Справа № 454/1550/24 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В.
Провадження № 22-ц/811/506/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
01 серпня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 грудня 2024 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У квітні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3644140 від 17.05.2021 року в розмірі 71850 грн., з яких: 15000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 54000 грн. - заборгованість за процентами; 2850 грн. - заборгованість за комісійними винагородами, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Вимоги обгрунтовано тим, що 17.05.2021 року за власним волевиявленням, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» https://miloan.ua/, Закала С.Г. подав заявку на отримання кредиту №3644140. ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №3644140 від 17.05.2021 року, який знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/. Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит №3644140 від 17.05.2021 року з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 15000 грн.
13.10.2021 року, згідно умов договору відступлення права №07Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №3644140 від 17.05.2021 року на користь позивача, відповідно, останній набув право вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача.
Згідно договору відступлення права вимоги, сума боргу перед новим кредитором становить 71850 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000 грн., заборгованість за процентами - 54000 грн., заборгованість за комісійними винагородами - 2850 грн.
Оскільки відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий кредит в строки, виникла заборгованість, яку позивач просив стягнути в судовому порядку.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 12 грудня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №3644140 від 17.05.2021 року в розмірі 71850 грн., з яких: 15000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 54000 грн. - заборгованість за процентами, 2850 грн. - забргованість за комісійними винагородами.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та 3000 грн. витрат на правову допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 , просив його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Відповідач зазначає, що заявка на отримання кредиту №3644140 від 17.05.2021 року та договір про споживчий кредит від 17.05.2021 року не містить його підпису, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт використання або накладення електронного підпису.
За позицією відповідача, відсутність будь-яких даних, які б свідчили про застосування електронного підпису, ставить під сумнів належне офрормлення документів, що подаються як докази.
Додає, що доказів належності переказу коштів відповідачу та даних карти, на яку було перерахвано кредитні кошти, матеріали справи також не містять.
Звертає увагу, що на підтвердження забргованості та її розміру позивач подав до суду першої інстанції анкету-заяву №3644140 від 17.05.2021 року та договір про споживчий кредит від 17.05.2021 року, проте, ні в заяві, ні в договорі не міститься номера картки, на яку б позичальник просив перерахувати грошові кошти, відсутні докази належності картки саме відповідачу.
Стосовно витрат на правову допомогу, то вказує на те, що гонорар має бути розумним та враховувати витрачений час адвокатом.
Зауважує, що обсяг виконаних робіт у цивільній справі, яка за своєю категорією в розумінні п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, є неспіврозмірним із розміром оплат послуг, які просить стягнути позивач.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін як законне та обгрунтоване.
Зокрема, зазначає, що кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.
Наголошує, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт ТОВ «Мілоан» за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений.
Додає, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи відповідача у цій частині, доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надно, що в силу положень ст.ст.12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Вказує, що згідно з п.4.3 правил надання фінансових послуг ТОВ «Мілоан», подаючи заявку за кредитним продуктом, що передбачає надання кредиту шляхом переказу суми кредиту на картковий рахунок, заявник має зареєструвати в особистому кабінеті банківську картку, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заяві, якщо така банківська картка не була зареєстрована заявником в особистому кабінеті. Товариство здійснює верифікацію доданої позичальником банківської картки, тобто перевіряє, що банківська картка активна та заявник має доступ до управління картковим рахунком. На підставі платіжного доручення №3644140 від 17.05.2021 року відповідачу були перераховані кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 15000 грн. В свою чергу, відповідачем не було надано жодного доказу, який би спростовував або заперечував, що картковий рахунок № НОМЕР_1 не належить відповідачу та що ним не було отримано перерахунок коштів у розмірі 15000 грн.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 22.07.2025 року, є дата складення повного судового рішення - 01.08.2025 року.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» з метою отримання кредитних коштів, у зв'язку з чим підписав в електронному вигляді анкету-заяву на кредит №3644140 (а.с.11).
Згідно анкети-заяви на кредит №3644140 від 17.05.2021 року, заявлена сума кредиту - 20000 грн., погоджена сума кредиту - 15000 грн., у валюті - українська гривня, строк кредиту - 30 днів з 17.05.2021 року, дата повернення кредиту - 16.06.2021 року, сума до повернення - 26850 грн.
Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту - 2850 грн., нараховується одноразово за ставкою 19,00% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом - 9000 грн., нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Позичальник: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .
Канал залучення: google/search-miloan-general_мілоан/cpc IP, адреса, з якої подано заявку: 31.129.232.243.
17.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №3644140.
Відповідно до п.1.1 договору, кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Згідно з п.1.2 договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 15000 грн. у валюті: українські гривні. Кредит надається строком на 30 днів з 17.05.2021 року (п.1.3 договору).
Відповідно до п.1.4 договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 16.06.2021 року.
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту), складають 11850 грн. в грошовому виразі та 3,327 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом, складає 26850 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані, виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема, позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний у п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань (п.1.5 договору).
Комісія за надання кредиту: 2850 грн., яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 договору).
Проценти за користування кредитом: 9000,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 договору).
Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього договору (п.1.7 договору).
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п.2.1 договору).
Згідно з п.2.2.2 договору, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 договору.
Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування, визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою, встановленою п.1.6, та процентною ставкою, визначеною п.1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника (п.2.2.3 договору).
Згідно з п.2.3.1 договору, продовження вказаного в п.1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.
Відповідно до п.2.4.1 договору, позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п.1.4 договору, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.
У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов'язання позичальника за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь кредитодавця, встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п.1.4 договору, або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування, визначеного згідно п.1.3 та п.2.3 цього договору, виконання зобов'язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків, обумовлених розділом 4, п.3.2.5 договору (п.2.4.2 договору).
У випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником умов цього договору, кредитодавець з дотриманням вимог законодавства має право стягнути заборгованість в примусовому порядку та/або звернути стягнення на майно, що належить позичальнику на праві власності (п.3.2.5 договору).
Згідно з п.4.2 договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п.1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Відповідно до п.5.1 договору, позичальник підтверджує зокрема, що:
до укладення цього договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа, розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору, з інформацією, передбаченою ч.ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»;
до укладення договору отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами (у т.ч., викладеними у п.6.3) та правилами, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору;
умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану;
до укладення цього договору отримав від товариства інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та в Законі України «Про споживче кредитування»;
інформація надана йому товариством з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання;
товариство в електронній формі повідомило його шляхом надання доступу до проекту цього договору (індивідуальної частини), правил та іншої інформації, розміщеної на сайті товариства, зокрема, в розділах «Документи», «споживачам» про відомості (інформацію) вказані в ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Згідно з п.6.1 договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, або у SMS повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS повідомлення для позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству (п.6.2 договору).
Відповідно до п.6.3 договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору;
Згідно з п.7.1 договору, цей договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутись не пізніше дати, встановленої п.1.4 договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього договору кредитні кошти не будуть відправлені товариством та/або не будуть отримані позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в особистому кабінеті.
Як вбачається з додатку №1 (графік платежів) та додатку №2 (паспорт споживчого кредиту) до договору про споживчий кредит №3644140 від 17.05.2021 року, ОСОБА_1 був ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором про споживчий кредит №3644140 від 17.05.2021 року виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу грошові кошти в сумі 15000 грн., що підтверджується платіжним дорученням 46465951 від 17.05.2021 року.
13.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу №07Т, відповідно до умов якого, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1 договору факторингу).
Разом із правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов'язки клієнта за кредитним договором (п.1.2 договору факторингу).
Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №07Т від 13.09.2021 року, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кредитний договір №3644140 від 17.05.2021 року, залишок боргу на момент відступлення права вимоги становить 71850 грн., з яких: сума заборгованості за тілом - 15000 грн., сума заборгованості за процентами - 54000 грн., сума заборгованості за комісією - 2850 грн.
ТОВ «Діджи Фінанс» є юридичною особою, основним предметом діяльності якого є надання інших фінансових послуг.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно із ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст.3 якого, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст. 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції за визначеним порядком частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) за порядком, визначеним частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові від 16.12.2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову в позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак, відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що матеріали справи містять докази того, що кредитний договір, укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, був підписаний відповідачем електронним цифровим підписом.
Відповідно до п.6.3 договору, сторони погодили, що приймаючи пропозицію товариства щодо укладення договору, позичальник погодився з усіма додатками та невід'ємними частинами (Правилами та Графіком розрахунків) договору в цілому та підтвердив, що ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07 жовтня 2020 у справі №127/33824/19: «Встановивши, що без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Отже, без здійснення входу на веб-сайт товариства, реєстрації та створення особистого кабінету, входу за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, отримання на фінансовий номер otp-пароля, надісланого товариством на такий номер телефону, власноручне введення відповідачем одноразового паролю-ідентифікатора для електронного підпису, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заперечуючи проти укладення договору у спосіб, визначений п.п.6.1 та 6.3, відповідачем не надано жодних доказів про те, що йому не належить номер мобільного телефону та ІР адреса, з якої подано заяву.
Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Відсутність в кредитному договору одноразового ідентифікатора, за допомогою якого його було підписано, не свідчить про його неукладеність.
А відтак, доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено виникнення між ним та відповідачем зобов'язальних правовідносин на відповідних договірних умовах, які б були прийняті відповідачем, спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як встановлено судом, згідно з платіжним дорученням №46465951 від 17.05.2021 року, платник ТОВ «Мілоан» здійснив переказ грошових коштів у розмірі 15000 грн. для отримувача ОСОБА_1 , кредитний рах. №473121*33, призначення платежу: кошти згідно з договору 3644140.
Відповідно до частини першої статті 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Разом з тим, заперечуючи отримання кредитних коштів у сумі 15000 грн., відповідач не надав жодних доказів про те, що кредитний рахунок (платіжна карта) № НОМЕР_1 йому не належить.
Крім того, у вищевказаному платіжному дорученні, яким ТОВ «Мілоан» перераховано отримувачу ОСОБА_1 15000 грн., також вказано ідентифікаційний код останнього. Однак, доказів на спростування відповідності анкетних даних відповідача у зазначених анкеті заяві та договорі, - матеріали справи не містять.
Як слушно зауважує представник позивача, банківські послуги дозволяється надавати виключно банку. ТОВ «Мілоан» - це фінансова установа, а не банківська, яка не має права відкривати рахунки позичальнику, а лише перераховує кредитні кошти на наданий позичальником рахунок.
Згідно з абз.11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Схоже визначення первинних документів міститься й у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну від 24.05.1995 року №88.
У пункті 2.1 Положення вказано, що первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, і включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З огляду на вказане, матеріали справи містять достатньо доказів: договір про споживчий кредит, паспорт споживчого кредиту, первинні фінансові документи (платіжне доручення №46465951 від 17.05.2021 року), договір факторингу та витяг з додатку №2 до договору факторингу №07Т від 13.09.2021 року, надавши оцінку яким, як кожному окремо, так і в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підтвердження заявленого позивачем розміру заборгованості та неспростування його відповідачем.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Колегія суддів враховує, що боржник має доступ до свого карткового рахунку, зазначеного в договорі, і мав можливість представити суду виписку зі свого рахунку на підтвердження як надходження кредитних коштів, так і виконання своїх зобов'язань за даним договором, а також внесення коштів на погашення заборгованості.
З огляду на норми частини першої статті 1054 ЦК України, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах позичальник має довести відсутність заборгованості у зв'язку з належним виконанням зобов'язання щодо повернення грошових коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за кредитним договором у розмірі більшому, ніж це зазначено позивачем у розрахунках заборгованості.
Розрахунку заборгованості, що спростовує розмір заборгованості, визначений позивачем, відповідачем також не наданий.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку дослідженим доказам, не допустив порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування рішення, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 01 серпня 2025 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич