13 серпня 2025 року
м. Київ
справа №360/1015/24
адміністративне провадження № К/990/32739/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року
у справі № 360/1015/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 за період з 29.01.2020 по 20.05.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади ОСОБА_1 згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 29.01.2020 по 20.05.2023.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі нараховані та виплачені за цей період щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі нараховані та виплачені за цей період щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі нараховані та виплачені за цей період щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.01.2023 по 20.05.2023 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі нараховані та виплачені за цей період щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 р. у справі № 360/1015/24 - залишено без руху та встановлено строк у десять днів з моменту отримання ухвали для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до суду докази сплати судового збору.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 360/1015/24 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 31 липня 2025 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 р. у справі № 360/1015/24 - залишено без руху та встановлено строк у десять днів з моменту отримання ухвали для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до суду докази сплати судового збору.
Копія ухвали була надіслана на адресу апелянта та отримана скаржником 17.07.2025, що підтверджується інформацією з системи "Електронний суд".
Як зазначено судом апеляційної інстанції, станом на 31.07.2025 апелянтом до суду не подано документів визначених в ухвалі про залишення скарги без руху.
Отже, недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, апелянтом не усунуті.
Частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений строк судом, вона повертається позивачу.
Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом 5 днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За приписами ч. 6 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Оскільки апелянтом не усунуті недоліки, суд вважав за необхідне повернути заявникові апеляційну скаргу.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 360/1015/24 повернуто скаржнику.
В обґрунтування несплати судового збору у касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 зазначила, що станом на 01 серпня 2025 року на розрахунковому рахунку за кодом 2800 відсутня достатня кількість грошових коштів для оплати судового збору. На даний час кошти на оплату судового збору з державного бюджету не поступили, хоча військовою частиною НОМЕР_1 була подана заявка до вищого довольчого органу на витребування коштів на оплату судового збору. Водночас, скаржник зазначає, що з червня 2021 року по теперішній час особовий склад Військової частини НОМЕР_1 залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у областях України, що унеможливлює своєчасно відпрацьовувати належним чином будь яку кореспонденцію в тому числі судову, таким чином кошти першочергово виділяються на потреби забезпечення військовослужбовців та оборону Держави.
Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що сплата судового збору є обов'язковою для відповідача. Зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є недопустимим.
Держава в особі органів влади, що діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі № 360/1015/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
С. А. Уханенко