справа № 377/489/24
головуючий у суді І інстанції Бабич Н.С.
провадження № 22-ц/824/4490/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
13 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Муравенко Карини Володимирівни на рішення Славутицького міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
27 червня 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (надалі по тексту - позивач, кредитодавець, товариство) звернулося до суду з вказаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач, позичальник) на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1166-7657 від 06 березня 2023 року у розмірі 75 000 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 15 000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 60 000 грн, та судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 березня 2023 року за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено з відповідачем електронний договір про відкриття кредитної лінії №1166-7657.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту - 15 000 грн; строк кредитування -300 днів; базовий період - 18 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Отримавши кредитні кошти, відповідач не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів. Відповідач порушила умови кредитного договору і не повернула в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування. Внаслідок зазначеного станом на 03 квітня 2024 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 75 000 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом - 15 000 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 60 000 грн.
24 липня 2024 року до суду першої інстанції від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Муравенко К.В. надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначила, що фактично сума компенсації становить понад 50% від суми кредиту, що у розумінні пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливою умовою та є підставою для відмови судом у стягненні таких компенсацій та відсотків.
Посилаючись на правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 757/34955/18, представник відповідача вказала, що відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за неповернення кредиту під час дії карантину, у тому числі і від інфляційних втрат та 3 % річних. У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, суд має право її зменшити.
За вказаних обставин, представник відповідача вважає, що стягнення за нарахованими простроченими процентами у розмірі 60 000 грн є незаконним, тому позов задоволенню не підлягає. Відповідач понесла у зв'язку з розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року задоволено позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1166-7657 від 06 березня 2023 року у розмірі 75 000 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 15 000 грн, заборгованість за процентами - 60 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не сплатила жодного платежу за кредитним договором, доказів, які б спростовували заборгованість за кредитним договором відповідачем не надано. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю в межах заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Муравенко К.В. подала апеляційну скаргу, якій просить скасувати рішення Славутицького міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо неправомірно нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом, представник апелянта зазначав, що позивачем в обґрунтування позовних вимог, зокрема зазначалось про те, що на офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: договір кредиту; Правила надання грошових коштів у кредит; Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
При цьому, представник апелянта вказує, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Правилами надання грошових коштів у кредит, ОСОБА_1 ознайомилась та погодилась з ними, підписуючи кредитний договір, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
Вважає, що наданий Витяг з Правил надання коштів у позику, не може вважатися належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (в даному випадку ТОВ «Укр Кредит Фінанс»), яке може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Вважає, що встановлений у договорі розмір процентів та пені перевищує розумну межу відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, є явно завищеним, не відповідає вимогам п. 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і засадам справедливості, добросовісності, розумності, як наслідок, свідчить про непропорційність великої суми компенсації у разі невиконання позивачем зобов'язань за цим договором.
Фактична сума компенсації становить 50% від суми кредиту, що в розумінні пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливою та є підставою для відмови судом у стягненні таких компенсації та відсотків. Тому на переконання апелянта, стягнення за нарахованими простроченими процентами у розмірі 60 000 грн є незаконними, а отже не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані також тим, що позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували, що кредитор ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконав зобов'язання щодо видачі грошових коштів на картковий рахунок позичальника.
Позивач подав відзив, де заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України.)
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Вказані висновки відповідають висновкам, які викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Встановлено, що 06 березня 2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) у вигляді електронного договору уклали договір про відкриття кредитної лінії №1166-7657 (надалі по тексту -договір), відповідно до пунктів 2.1.-2.2. якого кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором (а.с. 9-14).
Відповідач ОСОБА_1 підписала вказаний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), номер пароля А 2047.
Відповідно до пункту 2.3 договору для мінімізації витрат позичальника за кредитом, кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування згідно наступного розрахунку: дата видачі кредиту - 06 березня 2023 року; останній календарний день першого базового періоду - 23 березня 2023 року; сума кредиту - 15 000 грн; нараховані проценти за користування кредитом - 6 750 грн; разом до сплати - 21 750 грн.
Згідно з пунктами 4.1.-4.2. договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 15 000 грн. Дата надання /видачі кредиту: 06 березня 2023 року. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа.
Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.
Пунктом 4.3. договору визначено, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промоставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.
Відповідно до пункту 4.4. договору базовий період складає 18 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Відповідно до пункту 4.6 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною ставкою. Стандартна процентна ставка становить 3,00 % за кожен день користування кредитом ( вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).
Згідно з пунктом 4.8. договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 30 грудня 2023 року. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Подовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань позичальника.
За змістом пунктів 4.9.-4.10. договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 756 335 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 150 000 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 135 000 грн.
Відповідно до пункту 5.1. договору позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у пункті 4.8. цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.
06 березня 2023 року перед підписанням договору про відкриття кредитної лінії №1166-7657 відповідач ОСОБА_1 підписала з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового пароля) А2047 Правила відкриття кредитної ліні (надання споживчих кредитів), затверджені наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №69-П від 23 листопада 2022 року, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором № 1166-7657 (Графік платежів за договором), Паспорт споживчого кредиту (а.с.15-24).
З довідки про перерахування суми кредиту № 1166-7657 від 06 березня 2023 року вбачається, що видача коштів за договором про відкриття кредитної лінії №1166-7657 від 06 березня 2023 року здійснена за допомогою системи LigPay 06.03.2023 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у розмірі 15 000 грн, платіж №2237474864 (а.с. 33).
При цьому, номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 вказаний в розділі «Реквізити сторін» договору про відкриття кредитної лінії №1166-7657 від 06 березня 2023 року.
Перерахування вказаної суми грошових коштів відповідачу також підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 11 квітня 2024 року (а. с. 25-32).
Із довідки про укладений договір (розрахунку заборгованості) станом на 03 квітня 2024 року вбачається, що сума наданого ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії №1166-7657 від 06 березня 2023 року кредиту складає 15 000 грн.
Відсотки у розмірі 2,50% на суму боргу нараховані за період з 06 березня 2024 року по 23 березня 2023 року (18 календарних днів), у розмірі 3,00% на суму боргу нараховані за період з 24 березня 2023 року по 30 грудня 2023 року на суму 133 650 грн. Загальна сума боргу 148 650 (15 000 + 133 650) грн (а.с. 34-36).
З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що нарахування відповідачу заборгованості за тілом кредиту та процентів здійснювалося на умов та в сумах погоджених сторонами.
Із вказаного розрахунку заборгованості встановлено, що після закінчення строку дії кредитного договору, який сплив 30 грудня 2023 року, заборгованість за процентами не нараховувалася.
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 73 650 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 75 000 грн.
З огляду на це позивач і просив у позовній заяві стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: 15 000 грн - прострочену заборгованість за кредитом, 60 000 грн - прострочену заборгованість за нарахованими процентами.
З урахуванням вкладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення його прав, у зв'язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, та сплати відсотків.
Доводи апеляційної скарги про те, що розмір відсотків є значно завищеним у співвідношенні до розмірі тіла кредиту, колегія суддів не бере до уваги, оскільки розмір відсотків відповідач погодила сама, підписавши кредитний договір у електронній формі.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно з частиною 3 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування», сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Таким чином, включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними.
Проте, відповідач не оспорював укладений між ним та позивачем договір та з позовом про визнання його недійсним в цілому або в його частині до суду не звертався.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано первинні бухгалтерські документи щодо перерахунку кредитних коштів та доказів руху коштів по рахунку відповідача, суд апеляційної інстанції відхиляє, адже фактичне надання коштів кредиту підтверджено відповідними довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та листом АТ КБ «ПриватБанк», за якими позивач перерахував на банківський рахунок, вказаний позичальником при укладенні кредитного договору, погоджену суму кредитування (а.с. 31, 33).
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач ознайомлювався з Правилами надання грошових коштів у кредит, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки з огляду на наступне.
Правилами надання грошових коштів у позику та інших супутніх документів, які діяли на момент укладення договору та є його невід'ємною частиною, встановлюється порядок укладення договору між ТОВ «Укр Кредит Фінанс»» та ОСОБА_1 , а саме: відповідач через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подав заявку на отримання кредиту (вказав всі дані, відмічені у заявці в якості обов'язкових для заповнення) за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту; товариство проінформувало позичальника про прийняте рішення щодо видачі кредиту відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», відповідач самостійно вніс до Інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит, після чого надіслало ОСОБА_1 за допомогою засобів зв'язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору; після підписання кредитного договору Інформаційно-телекомунікаційна система товариства в автоматичному режимі направила екземпляр кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail, вказаний клієнтом та перерахувала кредитні кошти за вказаними клієнтом реквізитами.
Із наведеного вище порядку при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
Відповідач не спростував факт його ознайомлення з умовами кредитування, наведеними у договорі та додатковій угоді та доданих до нього додатках (Правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорті споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів за Договором).
Підписавши у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікаторам договір та його додатки, а також додаткову угоду, відповідач як позичальник відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодив такі умов кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесені сторонами під час розгляду справи місцевим судом, та відсутні підстави для розподілу судових витрати у вигляді судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 141, 367, 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Муравенко Карини Володимирівни залишити без задоволення.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська