Справа № 369/13358/25
Провадження № 1-кс/369/2275/25
05.08.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київській області ОСОБА_5 про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100200003996 від 11.07.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним клопотанням звернувся прокурор, в якому просив надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 .
Разом із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного слідчим було подано клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 10.07.2013 приблизно о 17.00 год, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом підбору ключа від вхідних дверей незаконно проник до квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де переслідуючи корисливий мотив і мету незаконно збагатитися за рахунок викрадення чужого майна, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх діянь, таємно викрав перфоратор марки "BOSH", паяльник для труб, комплект білизни для ліжка, плед, офісне крісло, електричну духовку, велосипед, електрочайник, стабілізатор, мийку для кухні, змішувач, ручні інструменти, комплект аудіо колонок, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Після чого, ОСОБА_6 знову через декілька хвилин повернувся до квартири АДРЕСА_2 , де викрав бейзболку червоного кольору, холодильник марки "SANYO" та спортивну сумку з ноутбуком марки "LENOVO", які належали ОСОБА_7 .
ОСОБА_6 на місці вчинення злочину не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, що не залежали від його волі, оскільки при виході з квартири був затриманий власником вказаної квартири ОСОБА_7 .
Відомості за даним фактом 11.07.2013 слідчим СВ відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області внесено до ЄРДР за №12013100200003996 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
11.07.2013 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчим СВ відділу поліції Бучанського РУП ГУ НП в Київській області за погодженням із прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Таким чином, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Абрикосівка, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, українець, громадянин України, неодружений, із середньою освітою, непрацевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 27.05.2002 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки до позбавлення волі, звільнений 09.04.2005.
Підставами підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України є протокол огляду місця події від 10.07.2013 за адресою: АДРЕСА_5 , протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 , протокол допиту свідка ОСОБА_9 та інші докази у своїй сукупності.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В даному випадку ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду,
-незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Аналізуючи ризик переховування в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Вeccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).
Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:
-підозрюваний за місцем реєстрації не проживає;
-підозрюваний змінив місце фактичного проживання;
-підозрюваний не має офіційного постійного місця роботи;
-підозрюваний не мас на утриманні малолітніх дітей та батьків похилого віку, тобто не має стійких соціальних зв'язків, які б втримали його від зміни місця проживання з метою переховування.
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності, що підтверджується тим, що на даний час ОСОБА_6 за місцем реєстрації та проживання відсутній.
Реальним є і ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки на даний час з останніми проведені не всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні, а підозрюваному в ході розслідування стали відомі анкетні дані та місце проживання потерпілого та свідків, тому він може впливати на них з метою зміни ними своїх показань.
Підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків. Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_6 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин орган досудового розслідування приходить до висновку що застосування більш м'яких запобіжних заходів передбачених КПК України, аніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив суд задовольнити клопотання в повному обсязі.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість задоволення вказаного клопотання з таких підстав.
Судом встановлено, що слідчим СВ Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального правопорушення.
Досудове розслідування зупинене у зв'язку з оголошенням підозрюваного в розшук.
Проведеними під час досудового розслідування слідчими та процесуальними діями, а також вжитими оперативно-розшуковими заходами встановити місцезнаходження особи підозрюваного не виявилось можливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України це клопотання може бути подане, в тому числі одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою;
Відповідно до ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.
Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що до клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу були долучені докази, які з достатньою достовірністю можуть свідчити про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення, а отже про обґрунтованість підозри.
В клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрювано слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також в цьому клопотанні слідчий обґрунтовує неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, оскільки такі заходи будуть недостатніми для запобігання вказаних ризиків.
Суд також бере до уваги той факт, що підозрюваному достеменно відомо про висунуту проти нього підзору, водночас підозрюваний ухилився від виконання покладених на нього обов'язків та не повідомив слідчого про нове місце проживання.
Оскільки судом встановлено, що прокурор довів, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, суд дійшов висновку про те, що клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.176-179, 184, 186, 190,193, 194, 376 КПК України,
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київській області ОСОБА_5 про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100200003996 від 11.07.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Роз'яснити, що ухвала про затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; відкликання ухвали прокурором.
Затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора.
Строк дії ухвали 6 місяців.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного розглянути після його затримання з метою приводу його до суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1