Справа №760/21618/25 1-кс/760/10138/25
11 серпня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100090001305 від 06.05.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
Прокурор Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на вилучене майно під час проведення обшуку транспортному засобі марки «Lexus RX 200T» білого кольору, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 , який згідно перереєстрації транспортного засобу належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ключ з гравіруванням «Car» поміщено до спеціального сейф пакету Національної поліції України з маркуванням «NPU1501644», де всі учасники слідчої дії поставили свої підписи; мобільний телефон ТМ «Nokia» модель RM-944 ( imeiНОМЕР_5, НОМЕР_3 ) поміщено до спеціального сейф пакету Національної поліції України з маркуванням «NPU1501643», де всі учасники слідчої дії поставили свої підписи.
На обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим відділом Солом'янського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100090001305 від 06.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
05.05.2025 року до Солом'янського УП ГУНП в м. Києві надійшло повідомлення про те, що о 14:00 було виявлено відсутність: 4 стійки від літаків, рятувальний човен, вимикач корекції, панель автоматичного запуску, турбогенератор які знаходились в складському приміщені за адресою: АДРЕСА_1. (ЄО-35381)
В ході досудового розслідування за адресою АДРЕСА_1 проведено огляд місця події за участю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (власник КІВ «Авіа»), який вказав, що в складі, який розташований за вищевказаною адресою зберігалось майно, а саме амортизаційна стійка основного шасі у кількості 4 шт., рятувальний човен, вимикач корекції, панель автоматичного запуску, турбогенератор, які на момент огляду у зазначеному складі відсутні. Під час огляду будь яких пошкоджень, зломів виявлено не було.
26.06.2025 в якості потерпілого допитано участю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив, що складському приміщенні перебувала продукція яка повинна була направитись згідно договору-комісії. Поставка повинна була бути до адреси державного УКРСПЕЦЕКСПОРТУ, а саме: амортизаційна стійка основного шасі 32.01.41.01.000.001 (рем.ф) у кількості 2 шт., вартістю за одну 482307,69 (ціна без ПДВ), загальною сумою 964 615, 38 грн. (ціна без ПДВ), амортизаційна стійка основного шасі 32.01.4101.000.002 (рем.ф) у кількості 2 шт., вартістю за одну 482 307,70 грн (ціна без ПДВ), загальною вартістю 964 615, 38 грн (ціна без ПДВ), які були придбані в Перу ТОВ «K-PAX TRADING E.I.R.L» 19.06.2015 року згідно квитанції №UA 0032955220. Також була продукція, яка повинна була реалізуватись в подальшому, а саме: аварійно-рятувальний надувний пліт T7AS р/n R1500-101й пліт Т, у кількості 1 шт., вартістю 257 509, 25 грн (сума без ПДВ), був придбаний у 2021 році у американської компанії, вимикач ВК-53 РШ, у кількості 1 шт., вартістю 4 732, 93 грн (сума без ПДВ), який був придбаний у 2021 році в українській компанії, панель автомата запуску двигуна АПД-5А сер. 2., вартістю 20 304, 45 грн. (сума без ПДВ), яка була придбана у 2021 році в української компанії, перетворювач ПЄ-11М (зі складу сигналізатора обмерзання СО-121ВМ, варіант «а», який був придбаний у 2021 році в української компанії, турбогенератор (ремфонд) ТГ-16М, у кількості 1 шт., вартістю 85957, 27 грн (сума без ПДВ). Загалом в складському приміщенні перебувала продукція на суму 2 308 446, 43 грн (сума без ПДВ). За схоронність даної продукції був відповідальний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 09.04.2021 року, який перебував на посаді завідуючого складом з 15 липня 2009 року, згідно наказу № 5 Українсько-російського авіаційного товариства.
ОСОБА_3 був звільнений згідно наказу № 09/04/21-1 від 09.04.2021 року відповідно п. 1 ст. 36 К3пП України. Після звільнення, ОСОБА_3 передав 2 комплекти ключів від складського приміщення, а третій комплект залишив собі, тобто у даної особи з початку роботи на вищевказані посаді по сьогоднішній день є доступ до приміщення, де перебуває продукція для відправки іноземним компаніям, які займаються експлуатацією літаків.
3 09.04.2021 по 05.05.2025 за схоронність майна були відповідальні різні особи, у яких на даний момент доступу до приміщення немає.
З 2024 року компанія почала займатись відправкою вищезазначеного майна, а саме: амортизаційної стійки основного шасі 32.01.41.01.000.001 (рем.ф) у кількості 2 шт., амортизаційної стійки основного шасі 32.01.4101.000.002 (рем.ф) У кількості 2 шт.
05.05.2025 року співробітник компанії (менеджер) - ОСОБА_7 , повинен був приїхати за адресою складського приміщення за проханням Державного підприємства «УКРСПЕЦЕКСПОРТУ», яка входить до концерну «Укроборонпрому» сфотографувати товар для складання певних документів вищевказаного підприємства. В подальшому, ОСОБА_7 було виявлено відсутність вищевказаної продукції.
Крім цього, під час досудового розслідування в якості свідка допитано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в ході допиту пояснив, що являється менеджером компанії КІВ АВІА з 2013 року. Йому відомо, що компанія орендує два складських приміщення на території експериментального заводу №20 цивільної авіації в яких зберігаються авіаційне-технічне майно.
05.05.2025 у обідній час доби останній прибув до складського приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, щоб сфотографувати амортизаційні стійки основного шасі, але відкривши даний склад (будь-яких пошкоджень злому до даного складського приміщення не виявив) виявив відсутність даного майна.
Також ОСОБА_7 зазначив, що попереднім начальником, який відповідав за схоронність в даному складі майна був - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який міг мати запасний комплект ключів до даного складу.
На підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва (справа №760/19581/25, 1-кс/760/9500/25) від 17 липня 2025 року проведено обшук в транспортному засобі марки «Lexus RX 200T» білого кольору, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 (Згідно реєстраційної картки транспортного засобу встановлено, що транспортний засіб належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Під час обшуку оглянуто та вилучено, а саме :
1. Ключ з гравіруванням «Car» поміщено до спеціального сейф пакету Національної поліції України з маркуванням «NPU1501644», де всі учасники слідчої дії поставили свої підписи;
2. Мобільний телефон ТМ «Nokia» модель RM-944 ( imeiНОМЕР_5, НОМЕР_3 ) поміщено до спеціального сейф пакету Національної поліції України з маркуванням «NPU1501643», де всі учасники слідчої дії поставили свої підписи.
Власником вищевказаного майна є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (к.н. НОМЕР_4 )
Вказані предмети та документи мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні і можуть бути використані як докази.
В порядку ст. 98 КПК України зазначене вище майно постановою слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві було визнане речовими доказами по кримінальному провадженню за № 12025100090001305 від 06.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити. В частині накладення арешту на ключ з гравіруванням «Car» клопотання не підтримав, оскільки вказаний ключ був оглянутий та встановлено, що він не відповідає ознакам речового доказу.
Представник власника майна та власник майна у судовому засіданні не заперечували щодо накладення арешту на мобільний телефон, хоча зазначили, що телефон є кнопковий і навряд чи міститиме будь-яку інформацію.
Заслухавши прокурора, власника майна та його представника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Судом встановлено, що слідчим відділом Солом'янського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100090001305 від 06.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва (справа №760/19581/25, 1-кс/760/9500/25) від 17 липня 2025 року проведено обшук в транспортному засобі марки «Lexus RX 200T» білого кольору, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 . Згідно реєстраційної картки транспортного засобу встановлено, що транспортний засіб марки ««Lexus RX 200T» білого кольору, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 згідно перереєстрації транспортного засобу належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час обшуку оглянуто та вилучено ключ з гравіруванням «Car» (поміщено до спеціального сейф пакету Національної поліції України з маркуванням «NPU1501644») та мобільний телефон ТМ «Nokia» модель RM-944 ( imeiНОМЕР_5, НОМЕР_3 ), що поміщено до спеціального сейф пакету Національної поліції України з маркуванням «NPU1501643».
04.08.2025 постановою слідчого вилучені предмети визнано речовими доказами.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вилучений мобільний телефон зберіг на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити частково.
Водночас, щодо ключа з гравіруванням «Car», прокурор у судовому засіданні відмовився від вимоги про накладення арешту, що відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України є підставою для відмови в задоволенні клопотання в цій частині.
Також слід роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100090001305 від 06.05.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, що вилучене у ході проведення обшуку у транспортному засобі марки «Lexus RX 200T» білого кольору, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон ТМ «Nokia» модель RM-944 (imeiНОМЕР_5, НОМЕР_3 ), який поміщено до спеціального сейф-пакету Національної поліції України з маркуванням «NPU1501643».
В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Cлідчий суддя ОСОБА_1