13 серпня 2025 року
м. Київ
справа №400/11739/24
адміністративне провадження №К/990/31518/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 , здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо відмови у видачі оновленої довідки щодо ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 видати на ім'я ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що враховується для перерахунку пенсії заявника, з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення)) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня відповідного календарного року) на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби, для здійснення обчислення та перерахунку з дня звільнення пенсії та подати до відповідного Головного управління Пенсійного фонду України вказану довідку.
Не погоджуючись з цим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків задоволено.
Продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року апеляційну скаргу. повернуто скаржнику.
Відповідач повторно подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року визнано неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року. Відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та несплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року. Відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 р.
24 липня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у цій справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 23 червня 2025 року П'ятим апеляційним адміністративним судом постановлено оскаржувану ухвалу, а отже, останній день на касаційне оскарження припадав на 23 липня 2025 року, а з цією касаційною скаргою заявник звернувся 24 липня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі скаржник не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з чим Суд пропонує скаржникові подати заяву із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Також положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте відповідачем до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Разом з касаційною скаргою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору з мотивів відсутністю коштів.
Щодо поданого клопотання Верховний Суд зазначає наступне.
Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно- комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно- комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини одинадцятої статті 44 КАС України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно -комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно- комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Своєю чергою відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно- комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням (https://cabinet.court.gov.ua), відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з
Згідно з пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Разом з тим Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що подане клопотання не було сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд», що є порушенням пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС.
Отже, заявником не дотримано порядку звернення до суду з процесуальним документом, встановленого як Положенням про ЄСІТС, так і процесуальним законодавством.
Статтею 167 КАС України визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Згідно з пунктом 1 частини першої цієї статті КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З урахуванням викладеного, Суд повертає без розгляду подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки його подано у непередбачений чинним процесуальним законодавством спосіб.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що з 01 січня 2025 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.
Однак відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40? грн (3028,00 грн *0,8).
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження та документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Керуючись статтями 167, 169, 248, 332 КАС України, Суд
1. Клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.
2. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року цій у справі - залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом:
- надання до Верховного Суду заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження;
- надання до Верховного Суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі;
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
5. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в іншій частині, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
6. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська