Справа № 600/1579/24-а
Головуючий у І інстанції:
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
12 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправним дій,
Сьомий апеляційний адміністративний суд, постановою від 20 лютого 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року - без змін.
05 серпня 2025 року ОСОБА_1 подано клопотання про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судового збору, сплаченого останнім в суді касаційної інстанції.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За правилами ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Зважаючи на те, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року винесена в порядку письмового провадження, то розгляд питання про судові витрати справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до ч.4 ст.330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами п.1 ч.3 ст.4 даного Закону ставка судового збору за подання адміністративного немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп.3 п.3 ч.2 ст.4 Закон України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом немайнового характеру (10 позовних вимог) у 2024 році.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2024 року визначений у розмірі 3028 грн.
Частиною першою 1 статті 139 КАС передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вирішує питання щодо судових витрат під час ухвалення рішення, про що зазначає у його резолютивній частині (частина перша статті 143, частина п'ята статті 246 КАС).
Відповідно до частини п'ятої статті 143 КАС у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Стаття 252 КАС передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Виходячи з положень статті 252 КАС додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід'ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 КАС вимог або питань процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі.
Означені в частині першій статті 252 КАС питання не можуть вирішуватись по суті шляхом постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення. Така ухвала постановляється виключно у випадку відсутності передбачених процесуальною нормою підстав для ухвалення додаткового судового рішення (наприклад, питання чи вимога, щодо якої подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, фактично вирішено судом в основному рішенні).
Так, у даній справі, Сьомий апеляційний адміністративний суд, постановою від 24 вересня 2024 року рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року скасував та прийняв нову постанову, якою у задоволені позову відмовив.
Постановою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року, за результатом касаційного розгляду скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 19 січня 2022 року у справі № 500/2632/19 (Провадження № 11-436апп21) судові витрати, пов'язані з розглядом відповідної касаційної скарги, підлягають розподілу за результатами нового розгляду спору та ухвалення остаточного рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Зважаючи, на те, що у даній справі остаточне судове рішення ухвалив суд апеляційної інстанції, то і здійснення судових витрат має здійснюватися цим судом.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача судовий збір, сплачений останнім за подання касаційної скарги у розмірі 30280 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 243, 252, 311, 321, 322, 325, 329, 330 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, задовольнити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 , судові витрати (судовий збір), понесені останнім за розгляд справи в суді касаційної інстанції, в розмірі 30280,00 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.