про відмову у відкритті касаційного провадження
12 серпня 2025 року
м. Київ
справа №160/3266/24
адміністративне провадження № К/990/32111/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі № 160/3266/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУПФУ в Дніпропетровській області), в якому просив:
визнати дії ГУПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови листом від 09.08.2023 № 37796-29488/Ш-01/8-0400/23 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159, суми компенсації втрати частини доходів пенсії за період з 01.01.2016 по березень 2023 року включно, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої ОСОБА_1 пенсії у розмірі 726562,41 грн, нарахованої на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі № 0440/6728/18 протиправними;
зобов'язати ГУПФУ в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації (яка з урахуванням інфляції за весь період затримки витати пенсії, складає суму в розмірі 74881,93 грн, розраховану ОСОБА_1 самостійно за методикою відповідно до статті 3 Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по березень 2023 року включно, недоотриманої ОСОБА_1 пенсії у розмірі 726562,41 грн, нарахованої на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі № 0440/6728/18.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 в сумі 183056,29 грн, виплаченої 05.04.2023 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі № 0440/6728/18.
Зобов'язано ГУПФУ в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 в сумі 183056,29 грн, виплаченої 05.04.2023 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі № 0440/6728/18.
Визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 в сумі 59071,92 грн, виплаченої 04.08.2023 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі № 0440/6728/18.
Зобов'язано ГУПФУ в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 в сумі 59071,92 грн, виплаченої 04.08.2023 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі № 0440/6728/18.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_1 21.01.2025 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив:
визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУПФУ в Дніпропетровській області, які полягають в ігноруванні висновків Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 щодо дотримання і виконання Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та в порушенні положень статей 1, 2, 3, 4, 6 Закону України «Про компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і своєї згоди, та не заперечення, зазначеного ГУПФУ в Дніпропетровській області в своєму відзиві та у відповіді від 09.08.2023, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2020 на третю суму боргу 484434,20 грн, виплачену ОСОБА_1 19.10.2024 через АТ «Ощадбанк»;
зобов'язати ГУПФУ у Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2020 включно на третю суму боргу в розмірі 484434,20 грн, яка виплачена 19.10.2024;
встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 та зобов'язати ГУПФУ в Дніпропетровській області подати в п'ятнадцятиденний строк звіт про виконання рішення суду від 09.05.2024.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 в ухваленні додаткового судового рішення у справі № 160/3266/24 відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 залишено без змін.
28.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі № 160/3266/24, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди неправомірно відмовили у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки такий висновок суду зроблений без дослідження будь-яких належних та допустимих доказів, що могли б підтвердити такі обставини.
До касаційної скарги скаржником додане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі № 160/3266/24, в обґрунтування якого зазначено, що копію постанови від 09.06.2025 скаржником отримано 26.06.2025 за його заявою, що підтверджується копією витягу з журналу видачі судових рішень сторонам по справі Третього апеляційного адміністративного суду.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Ураховуючи наведену процесуальну норму та виходячи із наведених у клопотанні обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку касаційного оскарження судових рішень та, як наслідок, можливість його поновлення.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та наведеним у касаційній скарзі доводам колегія суддів виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
За частинами третьою та четвертою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Зі змісту наведених процесуальних норм, слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі, і перелік підстав, за яких може бути постановлено додаткове рішення, є вичерпним.
Третій апеляційний адміністративний суд постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення від 09.06.2025 виходив з того, що згідно з оскаржуваної ухвали суду суд зазначив: «у справі, що розглядалася, предметом судового оскарження були дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті відповідно положень Закону України № 2050-111 та Порядку № 159 суми компенсації втрати частини доходів пенсії за період з 01.01.2016 по березень 2023 року у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 726562,41 грн, нарахованої на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі № 0440/6728/18».
Так, суд апеляційної інстанції встановив, що, як слідує з позовної заяви, позивач, дійсно, просив суд зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по березень 2023 року недоотриманої пенсії в розмірі 726562,41 грн.
Рішенням суду від 09.05.2024 позов задоволений частково, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 в сумі 183056,29 грн та зобов'язаний відповідач нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 в сумі 183056,29 грн, а також суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 та зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2021 по 30.06.2021, а в решті позову відмовлено.
Крім того, в мотивувальній частині рішення суд обґрунтував відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2020 на суму 484434,20 грн та розглянув клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Враховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, правильно застосував положення статті 252 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Визнати поважними підстави пропуску строку та поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі № 160/3266/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі № 160/3266/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук