ПОСТАНОВА[1]
17 березня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю захисника Куропата О.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Куропата Олексія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2024 року, -
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 12.06.2024 року об 11 год. 45 хв. по вул. Миру 35 в с. Софіївська Борщагівка Київської області керував автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер». Результат тесту 1,22% проміле. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2024 року, захисник Куропат О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді від 25 листопада 2024 року, посилаючись на те, що апеляційну скаргу вперше було подано з дотриманням визначеного ч. 4 ст. 294 КУпАП строку на оскарження постанови. Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, з підстав, визначених ч. 2 ст. 271 КУпАП. Наполягає, що стороною захисту вчинялися активні дії, спрямовані на оскарження в апеляційному порядку судового рішення суду першої інстанції у визначений законом строк.
Апелянт обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам, оскільки не знайшли свого підтвердження дослідженими доказами, зокрема судом першої інстанції не встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не спростовано його пояснення про те, що він перебував біля свого автомобіля; ОСОБА_1 не роз'яснили порядок проведення огляду на стан сп'яніння, а також його права та обов'язки.
Розглянувши клопотання захисника Куропата О.С. в інтересах ОСОБА_1 , з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки в адміністративних матеріалах відсутні докази, на спростовання його доводів у цій частині.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Куропата О.С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, у тому числі відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2.9А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підлягає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД за № 682850 від 12.06.2024 року, ОСОБА_1 12.06.2024 року 11 год. 45 хв. по вул. Миру, 35 в с. Софіївська Борщагівка керував автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер», результат тесту 1,22% проміле, тим самим порушив вимоги п. 2.9А ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і порушень при його складанні, що стали би підставою для скасування постанови суду, не встановлено.
Всупереч доводів апеляційної скарги захисника, обставини, викладені у протоколі, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі і даними відеозапису, з якого вбачається, що водію транспортного засобу ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння, на що останній погодився; ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, а також наслідки відмови від проходження такого огляду.
Доводи апеляційної скарги у тій частині, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд оцінює критично як надумані, оскільки, як убачається із наявних в матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 на місці зупинки не заперечувався факт керування ним транспортним засобом. Він був ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, а також встановленими у протоколі обставинами вчинення адміністративного правопорушення та заперечень чи зауважень стосовно встановлених у протоколі обставин, в тому числі і з приводу керування транспортним засобом не висловлював.
Досліджені апеляційним судом докази є належними доказами у розумінні ст. 252 КУпАП та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження по справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Поновити захиснику Куропату О.В. строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу Куропата Олексія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційногосуду О. М. Сітайло
Справа № 33/824/1366/2025 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Лисенко В.В.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.