13 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/6565/25 пров. № А/857/27617/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,
з участю секретаря Волчанського А.І.,
представника відповідача Доменюка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Енергетичної митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 380/6565/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» до Енергетичної митниці про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
суддя в 1-й інстанції Братичак У.В.,
час ухвалення рішення 03.06.2025 року,
місце ухвалення рішення м.Львів,
дата складання повного тексту рішення -03.06.2025 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» звернулося в суд з позовом до Енергетичної митниці про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову Енергетичної митниці щодо підготовки та подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви вих. №ЕМ/2025/1 від 10.01.2025. Зобов'язано Енергетичну митницю сформувати та подати до органів Державної казначейської служби України для виконання висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» надмірно сплачених до бюджету сум митних платежів в розмірі 447296 (чотириста сорок сім тисяч двісті дев'яносто шість) грн 12 коп, на підставі заяви вих. № ЕМ/2025/1 від 10.01.2025.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову повністю, оскільки у провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 320/8348/24 за позовом ТОВ «БЗТ-Україна» до Енергетичної про визнання, протиправною відмову щодо повернення надміру сплачених митних платежів у розмірі 489 981 гри за митними деклараціями, вказаними у листах-заяві від 23.08.2023 № 2308/1 (копія додається) серед яких також зазначені декларації UA903090/2021/206875; UA903090/2021/206874; UA903090/2021/206873; UA903090/2021/206872; UA903090/2021/206892; UA903090/2021/000005; UA903090/2021/206277; UA903090/2021/206341; UA903090/2021/206342; UA903090/2021/206423. Зазначаємо, що Ухвалою від 15.05.2025 №320/8348/24 позов залишено без розгляду. Згідно із частиною 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 240 КАС України, суддя залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Крім того, на виконання Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/ або надміру сплачених сум митних платежів затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25 жовтня 2019 року № 454) (далі - Порядок 643). позивачем на адресу митниці було подано заяву про повернення надмірно сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість під час митного оформлення імпортних вантажів від 10.01.2025 № ЕМ/2025/3 (вх. Енергетичної митниці від 13.01.2025 № 182/13) зі змісту якої позивач проінформував митницю, що при оформленні митних декларацій, декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною, вказаною зовнішньоекономічному договорі. Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (далі - Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643. Відповідно до Поряду повернення з державного бюджету помилково та/або надміру. сплачених сум митних, інших платежів та пені, здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності. Митне оформлення зазначених у листі-заяві від 10.01.2025 № ЕМ/2025/1 декларацій було завершене грудні 2021 року. Отже, граничний строк для подання заяви щодо повернення коштів завершився.
Представник відповідача в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
ТОВ «БЗТ-Україна» (код ЄДРПОУ: 41076013) зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 11.01.2017.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.11.2024 р. відкрито провадження у справі № 914/2773/24 про банкрутство ТОВ «БЗТ-Україна» (79029, м. Львів, вулиця Окружна, будинок 57А, кімната 417; ідентифікаційний код 41076013). Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 159 від 07.02.2013; адреса: 79000, м. Львів, вул. Зубрівська, 32/15; адреса для листування: 79057, Львів-57, а/с 2434.
Постановою Господарського суду Львівської області від 18.02.2025 року у справі №914/2773/24 визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ «БЗТ-Україна», призначено ліквідатором ТОВ «БЗТ-Україна» арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 159, видане 31.01.2013 Міністерством юстиції України; адреса: а/с 2434, м. Львів, 79057).
Судом встановлено, що у процесі своєї діяльності з імпортування товару у 2021-2022 роках позивач, на підставі статті 260 Митного кодексу України, подавав відповідачу тимчасові митні декларації типу ТФ на товари, ціна яких визначається за встановленою у зовнішньоекономічному договорі формулою, а в подальшому, після фактичного перевезення та визначення остаточної ціни товару позивачем подавалися додаткові митні декларації до тимчасових декларацій по типу ДТ.
Так, ТОВ «БЗТ-Україна» було подано до митного органу наступні тимчасові митні декларації: UA903090/2021/206875 від 24.12.2021, UA903090/2021/206874 від 24.12.2021, UA90390/2021/206873 від 24.12.2021, UA90390/2021/206872 від 24.12.2021, UA90390/2021/206892 від 24.12.2021, UA90390/2021/000005 від 02.01.2022, UA903090/2021/206277 від 06.12.2021, UA903090/2021/206341 від 08.12.2021, UA903090/2021/206342 від 08.12.2021, UA903090/2021/206423 від 10.12.2021. В зазначених митних деклараціях декларант самостійно визначав митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною, вказаною у зовнішньоекономічному договорі. Відповідно до поданих митних декларацій, ТОВ «БЗТ-Україна» сплачено митні платежі із ввезених на митну територію України товарів (продукції) на депозитний рахунок, відкритого в Казначействі на ім'я Держмитслужби (єдиний рахунок).
В подальшому, до вказаних тимчасових митних декларацій, позивачем було подано додаткові митні декларації із зазначенням точної митної вартості товарів: UA903090/2022/000391 від 21.01.2022, UA903090/2022/000392 від 21.01.2022, UA903090/2022/000393 від 21.01.2022, UA903090/2022/000394 від 21.01.2022, UA903090/2022/000395 від 21.01.2022, UA903090/2022/000397 від 21.01.2022, UA903090/2022/000403 від 21.01.2022, UA903090/2022/000404 від 21.01.2022, UA903090/2022/000405 від 21.01.2022, UA903090/2022/000406 від 21.01.2022 відповідно.
Таким чином, по вказаних вище митних деклараціях, у ТОВ «БЗТ-Україна» виникла сума надмірно сплачених митних платежів, а саме податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) в загальному розмірі 447296,12 грн.
10.01.2025 ТОВ «БЗТ-Україна» звернулося до Енергетичної митниці зі заявою від 10.01.2025 за вих. № ЕМ/2025/1 про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 447296,12 грн.
Заява отримана та зареєстрована відповідачем за вх. від 13.01.2025 № 180/13. До заяви позивачем долучено копії тимчасових митних декларацій, додаткових митних декларацій від 21.01.2022, а також документи на підтвердження відсутності податкового боргу, зокрема: витяг з інформаційної системи ДПС щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами станом на 10.01.2025, а також податкову інформацію за попередньо наданою згодою платника податків у визначеному ним обсязі станом на 10.01.2025.
За результатами розгляду заяви від 10.01.2025 за вих. № ЕМ/2025/1 (вх від 13.01.2025 №180/13) Енергетична митниця направила Товариству лист від 27.01.2025 №7.6-2/15-01/13/461, яким відмовила у поверненні надмірно сплачених коштів за заявою №ЕМ/2025/1 від 10.01.2025. Підставою для відмови слугувало те, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться справа №320/8348/24 за позовом ТОВ «БЗТ-Україна» до Енергетичної митниці про визнання протиправною відмови щодо повернення надмірну сплачених митних платежів у розмірі 489981,00 грн за митними деклараціями, вказаними у листі заяві від 10.01.2025 № ЕМ/2025/1. Крім того, Енергетична митниця у листі зазначила, що за отриманою від правоохоронних органів інформацією, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022100000000184 відносно ТОВ «БЗТ-Україна».
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.1 ст. 59 Кодексу України з питань банкрутства із дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Відповідно до ч.1 ст. 61 Кодексу України з питань банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інші повноваження, передбачені Кодексом України з питань банкрутства
Враховуючи положення ч. 1 ст. 59 та ч. 1 ст. 61 Кодексу України з питань банкрутства, з дня ухвалення Господарським судом Львівської області постанови у справі №914/2773/24 про визнання ТОВ «БЗТ-Україна» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (з 18.02.2025): припинилися повноваження (корпоративні права) учасників (власників) Товариства щодо управління Товариством і розпорядження його майном (тобто, учасники (власники) Товариства втратили вирішальний вплив на діяльність Товариства (контроль над Товариством) та припинилися повноваження, призначеного учасниками (власниками) генерального директора Товариства, який підлягає звільненню у зв'язку з банкрутством Товариства.
Натомість, функції з управління та розпорядження майном банкрута одноосібно виконує ліквідатор, який, в силу положень ч. 1 ст. 13 Кодексу України з питань банкрутства є незалежним та зобов'язаний діяти в інтересах кредиторів.
Згідно з ст. 1 Митного Кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.
Підпунктом «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.
Відповідно до підпункту 46.1. статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Частиною першою статті 4 МК України визначено, що митна декларація - це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
За приписами частин першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини першої статті 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 260 МК України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
Оформлення митним органом тимчасової митної декларації є випуском товарів у заявлений митний режим.
Для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.
Згідно з частинами 1, 5 статті 261 МК України у разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
У разі якщо значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів.
За змістом Класифікатора типів декларацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, тимчасова митна декларація на товари, ціна яких визначається за формулою позначається кодом «ТФ». Додаткова декларація до тимчасової декларації позначається кодом «ДТ».
Системний аналіз положень Митного кодексу України в редакції, яка набрала чинності з 1 червня 2012 року, зумовлює висновок про те, що митне законодавство України під терміном «митна декларація» передбачає декілька її видів, а саме митна декларація, заповнена у звичайному порядку, попередня митна декларація, тимчасова митна декларація, періодична митна декларація, додаткова декларація.
Незважаючи на те, що стаття 4 Митного кодексу України окремо не містить визначення поняття «тимчасова митна декларація», аналіз норм цього Кодексу, а також Положення про митні декларації та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, дає підстави для висновку про те, що тимчасова митна декларація є заявою, в якій зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів і в якій містяться відомості про товари, що переміщуються через митний кордон, тобто є митною декларацією. Для оформлення всіх видів митних декларацій (митної декларації, заповненої у звичайному порядку, попередньої, тимчасової митної декларації періодичної та додаткової митних декларацій) використовуються бланки єдиного адміністративного документа.
Таким чином, декларування і сплата митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, у тому числі імпортний податок на додану вартість, здійснюється Декларантом на підставі ТМД й уточняється, у разі потреби, на підставі додаткової декларації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 640/19498/19.
Згідно з підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статись помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.
Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.
Відповідно до норм ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (Пункт 43.1 статті 43).
Cтаттею 301 МК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.
Повернення не здійснюється: якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно з пунктом 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Відповідно до п. 43.2 ст. 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Пункт 43.5 статті 43 ПК України визначає, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/ або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку. (пункт 43.6 статті 43 ПК України).
Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами на час виникнення спірних правовідносин здійснювалася відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 (далі - Порядок №643).
Відповідно до п. 1 розділу III Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Порядку № 643, у заяві зазначаються:
1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені;
2) причини виникнення такої суми коштів;
3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
4) напрям(и) перерахування суми коштів:
а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;
б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);
в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:
на депозитний рахунок 3734;
на депозитний рахунок 3734 іншої митниці;
на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);
г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;
5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Відповідно до пунктів 6, 7 Розділу ІІІ Порядку №643, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.
Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.
Згідно з пунктом 8 Порядку №643 у разі, якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, митний орган зобов'язаний не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому митний орган наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
При цьому, Порядком №643 передбачений виключний перелік підстав для відмови митного органу у наданні відповідного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних та інших платежів, передбачений пунктом 11 розділу ІІІ цього Порядку, зокрема, такими підставами є: невиконання вимог пунктів 1-3 розділу ІІІ цього Порядку; надання недостовірних даних; наявність податкового боргу.
Так, з матеріалів справи судом вище встановлено, що ТОВ «БЗТ-Україна» на підставі статті 260 МК України при митному оформленні товарів було подано до відповідача тимчасові митні декларації з кодом «ТМ»: UA903090/2021/206875 від 24.12.2021, UA903090/2021/206874 від 24.12.2021, UA90390/2021/206873 від 24.12.2021, UA90390/2021/206872 від 24.12.2021, UA90390/2021/206892 від 24.12.2021, UA90390/2021/000005 від 02.01.2022, UA903090/2021/206277 від 06.12.2021, UA903090/2021/206341 від 08.12.2021, UA903090/2021/206342 від 08.12.2021, UA903090/2021/206423 від 10.12.2021.
В зазначених митних деклараціях декларант самостійно визначав митну вартість товару за формулою, вказаною у зовнішньоекономічному договорі. У графі «СП» (спосіб розрахунку) вказано код « 01», що згідно з Класифікатором способів розрахунку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 20.09.2012 № 1011, означає «сплата митних платежів у безготівковій формі через рахунки, відкриті на ім'я митних органів в територіальних органах Державної казначейської служби».
Відповідно до поданих митних декларацій, ТОВ «БЗТ-Україна» сплачено митні платежі із ввезених на митну територію України товарів (продукції) на депозитний рахунок, відкритого в Казначействі на ім'я Держмитслужби (єдиний рахунок), зокрема ПДВ за кодом 028.
В подальшому, до вказаних тимчасових митних декларацій, позивачем було подано додаткові митні декларації по типу «ДТ» із зазначенням точної ціни товарів: UA903090/2022/000391 від 21.01.2022, UA903090/2022/000392 від 21.01.2022, UA903090/2022/000393 від 21.01.2022, UA903090/2022/000394 від 21.01.2022, UA903090/2022/000395 від 21.01.2022, UA903090/2022/000397 від 21.01.2022, UA903090/2022/000403 від 21.01.2022, UA903090/2022/000404 від 21.01.2022, UA903090/2022/000405 від 21.01.2022, UA903090/2022/000406 від 21.01.2022.
В зазначених митних деклараціях декларант у графі «СП» (спосіб розрахунку) вказав код « 99», що згідно з Класифікатором способів розрахунку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 20.09.2012 № 1011, означає «сума податку, що підлягає поверненню». В подробицях розрахунків зазначено суму ПДВ за кодом 028, яка підлягає поверненню як була надмірно сплачена.
Таким чином, по вказаних вище митних деклараціях, у ТОВ «БЗТ-Україна» виникла сума надмірно сплачених митних платежів, а саме податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) в загальному розмірі 447296,12 грн.
У зв'язку вищенаведеним, позивач звернувся до Енергетичної митниці зі заявою від 10.01.2025 за вих. № ЕМ/2025/1 про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 447296,12 грн.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що до вказаної заяви ТОВ «БЗТ-Україна» додало повний пакет документів, визначений Порядком №643, зокрема, документи, що підтверджують надмірну сплату ПДВ: копії тимчасових митних декларацій, додаткових митних декларацій від 21.01.2022. Крім того, документи на підтвердження відсутності податкового боргу, зокрема: витяг з інформаційної системи ДПС щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами станом на 10.01.2025, а також податкову інформацію за попередньо наданою згодою платника податків у визначеному ним обсязі станом на 10.01.2025.
Додаткового, до матеріалів справи позивачем долучено також докази відсутності податкового боргу на дату звернення із позовною заявою у цій справі.
Таким чином, позивач документально підтвердив факт надмірної сплати коштів та відсутність у нього податкового боргу, у зв'язку з чим у митниці виник обов'язок скласти відповідний висновок з направленням його до органу Держказначейства для виконання.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 14.05.2019 у справі №810/1941/16.
Натомість Митниця, не ставлячи під сумнів обґрунтованість вказаних Товариством причин повернення коштів та не зазначаючи про жодні недоліки в документах, які були надані позивачем разом із заявою від 10.01.2025 за вих. №ЕМ/2025/1, зазначила про відсутність підстав для складання та направлення висновку про повернення надмірно сплачених коштів.
Своє рішення відповідач обґрунтовував тим, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться справа №320/8348/24 за позовом ТОВ «БЗТ-Україна» до Енергетичної митниці про визнання протиправною відмови щодо повернення надмірну сплачених митних платежів у розмірі 489981,00 грн за митними деклараціями, вказаними у листі заяві від 10.01.2025 № ЕМ/2025/1. Крім того, за отриманою від правоохоронних органів інформацією, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022100000000184 відносно ТОВ «БЗТ-Україна».
Однак, на думку колегії суддів, такі підстави для відмови у підготовці висновку для повернення надмірно сплачених коштів є необґрунтованими та не відповідають чинному законодавству, з огляду на наступне.
Так, щодо твердження відповідача про наявність інших судових справ між позивачем та відповідачем та/або кримінальних проваджень суд зазначає, що такі обставини не передбачені ані Податковим кодексом України, ані Митним кодексом України, ані Порядком №643 як підстави для відмови у підготовці висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не заборонено повторного звернення юридичної особи зі заявою про повернення надмірно сплачених коштів з бюджету, в разі отримання відмови.
Більше того, будь-які відомості про наявність вироку відносно позивача у кримінальному провадженні №42022100000000184, чи будь-якого іншого кінцевого рішення, як на дату прийняття відповідачем спірної відмови, так і на дату постановлення судового рішення в матеріалах справи відсутні.
Твердження відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що граничний строк для подання заяви щодо повернення коштів завершився, оскільки митне оформлення, зазначених у листі-заяві від 10.01.2025 № ЕМ/2025/1, декларацій було завершене в грудні 2021 року суд оцінює критично та зазначає наступне.
Як вже згадувалося вище, розділом ІІІ Порядку №643 передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Так, судом встановлено, що митне декларування товару шляхом подання позивачем додаткових митних декларацій було здійснено 21.01.2022. Тобто, лише 21.01.2022 позивачем була визначена остаточна митна вартість імпортованих товарів та виникли надмірно сплачені суми ПДВ.
Позивач 10.01.2025 звернувся до митниці із заявою вих. № ЕМ/2025/1, тобто в межах 1095-денного строку, встановленого Порядком №643 та ПК України.
Отже, доказами, наявними в матеріалах справи, твердження відповідача про пропуск строку для подання заяви про повернення надмірно сплачених коштів повністю спростовується.
Більше того, відповідні доводи контролюючого органу не були покладені в основу оскаржуваної відмови, викладеної у листі відповідача від 27.01.2025 №7.6-2/15-01/13/461.
Таким чином, підсумовуючи встановлені вище обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відмова Енергетичної митниці щодо нездійснення підготовки та подання висновку про повернення ТОВ «БЗТ-Україна» надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви №ЕМ/2025/1 від 10.01.2025 є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи те, що митним органом за результатами отриманої заяви позивача не було вжито заходів та вчинено дій, визначених Порядком №643, а тому наявні підстави для зобов'язання останньої їх вчинити.
При цьому, слід зазначити, що у даному випадку, відповідач не наділений правом свободи розсуду (дискрецією) у вирішенні питання щодо повернення позивачеві надмірно сплачених до бюджету митних платежів у розмірі 447296,12 грн, адже наявність у позивача права на повернення таких сум вже встановлена судом в ході розгляду даної справи.
Відтак, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Енергетичну митницю сформувати та подати до органів Державної казначейської служби України для виконання висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» надмірно сплачених до бюджету сум митних платежів в розмірі 447296,12 грн, на підставі заяви вих. № ЕМ/2025/1 від 10.01.2025.
Вищевикладені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 28.01.2020 у справі №815/4804/16, від 28.02.2019 у справі №826/4987/16.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Енергетичної митниці слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 380/6565/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 13 серпня 2025 року.