про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 240/6684/23
13 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Граб Л.С.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю.
перевіривши матеріали апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказів, зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Водночас, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги на рішення суду від 28.08.2023 року.
В ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 року суд дійшов висновку про недостатність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказаних в клопотанні про поновлення строку, в зв'язку з чим апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з моменту отримання ухвали вказати інші поважні причини для поновлення строку.
На виконання вказаної ухвали, відповідачем направлено на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в обгрунтуванні якої зокрема зазначено, що рішення суду від 28.08.2023 на адресу військової частини не надходило. Відповідач зареєструвався в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі лише 16.01.2024. В зв'язку з опрацюванням значного обсягу документів, які надійшли до 16.01.2024, про прийняття вищевказаного рішення останній дізнався лише 28.01.2025.
Судом апеляційної інстанції, з метою отримання відомостей щодо направлення в/ч НОМЕР_1 оскаржуваного рішення, витребувано з суду першої інстанції адміністративну справу, з якої з'ясовано, що остання містить довідку від 05.09.2023 про те, що судове рішення направлено відповідачу рекомендованим листом, однак інформація про отримання рішення відповідачем у справі відсутні.
В той же час, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями до відкриття апеляційного провадження збирати докази у справі. Обов'язок доведення поважності пропуску строку звернення до суду покладається на апелянта.
При цьому, судом вказано, що належними доказами на підтвердження дати отримання (неотримання) копії оскаржуваного судового рішення є документальне підтвердження судом першої інстанції стосовно дати направлення скаржнику оскаржуваного судового рішення, або ж, що рішення не направлялося.
Зазначено, що відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції з заявою про надання інформації про те, чи направлялася йому копія судового рішення та надання інформації документального підтвердження.
Також звернуто увагу на те, що матеріали адміністративної справи містять відзив в/ч НОМЕР_1 на позовну заяву ОСОБА_1 , а відтак відповідачу було відомо, що на розгляді у Житомирському окружному адміністративному суді перебувала дана адміністративна справа.
В зв'язку з вищенаведеним, ухвалою від 17.06.2025 відповідачу продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
30.06.2025 до суду надійшло клопотання відповідача яким повідомлено, що кореспонденція із судовим рішенням у справі №240/6684/23 із суду першої інстанції до відповідача не надходила. В матеріалах справи №240/6684/23 міститься довідка суду першої інстанції про те, що судове рішення було надіслане на адресу відповідача рекомендованим листом. Однак, інформація про отримання (вручення) даної поштової кореспонденції для відповідача відсутня. Вважає, що даний сумнів має трактуватися на користь відповідача.
Надаючи оцінку доводам вказаного клопотання, колегія суддів зокрема враховує, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
В розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст.73,74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені нею обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду апеляційної інстанції.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що “вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави…» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Так, скаржник зокрема посилався на те, що зареєструвався в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі лише 16.01.2024. В зв'язку з опрацюванням значного обсягу документів, які надійшли до 16.01.2024, про прийняття вищевказаного рішення останній дізнався лише 28.01.2025, тобто більше ніж через рік.
Відповідно до частини 1 статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Частиною 4 статті 18 КАС України визначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.
Частиною 5 статті 18 КАС України унормовано, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Положенням частини 6 статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
За змістом частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - «ЄСІТС»).
Згідно з пунктом 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII (далі - «Закон») підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.
У газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Відтак з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства (пункту 6 статті 18 КАС України) адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Пунктом 42 частини 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
За правилами частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05.10.2021 почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія оскаржуваного судового рішення, відповідно до приписів частини 7 статті 18 КАС України була направлена та доставлена відповідачеві, який є суб'єктом владних повноважень і зобов'язаний був зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС в обов'язковому порядку, то у суду не було обов'язку направляти ухвали по цій справі іншими засобами зв'язку.
Варто звернути увагу і на те, що відповідач не заперечує тієї обставини, що оскаржуване судове рішення надійшло до його електронного кабінету ще в січні 2024, однак про існування такого він дізнався лише 28.01.2025 через значну навантаженість. Між тим, колегія суддів вважає, що вказана відповідачем обставина, не може бути єдиною та беззаперечною підставою для поновлення процесуального строку суб'єкту владних повноважень.
Із тих же підстав, не може трактуватися на користь відповідача і сумнів щодо направлення йому судом копії оскаржуваного судового рішення.
Слід зазначити, що судом в ухвалі від 17.06.2025 повідомлялося відповідачу про те, що обов'язок доведення поважності пропуску строку звернення до суду покладається на апелянта. Однак, останній не вчинив жодного заходу на отримання документального підтвердження судом першої інстанції стосовно дати направлення оскаржуваного судового рішення, або ж, що рішення не направлялося.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 284КАС України та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення процесуального строку.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
1. Визнати неповажними зазначені військовою частиною НОМЕР_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.08.2025.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказів, зобов'язання вчинити дії.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Граб Л.С.
Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.