 251, 278, 279, 280, 288 КУпАП, ст.ст. 5-11, 77, 211, 217, 220, 229, 241-246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд,-
ухвалив:
У задоволені позовних вимог представника ОСОБА_1 - адвоката Савіна Олега Сергійовича до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: