про відмову у відкритті касаційного провадження
12 серпня 2025 року
м. Київ
справа №420/30856/24
адміністративне провадження № К/990/32274/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі № 420/30856/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФУ в Одеській області, скаржник), в якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФУ в Одеській області щодо відмови у листі від 24.09.2024 № 26429-26079/С-02/8-1500/24 у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
зобов'язати ГУПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату з 04.09.2024 пенсії за віком в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства із зарахуванням до стажу підземних робіт за Списком № 1 періодів роботи з 22.05.1995 по 30.10.1995; з 01.11.1995 по 29.07.1996; з 07.08.1996 по 01.10.1998; з 10.12.1998 по 31.12.1999; з 18.12.1999 по 31.12.1999; з 07.02.2005 по 10.11.2005; з 11.11.2005 по 31.01.2007; з 21.12.2008 26.06.2009; та з 01.10.2014 по 28.07.2016.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025, яке залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025, позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ГУПФУ в Одеській області щодо відмови, викладеної у листі від 24.09.2024 № 26429-26079/С-02/8-1500/24, у розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язано ГУПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи: з 22.05.1995 по 30.10.1995 - учнем гірника підземного з розряду, а з 26.06.1995 гірником підземним 2-го розряду в «Шахтоуправлінні ім. 1 Мая» - 5 місяців 9 днів; з 01.11.1995 по 29.07.1996 - гірником-монтажником підземним 3-го розряду з повним робочим днем в Державній холдинговій компанії Шахтарське РМЗ - 8 місяців 29 днів; з 07.08.1996 по 01.10.1998 - гірником підземним з повним робочим днем під землею в Державній холдинговій компанії «Шахтарськантрацит» шахта «Вінницька» 2 роки 1 місяць 25 днів; з 10.12.1998 по 31.12.1998 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у вугледобувному підприємстві ТОВ «Фірма «Карбон» (код 19381513) - 22 дні; з 18.12.1999 по 31.12.1999 - гірником очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею у ДВАТ «Шахта «Шахтарська-Глибока» ДХК ША» (код 03565783) - 14 днів; з 07.02.2005 по 10.11.2005 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в акціонерному товаристві «Жданівкавугілля» (код 30099693) - 9 місяців 4 дні; з 11.11.2005 по 31.01.2007 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у ДВАТ Шахта «Рассвет» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» (код 00176124) - 1 рік 2 місяці 21 день; з 21.12.2008 по 26.06.2009 - гірником очисного забою 5 р. підземним з повним робочим днем під землею видобувальної дільниці № 4 в ТОВ Шахта «Рассвет-1» (код 35038195) - 6 місяців 6 днів; з 01.10.2014 по 28.07.2016 - гірником очисного забою 5 р. з повним робочим днем під землею в публічному акціонерному товаристві «ДТЕК шахта Комсомолець Донбаса» - 1 рік 9 місяців 28 днів, до пільгового стажу роботи за списком № 1 згідно зі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення».
Зобов'язано ГУПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії з 10.09.2024, та з урахуванням раніше виплачених сум.
29.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУПФУ в Одеській області, в якій скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025, ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики).
Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржуються дії територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 07.10.2024 про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення, а справа становить значний суспільний інтерес.
Зокрема, для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на значну кількість спорів.
Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов'язковим для всіх судів та суб'єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
Водночас колегія суддів зауважує, що потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики виникає, передусім, у тих випадках, коли практики з певного питання немає взагалі і її потрібно сформувати, або відсутня єдність у вже сформованій практиці з певного питання і такі обставини необхідності формування висновку щодо застосування норми права належно обґрунтовані у касаційній скарзі з викладенням підходу до застосування певної норми права, яка не застосовувалася раніше Верховним Судом у подібних правовідносинах.
Проте наведені скаржником доводи не свідчать про наявність жодної із вказаних вище умов.
Зазначені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними та притаманні кожній аналогічній справі.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у цій справі.
Отже, скаржником не продемонстровано наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи.
Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 КАС України скаржник не зазначив.
Отже, за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню, та скаржником не доведені визначені законом виключні обставини, які можуть слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі № 420/30856/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук