13 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 464/2068/25 пров. № А/857/23140/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,
за участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.,
за участю представника позивача Мельника А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 23 травня 2025 року, прийняте суддею Чорною С.З. у м. Львові, у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (надалі - ДПП, відповідач) про скасування постанови №3АВ03492770 від 12 вересня 2023 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП, та закритття провадження по адміністративній справі.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 23 травня 2025 позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд зазначив, що приймаючи оскаржувану постанову посадова особі відповідача виходила з того, що позивач є відповідальною особою у розумінні статті 14-2 КУпАП, оскільки є особою, за якою зареєстровано транспортний засіб, а тому вона несе відповідальність за порушення правил дорожнього руху за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, для визначення наявності складу адміністративного правопорушення необхідною ознакою є вина суб'єкта адміністративного правопорушення у вчиненні правопорушення.
Суд зазначив, що з'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 15.05.2019 по справі №537/2088/17.
Однак, відповідачем не доведено наявність вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що станом на 12.09.2023, у день вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі власником PEUGEOT 3008 реєстраційний номер НОМЕР_1 є позивач.
Разом з тим, позивач не надав суду жодних доказів дотримання ним умов звільнення від адміністративної відповідальності,
Не вчинення таких обов'язкових дій, передбачених ст. 279 - 3 КУпАП, не дає правових підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху 12.09.2023 серії 3АВ 03492770 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що близько 13.12 год. 12.09.2023 на автодорозі М06 Київ-ЧОП 541+451, зафіксовано транспортний засіб Peugeot, н.з. НОМЕР_1 . Водій перевищив встановлені обмеження швидкості руху автотранспортних засобів на 20 км/год, чим порушив пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ОСОБА_3 являється власником автомобіля марки «Peugeot3008», н.з. НОМЕР_1 .
Правове регулювання оскаржуваних правовідносин здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі як і раніше КУпАП), Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, Правил дорожнього руху, затвердженими постановою Кабміну Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Приміткою до цієї статті визначено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту, відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Положеннями статті 279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно зі ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Аналогічну норму щодо звернення до уповноваженого органу у 20-денний строк особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, містить також ст. 14-2, 279-3 КУпАП, розділ III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС №13 від 13.01.2020.
Отже, КУпАП чітко регламентований порядок звільнення власника транспортного засобу ( відповідальної особи ) від відповідальності за порушення правил ПДР України в разі передачі автомобіля третім особам.
Разом з тим, позивач не вчинив жодних дій для звільнення його як власника транспортного засобу - Peugeot, н.з. НОМЕР_1 від адміністративної відповідальності за порушення вимог ч.1 ст.122 КУпАП.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.
Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апеляційний суд встановив те, що транспортний засіб Peugeot, н.з. НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_4 . Відомостей про належного користувача цим транспортним засобом у справі немає.
Таким чином апеляційний суд вважає, що відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (перевищення швидкості руху) вчинене 12.09.2023 має нести позивач як відповідальна особа, позаяк не виконав вимог порядку звільнення від адміністративної відповідальності урегульованого спеціальними нормами законодавства.
Наведене свідчить про те, що відповідач довів наявність у діях позивача складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (перевищення швидкості руху).
Апеляційний суд зауважує, що перебування позивача за кордоном не спростовує правомірність притягнення його до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП (перевищення швидкості руху), оскільки вказаний Кодекс визначає власника транспортного засобу відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень, які зафіксовані в автоматичному режимі, крім випадків коли до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесені відомості про належного користувача.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати розподілу не підлягають з урахуванням вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Скасувати рішення Сихівського районного суду міста Львова від 23 травня 2025 року у справі №464/2068/25 та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 13.08.2025.