П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7255/23
Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ВЧ НОМЕР_2 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненадання довідки ОСОБА_1 про його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 13.04.2022р. по 10.06.2022р. включно згідно Додатку №1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022р. №248/1298;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 13.04.2022р. по 10.06.2022р. включно згідно Додатку №1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022р. №248/1298.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу в ВЧ НОМЕР_3 , яка є структурним підрозділом ВЧ НОМЕР_4 та перебуває на її фінансовому забезпеченні.
З 13.04.2022р. позивач був відряджений у підпорядкування командувача Операції Об'єднаних сил, та відповідно до наказу Командувача об'єднаних сил №109/дск від 10.06.2022р. позивач вибув зі складу угрупування.
Позивач зазначив, що у період з 13.04.2022р. по 10.06.2022р. він перебував у відрядженні, у складі ВЧ НОМЕР_1 та знаходився у районах проведення воєнних (бойових) дій і приймав безпосередню участь у бойових діях.
Проте, за вказаний період відповідач не надає жодного документа на підтвердження його безпосередньої участі у бойових діях.
Не погодившись із вказаною бездіяльністю відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційного скарги, скасування рішення суду з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач у встановленому чинним законодавством порядку звертався до відповідачів задля отримання довідки про його безпосередню участь у бойових діях або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022р. по 10.06.2022р. включно згідно додатку №1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022р. №248/1298, матеріали справи не містять.
При цьому, суд вказав, шо лист ВЧ НОМЕР_2 від 28.12.2022р. за №350/303/2/2252, відповідно до якого у період з 24.02.2022р. по 29.08.2022р. позивач брав участь у бойових діях, не може бути доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або відповідних заходах, оскільки він не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, яка складається з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді кулеметника відділення охорони взводу охорони ВЧ НОМЕР_3 .
ВЧ НОМЕР_3 є структурним підрозділом ВЧ НОМЕР_2 та безпосередньо перебуває на-фінансовому забезпеченні у ВЧ НОМЕР_2 .
На підставі наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України №374/ДСК від 7.04.2022р., ОСОБА_1 з 13.04.2022р. був відряджений у підпорядкування командувача угруповання об'єднаних сил для виконання службових (бойових) завдань у районах проведення ООС, що підтверджується даними посвідчення про відрядження №372/2/17 від 13.04.2022р..
Відповідно до наказу Командувача об'єднаних сил (по стройовій частині) №109/дск від 10.06.2022р. позивач вибув зі складу угрупування об'єднаних сил, на відбитку печатки вказана військова частина НОМЕР_5 , код НОМЕР_6 . Відповідно до відбитку печатки на посвідченні про відрядження також вказана ВЧ НОМЕР_5 , код НОМЕР_6 .
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 1.11.2022р. №447-аг позивачу було виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100 000грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, однак, лише за період з 11.06.2022р. по 28.08.2022р., що передбачено Постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» №168 від 28.02.2022р.. Розмір винагороди за цей період склав 179 892,48грн..
Позивач зазначив, що він не отримував від ВЧ НОМЕР_1 довідку про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 13.04.2022р. по 10.06.2022р. включно, а тому вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій військової частини у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.9 Закону №2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 7.06.2018р. № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14.03.2022р. №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, пунктів 1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022р. №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 цієї Постанови (в редакції станом на 7.03.2022р.) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Надалі до Постанови №168 неодноразово вносилися зміни, зокрема Постановами КМУ від 22.03.2022р. №350, від 1.07.2022р. №754, від 7.07.2022р. №793, від 8.10.2022р. №1146, проте зміст п.1 цієї Постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.
Постановою КМУ від 7.07.2022р. №793 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» Постанову №168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24.02.2022р., та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до ст.8 ЗУ «Про Збройні Сили України» від 6.12.1991р. №1934-XII (далі - Закон №1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий ч.4 ст.9 Закону №2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 1.04.2022р. №98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5.04.2022р. за №382/37718 (застосовується з 24.02.2022р.), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розд.І п.17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 7.03.2022р. №248/1217, від 25.03.2022р. №248/1298, від 18.04.2022р. №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 1.06.2022р.), а потім окреме доручення від 23.06.2022р. №912/з/29.
У пункті 1 телеграми від 25.03.2022р. №248/1298, яка діяла з протягом періоду з 31.03.2022р. по 16.06.2022р. Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», до складу якого змістовно включено виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
У пункті 3 цієї телеграми Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Пунктом 4 цієї ж телеграми, викладеної в редакції телеграми від 18.04.2022р. №248/1529, Міністр оборони установив командирам тих військових частин (установ), що входять до складу створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) та виконують завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, та до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
У підставах про видання такої довідки обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цієї телеграми.
У пункті 5 Міністр оборони установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000грн. або 30 000грн. здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 зазначеного окремого доручення).
Згідно з положеннями телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022р. №248/1298, одним із документів, що може підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, є довідка про підтвердження безпосередньої участі відрядженого військовослужбовця у бойових діях або зазначених заходах.
За пунктом 4 цієї телеграми суб'єктом, зобов'язаним видавати таку довідку, є командир військової частини (установи), до якої був відряджений військовослужбовець для виконання бойових завдань або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Такий командир, на підставі відповідних документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти та інших підтверджуючих документів, здійснює засвідчення безпосередньої участі військовослужбовця в таких бойових діях або заходах.
Командири військових частин (установ), що входять до складу створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) та виконують завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, зобов'язані щомісяця, не пізніше 5 числа, повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць. Таке повідомлення оформлюється за формою, наведеною в додатку № 1 до відповідної телеграми.
Отже, відповідно до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022р. №248/1298 виключним та відповідальним суб'єктом за оформлення та видачу довідки про підтвердження безпосередньої участі відрядженого військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, є командир тієї військової частини, до якої такий військовослужбовець був відряджений.
Як вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_3 , яка є структурних підрозділом та перебуває на фінансовому забезпеченні ВЧ НОМЕР_2 .
Відповідно до посвідчення про відрядження від 13.04.2022р. №372/2/17, позивач був відряджений у розпорядження Командувача угруповання об'єднаних сил з 13.04.2022р. на підставі наказу Начальника ГШ ЗС України від 7.04.2022р. №374/дск.
Факт прибуття позивача до місця відрядження 13.04.2022р. та вибуття 10.06.2022р засвідчено гербовою печаткою ВЧ НОМЕР_5 , на якій вказано код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .
З метою встановлення обставин щодо проходження служби ОСОБА_1 у період з 13.04.2022р. по 10.06.2022р., зокрема визначення військового формування, до якого позивач був відряджений та де проходив військову службу у вказаний період, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 3.06.2025р.:
- витребувано від ВЧ НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) копію довідки ВЧ НОМЕР_1 від 7.10.2022р. №ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 /8/1337, вх.№1168/2 від 1.11.2022р., на підставі якої було прийнято наказ командира ВЧ НОМЕР_2 від 1.11.2022р. №447-аг;
- витребувано від ВЧ НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) пояснення та відповідні докази на їх підтвердження щодо проходження ОСОБА_1 військової служби у ВЧ НОМЕР_1 , який був відряджений у розпорядження Командувача ООС з 13.04.2022р.;
- витребувано від ВЧ НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) пояснення та відповідні докази на їх підтвердження щодо відбитка печатки ВЧ НОМЕР_5 на Посвідченні про відрядження солдата ОСОБА_1 №372/2/17 від 13.04.2022р. та в наказі командувача угруповання об'єднаних сил (по стройовій частині) №109/дск від 10.06.2022р.;
- витребувано від ВЧ НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) докази безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 13.04.2022р. по 10.06.2022р. включно, а саме: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість, (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), а у разі їх відсутності - відповідні пояснення з цього приводу.
5.06.2025р. ВЧ НОМЕР_1 подала заяву про виконання ухвали суду, в якій, зокрема, зазначила, що позивач військову службу в ВЧ НОМЕР_1 не проходив, до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) з 13.04.2022 року по цей час не прибував, що підтверджується зазначеними вище витягами з наказів та посвідченням про відрядження, а також відсутністю наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про прибуття позивача в відрядження до військової частини в АДРЕСА_1 .
Також ВЧ НОМЕР_1 вказала, що зазначена гербова печатка та кутовий штам використовувалась, відповідно до пункту 2 Переліку органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), які включені до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави та які здійснюють управління виконанням завдань в районі ведення воєнних (бойових) дій, затвердженого Начальником Генерального штабу Збройних Сил України: Угрупованням об'єднаних сил в період з 5.03.2022р. по 10.06.2022р., згодом - з 11.06.2022р. оперативнотактичним угрупуванням “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке перебувало в підпорядкуванні оперативностратегічного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Зазначені вище органи військового управління в підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_1 не перебували та управління ними ВЧ НОМЕР_1 не здійснювала, а гербова печатка “Військова частина НОМЕР_5 » використовувалась у зазначених органах військового управління для ведення діловодства. Також слід звернути увагу суду на те, що Командувач Об'єднаних сил, Командувач угруповання об'єднаних сил та Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України - це різні посадові особи, які, відповідно, очолюють різні органи військового управління та перебувають в різних місцях дислокації. Так, Командувач Об'єднаних сил, Командувач угруповання об'єднаних сил - перебували в АДРЕСА_2 (використовували печатку та кутовий штамп НОМЕР_5 ), водночас Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України - АДРЕСА_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
Відповідач зазначив, що інформація та документи, які підтверджують безпосередньою участь позивача у бойових діях та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 13.04.2022р. по 10.06.2022р. у ВЧ НОМЕР_1 (Відповідача) відсутні.
24.07.2025р. ОСОБА_1 подав до суду клопотання про долучення доказів.
У вказаному клопотанні зазначено, що так як ВЧ НОМЕР_1 заперечує перебування позивача у підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_1 у спірний період, оскільки, за твердженням відповідача, позивач перебував у відрядженні об'єднаного командного пункту Об'єднаних сил, а саме у ВЧ НОМЕР_5 , вважає за необхідне долучити лист Тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України від 12.07.2025р., який був наданий на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду про аналогічній справі №420/7250/23 стосовно надання інформації щодо правонаступника угруповання об'єднаних сил, яким у період з 5.03.2022р. по 10.06.2022р. використовувалась печатка ВЧ НОМЕР_5 . У відповіді вказано, що угруповання об'єднаних сил являлось тимчасовим військовим формуванням, пункт управління яким було сформовано за рахунок ВЧ НОМЕР_1 , відповідно використовувалась печатка цієї частини. Після розформування угруповання об'єднаних сил, ВЧ НОМЕР_1 продовжує виконувати завдання за призначенням у складі Сил оборони та використовує зазначену печатку.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, судова колегія зазначає, що у період з 13.04.2022р. по 10.06.2022р. ОСОБА_1 перебував у розпорядженні Командувача угруповання об'єднаних сил, тимчасового військового формування, пункт управління якого було сформовано за рахунок ВЧ НОМЕР_1 , у зв'язку із чим в діловодстві використовувалась печатка ВЧ НОМЕР_5 , яка міститься на посвідченні про відрядження від 13.04.2022р. №372/2/17 ОСОБА_1 ..
У своїх доводах ВЧ НОМЕР_1 посилається на відсутність будь яких документів на підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 13.04.2022р. по 10.06.2022р..
Однак, апеляційним судом встановлено, що вказаний тимчасовий орган військового управління був сформований за рахунок ВЧ НОМЕР_1 та використовував печатку цієї військової частини, а після розформування угрупування об'єднаних сил, ВЧ НОМЕР_1 продовжила виконання завдання за призначенням у складі Сил оборони та використовує зазначену печатку, що підтверджується відповіддю ТВО начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ за №795/дск від 2.07.2025р..
Разом з тим, згідно із архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №02/08-7 від 2.08.2024р., яка надана на адвокатський запит представника позивача, адвоката Окольчишиної І.М., що в перевіреному журналі ведення оперативної обстановки об'єднаного командного пункту угруповання об'єднаних сил за запитуваний період значиться, що угруповання веде оборонну операцію в Донецькому ОР, Луганському ОР в операційній зоні: населені пункти Маріуполь, Калинове, Волноваха, Піски, Курахове, Опитне, Верхньоторецьке, Очеретне, Бахмут, Торецьк, Покровське, Сєвєродонецьк, Кремінна, Лисичанськ, АДРЕСА_3 . Поіменні списки військовослужбовців особового складу відсутні.
На зберіганні в ГДА Міноборони знаходяться підсумкові бойові донесення об'єднаного командного пункту угруповання об'єднаних сил за запитуваний період, в яких міститься інформацію щодо обстановки противника в районі виконання завдань, положення підрозділів наших військ в районі проведення операції об'єднаних сил, ходу ведення бойових дій. Поіменні списки військовослужбовців особового складу відсутні.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, судова колегія дійшла висновку, що в даному випадку неможливо ставити в залежність право особи на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, від належного ведення, оформлення та передачу на зберігання документів, які могли б стати підставою для виплати позивачу належних сум грошового забезпечення.
Перебування позивача у розпорядженні тимчасового військового формування, яке на момент розгляду справи є розформованим, унеможливлює право особи на належний захист своїх прав, зокрема, шляхом визнання протиправними дій або бездіяльності тимчасового військового формування, у розпорядженні якого він перебував, та яке неналежним чином здійснювало оформлення, ведення, зберігання та передачу документів, які б підтверджували поіменно участь військовослужбовців у бойових діях, або відповідних заходах.
Однак, інші обставини у справі свідчать про те, що такий орган тимчасового військового управління, як Командування угруповання об'єднаних сил, було сформоване за рахунок ВЧ НОМЕР_1 та є його правонаступником, а тому саме ВЧ НОМЕР_1 має бути належним відповідачем у справі та забезпечувати дотримання прав військовослужбовців, що були у розпорядженні Командування угрупування об'єднаних сил після його припинення.
Отже, з метою належного захисту прав позивача, судова колегія вважає за необхідне зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 вжити заходів щодо підготовки та видачі довідки ОСОБА_1 про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 13.04.2022р. по 10.06.2022р. включно згідно із Додатком №1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022р. №248/1298.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам у справі, а відтак дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024р. скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 вжити заходів щодо підготовки та видачі довідки ОСОБА_1 про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 13.04.2022р. по 10.06.2022р. включно згідно із Додатком №1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022р. №248/1298.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко