про відмову у відкритті касаційного провадження
12 серпня 2025 року
м. Київ
справа №320/35923/24
адміністративне провадження № К/990/31591/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі № 320/35923/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київській області (далі - ГУ СБУ в м. Києві та Київській області, відповідач, скаржник) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ СБУ у м. Києві та Київській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статті 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 01.01.2023 осіб (2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року.
Зобов'язано ГУ СБУ у м. Києві та Київській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог статті 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 повернуто скаржнику.
24.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ СБУ в м. Києві та Київській області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ СБУ у м. Києві та Київській області звернулося з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
В апеляційній скарзі ГУ СБУ у м. Києві та Київській області зазначило, що із предмету позовних вимог у справі № 320/35923/24 слідує, що позивач фактично реалізує гарантоване йому положеннями статті 56 Конституції України право на відшкодування завданої йому, на його думку, внаслідок бездіяльності органів державної влади матеріальної шкоди у вигляді, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України упущеної вигоди (щомісячних недоплат пенсії у відповідному грошовому розмірі як упущених позивачем доходів, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене).
За подання у таких випадках до суду позовних заяв згідно із пунктом 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» не має справлятися судовий збір, у зв'язку з чим підстав для його (збору) стягнення за рахунок бюджетних коштів, виділених у розпоряджання ГУ СБУ у м. Києві та Київській області на гарантування (забезпечення) національної безпеки, та для сплати за подання апеляційних скарг не вбачається.
Отже, на підставі пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання ГУ СБУ у м. Києві та Київській області апеляційної скарги судовий збір не має справлятися.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного від 03 липня 2025 року апеляційну скаргу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області залишено без руху підставі невідповідності скарги вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України, тобто у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.
Шостим апеляційним адміністративним судом встановлено, що вказана ухвала доставлена до електронного кабінету ГУ СБУ у м. Києві та Київській області 03.07.2025 о 18:48, тобто з урахуванням вимог частини шостої статті 251 КАС України 04.07.2025.
Однак у строк до 14.07.2015 включно, відповідач не звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про усунення недоліків, продовження строку для усунення недоліків, звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 апеляційну скаргу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі № 320/35923/24 повернуто особі, яка її подала.
Повертаючи апеляційну скаргу особі, яка її подала, суд виходив з того, що судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не фактично сплачувалася. Крім того, всупереч доводів апелянта, цей спір не належить до спорів про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, ГУ СБУ у м. Києві та Київській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на те, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали від 21.07.2025 неправильно застосував положення пункту 11 частини другої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), оскільки при поданні позовної заяви ОСОБА_1 не мав сплачувати судовий збір, що виключає правові підстави для сплати ГУ СБУ у м. Києві та Київській області судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, то суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною п'ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно з частиною п'ятою статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно частини сьомої статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Отже, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Водночас положеннями пункту 11 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду
Положення пункту 11 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI поширюються на конкретні правовідносини, які виникають при відшкодуванні шкоди органом державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронним органом, прокуратурою чи судом у зв'язку незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та лише у поєднанні з вимогами про вирішення публічно-правового спору (наприклад про визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий збір сплачується.
Аналогічні висновки щодо застосування зазначених норм права викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.10.2019 у справі № 405/8768/18, від 05.03.2020 у справі № 597/664/18 та від 14.01.2021 у справі № 205/10899/19.
В такому випадку колегія суддів вважає, що положення Закону № 3674-VI передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а тому, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди це рішення повинно бути визнане незаконним.
Вирішуючи питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій положень пункту 11 частини другої статті 3 Закон № 3674-VI, колегія суддів зазначає, що в цій справі позивачем оскаржувалися протиправні дії щодо невиготовлення та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статті 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 01.01.2023 осіб (2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року
Аналізом змісту судових рішень у справі № 320/35923/24, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений позивачем предмет спору не вказує на наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору, а отже судовий збір за подання позовної заяви мав бути сплачений ним на загальних підставах.
Разом з тим вимоги саме про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Сірим О.Б. в межах позову не заявлялись, а відтак є обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про непоширення на заявника касаційної скарги, у даному випадку, дії положень пункту 11 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI і, як наслідок, наявність у нього обов'язку надати документ про сплату судового збору.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 11 частини другої статті 3 Закон № 3674-VI, пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення не викликає розумних сумнівів щодо правильного застосування чи тлумачення застосованих норм матеріального і процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі № 320/35923/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук