Справа № 120/14420/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
12 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо переведення ОСОБА_1 з 01.10.2024 року на пенсію за віком згідно Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відмови у нарахуванні та виплаті з 13.06.2024 року пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 10.12.2015 року №889-VІІІ "Про державну службу", з урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.06.2024 року № 2726, № 2727, виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 13.06.2024 року відповідно до Закону України від 10.12.2015 року №889-VІІІ "Про державну службу", з урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.06.2024 року № 2726, № 2727, виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 13.06.2024 року проведено перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про Державну службу".
До заяви про переведення на інший вид пенсії позивачем було надано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.06.2024 року № 2726 станом на червень 2024 року, у якій складові визначені відповідно до постанови КМУ від 29.12.2023 року № 1049 з урахуванням класифікації, рівнів посад залежно від сім'ї та юрисдикції державного органу та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 11.06.2024 року № 2727, за травень 2024 року, виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області.
Не погоджуючись із отримуваним розміром пенсії, позивач звернувся із запитом до відповідача.
Листом головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.09.2024 року позивача повідомлено, що довідки не враховано при переході на інший вид пенсії, оскільки пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України Питання оплати праці державних службовців 2024 році від 29.12.2023 року за № 1409, яка набрала чинності з 01.01.2024 року, передбачено, що схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджені постановою КМУ "Питання оплати праці працівників державних органів" від 18.01.2017 року № 15 не застосовується до державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби. Відтак, до визначення правильного розміру пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", пенсійна виплата з 01.10.2024 року буде здійснюватися згідно Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Право на пенсійне забезпечення державних службовців визначено Законом України №889-VIII від 10.12.2015 року "Про державну службу", який набув чинності 01.05.2016 року.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як слідує з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області як отримувач пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" з 12.06.2024 року.
Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".
Пунктом 4 вказаного Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" затверджено зміни, що вносяться до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб.
Пунктом 3 цієї Постанови №823 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування (з 20.07.2024) та застосовується з 1 січня 2024 року.
Пунктами 5 та 6 Порядку №622 із внесеними змінами передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.
У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.
За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.
Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, були встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
Судом встановлено, що з заявою про призначення пенсії, позивачем було надано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.06.2024 року № 2726 станом на червень 2024 року, у якій складові визначені відповідно до постанови КМУ від 29.12.2023 року № 1409 з урахуванням класифікації, рівнів посад залежно від сім'ї та юрисдикції державного органу та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 11.06.2024 року № 2727, за травень 2024 року, виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області. за формою затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3.
Варто зазначити, що пенсії, призначені згідно із Законом України "Про державну службу" за зверненнями, які надійшли після 01.01.2024 року , підлягають перегляду у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823. Розмір пенсії, призначеної у 2024 році, обчислюється з урахуванням довідок про заробітну плату, що видані за формами, наведеними в додатках 1-6 до Порядку №622, з дати її призначення. Якщо внаслідок обчислення заробітної плати згідно отриманих/прийнятих довідок розмір пенсії збільшується - проводиться доплата з дати призначення/перерахунку пенсії. Якщо за результатами перегляду пенсійних справ розмір пенсії зменшується, новий розмір пенсії виплачується з 01.10.2024 року. Органи Пенсійного фонду зобов'язані забезпечити виплату пенсій в перерахованих розмірах, починаючи з жовтня 2024 року.
Водночас, питання призначення пенсії позивачеві як державному службовцю виникло 13.06.2024 року, тобто задовго до внесення змін до Порядку № 622, а тому реалізація права особи мала здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб'єкта владних повноважень), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 року №580/6509/23 зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у врахуванні довідок про складові заробітної плати при призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" з 13.06.2024 року з наведених підстав. При цьому, перерахунок пенсії з 01.10.2024 року проведений відповідачем в односторонньому порядку у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", яка набрала чинності з дня опублікування (20.07.2024 року) та застосовується з 01.01.2024 року є протиправним.
Отже, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд обгрунтовано зобов"язав відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії з 13.06.2024 року (з дати звернення/призначення відповідного виду пенсії) відповідно до Закону України від 10.12.2015 року №889-VІІІ "Про державну службу", з урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.06.2024 року № 2726, № 2727, виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.