12 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 601/1138/25 пров. № А/857/27236/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
за участю секретаря судових засідань - Березюка Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 червня 2025 року (головуючий суддя: Білосевич Г.С., місце ухвалення - м. Кременець) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 , 15.04.2025 звернувся до суду з позовом, в якому, просив скасувати постанову № 401 від 03 червня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
Обґрунтовує позов тим, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 01.09.2023 був оповіщений про прибуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак 04.09.2023 та у вказаний термін і по теперішній час не прибув, чим своїми діями (бездіяльністю) порушив вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та службу», пункт 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, відповідальність за які передбачено ст. 210 ч. 2 КУпАП - порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Позивач зауважує, що в описовій частині оскаржуваної постанови зазначено, що ОСОБА_1 проігнорував виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не з'явився на визначену дату, а саме на 04.09.2023, за це його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, тобто за порушення правил військового обліку. Відповідно до змісту ч. 2 ст. 210 КУПАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушення, передбачене ч. 1 ст. 210 КУпАП, за яке особу вже було притягнуто до відповідальності. Однак, в оскаржуваній постанові не наведено жодного акту повторності, не надано доказів повторного вчинення ОСОБА_1 , порушення ст. 210 КУпАП. Таким чином, позивач вважає, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 неправильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.
Позивач, 11.08.2025 подав клопотання про розгляд справи без його участі та участі його представника.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
Суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання позивача про розгляд справи в його відсутності, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був належним чином повідомленим про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 08:00 год. 04.09.2023 та без поважних причин на такий не прибув, а тому його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП (в редакції чинній на час вчинення правопорушення).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 08:00 год. 04.09.2023, яку ОСОБА_1 отримав під розписку 01.09.2023.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 за № 401 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП від 03.03.2024, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн у зв'язку з порушенням абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», пункт 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.
Підставою для прийняття оспорюваного рішення стало неприбуття позивача, як військовозобов'язаного, належним чином повідомленого про необхідність прибуття до територіального центру комплектування 08:00 год. 04.09.2023.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби (далі Закон № 2232-XII, в редакції чинній на момент отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Відповідно до абзаці 2 частини 10 Закон № 2232-XII (в редакції чинній на момент отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ), громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі також Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Правила військового обліку, в редакції чинній на момент отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку (в редакції чинній на момент отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що у громадян України, які перебувають на військовому обліку наявний обов'язок прибути за викликом до районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 210 КУпАП (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Зокрема, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 210 КУпАП).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 210 КУпАП).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210 КУпАП).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 08:00 год 04.09.2023, яку позивач отримав під розписку 01.09.2023 (а. с. 35 зворот).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 за № 401 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП від 03.03.2024, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн у зв'язку з порушенням абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», пункт 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, зокрема, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до матеріалів справи відповідачем не подано доказів того, що позивач протягом року вчинив порушення та піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 210 КУпАП, що є обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушення за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову відповідач здійснив неправильну кваліфікацію адміністративного правопорушення, що у свою чергу свідчить про незаконне притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, оскільки фактичні обставини не відповідають цій статті.
Враховуючи наведене, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв'язку та сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про не доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 210 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, висновок суду першої інстанції, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП відповідає вимогам закону є помилковим, оскільки постанова № 401 від 03 червня 2024 року не відповідає вимогам КУпАП, так як в діянні ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, так як відсутня повторність протягом року вчинення позивачем порушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Також, необхідно звернути увагу, що суд першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення дійшов висновку, що позивачем не надано суду доказів уточнення ним облікових даних як військовозобов'язаного.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає такі висновки помилковими з огляду на таке.
Так, 11 квітня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закону № 3633-ІХ), який набрав чинності 18 травня 2024 року.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Аналіз наведених правових норми надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що у період з 18.05.2024 (дата набрання Закону № 3633-ІХ) по 16.07.2024 включно, військовозобов'язані зобов'язані уточнити свої облікові в один із таких способів, зокрема, через:
- центри надання адміністративних послуг;
- електронний кабінет призовника військовозобов'язаного, резервіста;
- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Разом з тим, оскільки на момент винесення спірної постанови № 401 від 03 червня 2024 року, у ОСОБА_1 не вичерпався строк протягом якого він зобов'язаний уточнити свої облікові, зокрема по 16.07.2024 включно, а тому на думку суду апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів уточнення ним облікових даних як військовозобов'язаного, є помилковим.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про задоволення позову.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6 ст. 139 КАС України).
Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Отже, оскільки, позовні вимоги задоволено повністю, то відповідно до вимог ст. 139 КАС України та п. 7 Положення, за подання позову та апеляційної скарги на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 1514 грн, за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства, а відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , є відокремленим підрозділом цього обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 313, 315, 317, 321, 322, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 червня 2025 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 № 401 від 03.06.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на накладено штраф в розмірі 17000 грн за ч. 2 ст. 210 КУпАП та закрити провадження у справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1514 грн (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень)
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська