12 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 340/4607/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 в адміністративній справі №340/4607/24 за позовною заявою Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю "Профітім" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Профітім" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 37645,16 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1219,86 грн.
Ухвалою судді від 11.07.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 року у справі №340/4607/24 у задоволенні адміністративного позову Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відмовлено.
Ухвалюючи вказане рішення, суд не вирішував питання про судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, про намір відшкодування яких представник відповідача - адвокат Панова К.О. - заявляла у відзиві на позов.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника відповідача від 26.02.2025 року про ухвалення додаткового рішення у справі щодо вирішення питання про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 грн.
10.03.2025 року додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково:
Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Профітім" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю..
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на завищення заявлених до відшкодування судових витрат просить скасувати додаткове рішення першої інстанції та відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача до відзиву на позовну заяву надано копії наступних документів: договір №34/24 про надання правової допомоги від 17.07.2024 року, укладений між ТОВ "Профітім" та міжнародним адвокатським об'єднанням "Рада", платіжну інструкцію №1080 від 01.08.2024 року про перерахування ТОВ "Профітім" на реквізити МАО "Рада" коштів у сумі 7000 грн. за цим договором..
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час вирішення питання розподілу судових витрат враховано предмет спору, складність та категорію справи, а також співмірність заявлених до стягнення вимог з обсягом наданих послуг правничої допомоги, та правомірно зменшено суму витрат на правову допомогу з 7000 грн, яка була заявлена відповідачем, до 3000 грн.
Крім того, колегія суддів враховує. що апелянтом не надано власного розрахунку суми витрат, який на його переконання, відповідає критерію співмірності наданих послуг правової допомоги, що свідчить про необгрунтованість доводів відповідача в цій частині апеляційної скарги та, відповідно, відсутність підстав для її задоволення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Доводи апеляційних скарг не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 в адміністративній справі №340/4607/24, - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 в адміністративній справі №340/4607/24, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко