про відмову у відкритті касаційного провадження
12 серпня 2025 року
м. Київ
справа №580/4965/24
адміністративне провадження № К/990/31587/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 580/4965/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі -позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУПФУ в Черкаській області, скаржник), в якому просила:
визнати протиправними дії ГУПФУ в Черкаській області щодо здійснення 05.04.2023 ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.03.2022 згідно із рішенням № 971090155868 без застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії відповідно до положень частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ в сумі - 5709,43 грн на загальну суму пенсії - 17324,91 грн, яке є незаконним та підлягає скасуванню;
зобов'язати ГУПФУ в Черкаській області скасувати рішення від 05.04.2023 № 971090155868 ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.03.2022 без застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії до положень частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ в сумі - 5709,43 грн на загальну суму пенсії - 17324,91 грн, а розпорядження перерахунку пенсії з 01.03.2022 згідно з постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 з перерахунком пенсії відповідно до положень частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ в розмірі - 18124,23 грн, яким приведено електронну пенсійну справу у відповідність до норм чинного законодавства, залишити без змін;
визнати протиправними дії ГУПФУ в Черкаській області щодо непроведення з 01.03.2024 автоматичного перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з її індексацією згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням до положень частини другої статті 56 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 % заробітку, визначеного відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років;
зобов'язати ГУПФУ у Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2024 у зв'язку з її індексацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень частини другої статті 56 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із збільшенням пенсії на 1% заробітку, визначеного відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років із застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії з урахуванням виплачених сум;
зобов'язати ГУПФУ в Черкаській області, визнавши його дії протиправними, поновити порушене право на проведення перерахунку березневої індексації пенсії 2022 року, яким було приведено електронну пенсійну справу у відповідність до норм чинного законодавства для подальшого проведення в автоматичному режимі згідно постанов КМУ перерахунку та виплати щорічної березневої індексації пенсії, та надати ОСОБА_1 відповідь про поновлене розпорядження перерахунку пенсії, яким приведено електронну пенсійну справу у відповідність до норм чинного законодавства.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2024, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 залишено без змін, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУПФУ в Черкаській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку із її індексацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з урахуванням збільшення на 1% заробітку станом на 1 березня 2023 року у сумі 32543,75 грн за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років з 01 березня 2024 року.
Зобов'язано ГУПФУ в Черкаській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із її індексацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку, визначеного станом на 1 березня 2024 року у сумі 42055,71 грн за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років з 01.03.2024, виплатити перераховану пенсію з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
24.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУПФУ в Черкаській області, в якій скаржник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Черкаський окружний адміністративний суд в ухвалі від 17.06.2024 про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Втім Суд вважає, що таке посилання є формальним, оскільки скаржник не вказує які саме норми матеріального та/або процесуального права необхідно застосувати для формування висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; не зазначає який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених ним норм матеріального та/або процесуального права за результатами розгляду касаційної скарги.
Верховний Суд звертає увагу, що саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, Суд вважає, що скаржником не доведено наявність підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Скаржник не обґрунтовує винятковість для позивача цієї справи чи значний суспільний інтерес; не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ даної категорії спорів.
В касаційній скарзі Скаржник фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Решта наведених скаржником доводів стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, мотиви зводяться до незгоди із прийнятими судами попередніх інстанцій рішеннями.
Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 КАС України скаржник не зазначив.
Отже, за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню, та скаржником не доведені визначені законом виключні обставини, які можуть слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 580/4965/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук