про відмову у відкритті касаційного провадження
12 серпня 2025 року
м. Київ
справа №460/25166/22
адміністративне провадження № К/990/32710/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року
у справі №460/25166/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради, в якому просила:
- визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у меншому розмірі, ніж передбачено частиною четвертою статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п'ять мінімальних пенсій за віком);
- зобов'язати перерахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'ять мінімальних пенсій за віком, як дружині померлого інваліда війни, яка не одружилась вдруге, з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п'яти мінімальних пенсій за віком).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №460/25166/22, у якій просив:
- змінити спосіб і порядок виконання судового рішення від 28 листопада 2023 року у справі №460/25166/22, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині з шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, з урахуванням виплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 заборгованості щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в сумі 8704,00 грн.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №460/25166/22 задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року скасовано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 01 серпня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом приписів частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Тобто особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках.
Правилами частини другої статті 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Варто зауважити, що частиною другою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які за наслідками їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до Верховного Суду.
ОСОБА_1 у касаційному порядку оскаржує постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року, ухвалену за наслідками здійснення апеляційного перегляду ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року, якою вирішено заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Однак КАС України не передбачає можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, прийнятої за результатом розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення (в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України) та постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої в порядку апеляційного перегляду такої ухвали суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, а виняткові обставини заявником не наведені та не встановлені Судом самостійно, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Аналогічна правова позиція щодо застосування пункту 1 частини першої статті 333 КАС України в контексті здійснення касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у порядку статей 378 КАС України, висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 07 липня 2025 року у справі №380/16964/22, від 22 липня 2025 року у справі №380/20438/24.
Керуючись статтями 294, 328, 333, 378 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі №460/25166/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
С.М. Чиркін