Справа № 620/15223/23 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
12 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та просив встановити контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/15223/23.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 заяву позивача задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/15223/23. Попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вказаної ухвали суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов звіт, у якому відповідач зазначив про виконання рішення суду в межах покладених на нього зобов'язань. Так виплата пенсії в розмірі 3775,81 грн. здійснювалась позивачу з липня 2024 року. Доплата різниці пенсії за період з 01.04.2017 по 30.06.2024 в сумі 93269,68 грн. проведена на поточний рахунок через установу банку в червні 2024 року, компенсація втрати частини доходу в сумі 1217,17 грн. - в серпні 2024 року. 01.10.2024 кошти були повернуті банком у зв'язку з закриттям рахунку власником. Внаслідок наведеного, змінено спосіб виплати позивачу пенсії на поштове відділення зв'язку за зазначеним у пенсійній справі місцем проживання. Також повідомлено, що з огляду на ухвалу суду від 17.12.2024 в грудні 2024 року електронну пенсійну справу позивача переглянуто та проведено перерахунок пенсії з 01.03.2024. Загальний розмір пенсії позивача з 01.03.2024 складає 4071,37 грн. Доплата пенсії за період з 01.03.2024 по 31.01.2025 в сумі 3251,16 грн. буде проведена через поштове відділення АТ «Укрпошта» в найближчий виплатний період.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області в прийнятті звіту про виконання рішення суду у справі №620/15223/23.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/15223/23 - п'ятнадцять днів з дня отримання даної ухвали.
Накладено на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ОСОБА_2 штраф у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн.
Половину суми штрафу в розмірі 30280,00 грн. стягнуто на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Половину суми штрафу в розмірі 30280,00 грн., стягнуто на користь Державного бюджету України (отримувач: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, код отримувача: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації: 21081100).
Попереджено начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області Юрченка Юрія Дмитровича про те, що за правилами частини сьомої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Попереджено начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області Юрченка Юрія Дмитровича про те, що, відповідно до частини десятої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, в апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
09 квітня 2025 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру його пенсії з квітня 2017 року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв'язку;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку розміру його пенсії за віком;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непоновлення йому виплати пенсії за віком;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому компенсації втрати частини доходу;
- зобов'язати відповідача перерахувати розмір пенсії, поновити йому виплату пенсії за віком та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником;
- зобов'язати відповідача виплатити йому компенсацію втрати частини доходу з 01.04.2014.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/15223/23, яке набрало законної сили 20.02.2024, позовні вимоги задоволено частково та, у тому числі, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області:
- перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з врахуванням: стажу та заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до матеріалів пенсійної справи, встановленого законодавством мінімального розміру пенсії, підвищень та індексації відповідно до статей 27, 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з квітня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум та компенсації втрати частини доходу;
- відновити ОСОБА_1 з 01.06.2023 нарахування та виплату пенсії за віком на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Ухвалою суду від 17.12.2024 задоволено подану позивачем заяву, зобов'язано відповідача подати звіт про виконання рішення суду по справі №620/15223/23.
У поданому звіті відповідач зазначав, що виконав рішення суду по справі №620/15223/23, з урахуванням вимог ухвали від 17.12.2024, та з 01.03.2024 провів ОСОБА_1 відповідний перерахунок пенсії.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно із частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
З огляду на викладене, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Проаналізувавши матеріали справи, звіт, колегія суддів зазначає, що відповідно до резолютивної частини рішення суду по вказаній справі ГУПФУ в Чернігівській області осучаснення пенсії позивача мало провести починаючи з квітня 2017 року, а не з 01.03.2024, після отримання ухвали від 17.12.2024.
Крім того, рішенням суду вимагалось відновити ОСОБА_1 з 01.06.2023 нарахування та виплату пенсії за віком на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Суд зауважує, що таким рахунком, відповідно до поданих представником позивача заяв від 26.06.2023 та від 01.09.2023, є рахунок, відкритий в АТ «ОТП Банк».
У ході розгляду справи було встановлено, що позивачу виплата пенсії станом на 01.09.2022 проводилась через установу ПАТ КБ «ПриватБанк» 50046/7405 шляхом зарахування на поточний рахунок заявника. Разом з тим, зняття коштів з вказаного рахунку позивач не здійснював.
З 01.10.2022 виплата пенсії переведена на відділення поштового зв'язку за адресою, зазначеною в пенсійній справі. Ні в ПАТ КБ «ПриватБанк», ні у відділенні поштового зв'язку ОСОБА_1 пенсію не отримував, позаяк виїхав на постійне місце проживання до держави Ізраїль, у зв'язку з чим її виплата була припинена з 01.06.2023.
Тобто, вирішуючи спір суд встановив, що: по-перше, позивач постійно проживає в державі Ізраїль; по-друге, рахунком, відкритим в ПАТ КБ «ПриватБанк», позивач не користується, кошти з нього не знімає; по-третє, позивач не отримує пенсію у відділенні поштового зв'язку; по-четверте, для отримання пенсії позивач відкрив рахунок в АТ «ОТП Банк», куди й просив перераховувати йому кошти.
Про вказані обставини відповідач був обізнаний.
Разом з тим, не зважаючи на наведене, відповідач не надав докази належного виконання рішення в частині виплати позивачу пенсії на визначений ним банківський рахунок, а саме: рахунок відкритий в АТ «ОТП Банк».
Відповідно до статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Статтею 382-3 Кодексу установлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо, зокрема суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 не може вважатися виконаним.
За викладеного, звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання зазначеного судового рішення правомірно не прийняв суд першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 382-3 Кодексу у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Відповідно до частини п'ятої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Враховуючи наведене та відсутність доказів вжиття відповідачем достатніх заходів для виконання вищевказаного рішення суду, з метою забезпечення судового контролю за своєчасним і належним виконанням судового рішення, що в свою чергу сприяє гарантуванню прав громадянина України на виконання судового рішення, винесеного на його користь, протягом розумного строку, суд апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для накладення штрафу на начальника ГУПФУ в Чернігівській області у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.