Справа № 752/8024/25
Провадження № 6/752/321/25
Іменем України
12 серпня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва складі:
головуючого судді Слободянюк А.В.
за участю секретаря Білас С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Голосіївський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання,-
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката судового наказу від 07.12.2009 №2н-666/09 та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, боржник ОСОБА_1 .
Заява обґрунтована тим, що 05.03.2010 Голосіївським судом міста Києва видано судовий наказ від 07.12.2009 № 2н-666/09 про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» суму заборгованості за кредитним договором в сумі 176 380,28 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 881,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн.
15.02.2016 представником стягувача для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві повторно подано судовий наказ від 07.12.2009 № 2н-666/09, виданий Голосіївським районним судом міста Києва, з заявою про відкриття виконавчого провадження.
26.02.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50285801 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» боргу.
26.04.2024 згідно з інформації, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, стягувачу стало відомо, що судовий наказ від 07.12.2009 № 2н-666/09 був 30.03.2020 повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).
Однак, постанова про повернення виконавчого документа від 30.03.2020 разом з оригіналом судового наказу від 07.12.2009 № 2н-666/09 на адресу Банку не надійшли, що унеможливлює пред'явити його до примусового виконання повторно.
08.05.2024 АТ "Ощадбанк" звернувся із заявою до Відділу, щодо направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2020 з оригіналом судового наказу від 07.12.2009 №2-н-666/09.
19.06.2024 на адресу банку з відділу ДВС надійшла відповідь, з якої вбачається, що в матеріалах виконавчого провадження №50285801 відсутній оригінал виконавчого листа та у зв'язку з тим, що реєстри відправки рекомендованої кореспонденції знищені за закінченням терміну зберігання, місцезнаходження виконавчого листа та направлення його на адресу стягувачу встановити неможливо.
Станом на сьогоднішній день рішення суду в повному обсязі не виконано, залишок заборгованості становить 17 302, 56 доларів США.
Враховуючи те, що виконавчий лист постановою від 30.03.2020 повернуто стягувачу, строк пред'явлення зазначеного виконавчого листа закінчився 30.03.2023.
Посилаючись на вказані обставини, просив суд:
- поновити АТ «Державний ощадний банк України» строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - судового наказу від 07.12.2009 "2-н-666/09, виданого Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» суму заборгованості за кредитним договором в сумі 176 380,28 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 881,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн;
- видати дублікат судового наказу від 07.12.2009 № 2н-666/09, виданий Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» суму заборгованості за кредитним договором в сумі 176 380,28 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 881,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника АТ «Державний ощадний банк України» та Голосіївського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) надійшли заяви про розгляд заяви без участі представників.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
07.09.2009 Голосіївським районним судом міста Києва видано судовий наказ № 2н-666/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» суму заборгованості за кредитним договором в сумі 176 380,28 грн, витрати по сплаті державного мита у розмірі 881,90 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн.
Судовий наказ набрав чинності 15.02.2010, строк пред'явлення його до виконання становить 3 роки.
26.02.2016 було відкрито виконавче провадження №50285801 щодо примусового виконання судового наказу від 07.12.2009 № 2н-666/09.
30.03.2020 судовий наказ від 07.12.2009 № 2н-666/09 повернутий стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно відомостей АСВП станом на 26.04.2024 вищевказаний судовий наказ на примусовому виконанні не перебуває.
Голосіївський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за результатами перевірки виконавчого провадження №50285801 встановив, що оригінал виконавчого документа був повернутий стягувачу за адресою: АДРЕСА_1 .
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено в частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
На час видачі судового наказу у цій справі (15.02.2010) діяв Закон України "Про виконавче провадження" у статті 21 якого було передбачено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання - протягом трьох років.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла станом на час винесення судового наказу) накази, що видаються судами, є виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню.
У пункті 10-2 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII, доповненого згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-IX, який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та триває дотепер.
У пунктах 47 і 48 постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі № 260/2595/22 (провадження № К/990/383/23) зазначено, що особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII, відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом № 1404-VIIIяк спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Близький за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07 квітня 2023 року в справі № 910/5925/15-г, від 03 квітня 2025 року в справі № 712/8159/15-ц та від 05 лютого 2025 року в справі № 1616/803/2012, від 07 травня 2025 року у справі № 761/19104/15-ц.
Судом встановлено, що 07.09.2009 Голосіївським судом міста Києва видано судовий наказ № 2н-666/09 про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» суму заборгованості за кредитним договором в сумі 176 380,28 грн, витрати по сплаті державного мита у розмірі 881,90 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн.
Судовий наказ набрав чинності 15.02.2010, строк пред'явлення його до виконання - 3 роки.
26.02.2016 було відкрито виконавче провадження №50285801 щодо примусового виконання судового наказу від 07.12.2009 № 2н-666/09.
30.03.2020 судовий наказ від 07.12.2009 № 2н-666/09 повернутий стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд враховує, що у зв'язку з повернення державним виконавцем виконавчого листа стягувача 30.03.2020, АТ «Ощадбанк», як стягувач, мало право на повторне його пред'явлення до 30.03.2023.
Однак, у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану строки пред'явлення виконавчих документів до виконання перериваються, тому суд доходить висновку про відсутність підстав вважати, що стягувач пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Переривання строків пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання за пунктом 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII означає анулювання строку, який сплив до моменту запровадження воєнного стану, та до дня припинення або скасування воєнного стану зупиняється перебіг трирічного строку на пред'явлення до виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, що не сплив на дату запровадження воєнного стану. Відповідно, після припинення або скасування воєнного стану перебіг цього строку починається заново.
У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року в справі №240/4894/23, вказано, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи. Цей принцип також часто відомий як "in dubio pro persona" або "in dubio pro homine" (латинською мовою), що означає "у вагомих сумнівах - на користь людини". Принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.
Отже, суд доходить висновку, що станом на день звернення АТ «Ощадбанк» до суду із вказаною заявою, а також на день ухвалення вказаного рішення у даній справі, строк пред'явлення виконавчого документу в цій справі до виконання не закінчився.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого документа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого документа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення його до виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що "єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата».
Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц.
Судом встановлено, що 26.02.2016 було відкрито виконавче провадження №50285801 щодо примусового виконання судового наказу від 07.12.2009 № 2н-666/09.
30.03.2020 судовий наказ від 07.12.2009 № 2н-666/09 повернутий стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
08.05.2024 АТ "Ощадбанк" звернувся із заявою до Відділу, щодо направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2020 з оригіналом судового наказу від 07.12.2009 №2-н-666/09.
19.06.2024 на адресу банку з відділу ДВС надійшла відповідь, з якої вбачається, що в матеріалах виконавчого провадження №50285801 відсутній оригінал виконавчого листа та у зв'язку з тим, що реєстри відправки рекомендованої кореспонденції знищені за закінченням терміну зберігання, місцезнаходження виконавчого листа та направлення його на адресу стягувачу встановити неможливо.
Отже, судом встановлено, що судовий наказ від 07.12.2009 № 2н-666/09 відсутній як у стягувача, так і в органі державної виконавчої служби, що свідчить про те, що його було втрачено.
Вищевказані обставини свідчать про те, що виконавчий лист перебував на примусовому виконанні тривалий термін та був повернутий стягувачу, але докази його отримання останнім відсутні, тому виконавчий лист може вважатись втраченим.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заяву про видачу дубліката виконавчого листа слід задовольнити, а заяву щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 433 ЦПК України, суд,-
Заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Голосіївський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання - задовольнити частково.
Видати дублікат судового наказу від 07 грудня 2009 року №2н-666/09, виданого Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" суму заборгованості по кредитному договору у розмірі 176 380,28 грн, витрати по сплаті державного мита у розмірі 881,90 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн.
Заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Суддя А.В. Слободянюк