13 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/14839/25 пров. № А/857/33642/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Курильця А.Р.,
суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Курильця Андрія Романовича про самовідвід в адміністративній справі №380/14839/25 за позовом ОСОБА_1 до голови Сихівського районного суду м. Львова Дулебка Назарія Ігоровича, судді Сихівського районного суду Шашуріної Галини Олександрівни, старшого інспектора СПДН ВП ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Понаденко Каріни Миколаївни про стягнення моральної шкоди,
встановив:
Так, 08 серпня 2025 року Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстрована апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №380/14839/25 за позовом ОСОБА_1 до голови Сихівського районного суду м. Львова Дулебка Назарія Ігоровича, судді Сихівського районного суду Шашуріної Галини Олександрівни, старшого інспектора СПДН ВП ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Понаденко Каріни Миколаївни про стягнення моральної шкоди.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2025 справу №380/14839/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Курилець Андрій Романович, судді Кузьмич Сергій Миколайович та Мікула Оксана Іванівна.
З підстав, визначених п.3 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Курилець Андрій Романович подав заяву про самовідвід у справі №380/14839/25 (апеляційне провадження №А/857/33642/25), яка мотивована тим, що він є членом сім'ї сторони у справі №380/14839/25 за позовом ОСОБА_1 до голови Сихівського районного суду м. Львова Дулебка Назарія Ігоровича, судді Сихівського районного суду Шашуріної Галини Олександрівни, старшого інспектора СПДН ВП ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Понаденко Каріни Миколаївни про стягнення моральної шкоди.
Згідно з частиною тринадцять статті 31 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом (ч.2 ст.40 КАС України).
Перевіривши матеріали справи та доводи заяв про самовідвід суддів, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити заяву, виходячи з наступного.
Підстави відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 КАС України, пунктом третім частини першої якої визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.
Частиною 1 статті 39 КАС України визначено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Суд наголошує, що передбачена пунктом 3 частини 1 статті 36 КАС України норма має імперативний характер при оцінці обставин, які можуть бути підставою для відводу/самовідводу судді.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто, ст. 6 вказаної Конвенції гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на здійснення судового провадження "судом встановленим законом".
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".
Фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на склад колегії у кожній справі (рішення ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України").
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені вище обставини є підставами для відводу судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Курильця Андрія Романовича від участі в розгляді адміністративної справи № 380/14839/25.
Згідно з частиною 2 статті 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Таким чином, справу необхідно передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 41, 321, 325, 328 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Курильця Андрія Романовича про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Восьмого апеляційного адміністративного суду Курильця Андрія Романовича від розгляду адміністративної справи № 380/14839/25.
Матеріали справи № 380/14839/25 (апеляційне провадження № А/857/33642/25) передати для повторного автоматизованого розподілу в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула