13 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28193/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі №160/28193/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень,-
В провадженні Третього апеляційного адміністративного суду перебувала зазначена вище справа за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у зазначеній справі вказану апеляційну скаргу залишено без задоволення.
11.02.2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду від представника позивача Галкіна І.В. надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі, яка обґрунтована тим, що позивачем понесено витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень), які заявник просив стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2025 року зазначена вище заява призначена до розгляду в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
В обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надано наступні документи:
- копія договору №08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги від 08.02.2019 року;
- копія додаткової угоди №02/10 від 05.12.2024 року;
- копія протоколу про виконання робіт (наданих послуг) Адвокатським об'єднанням «Альянс» №05/12 від 05.12.2024 року;
- копія акту від 31.10.2024 року здавання-приймання наданих послуг до договору №08/02-19/1 від 08.02.2019 року;
- копія акту від 30.11.2024 року здавання-приймання наданих послуг до договору №08/02-19/1 від 08.02.2019 року;
- копії платіжних інструкцій №207766 від 06.11.2024 року, №207767 від 06.11.2024 року, №366758 від 21.11.2024 року, №88719 від 05.12.2024 року.
Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 08.02.2019 року №08/02-19/1, виконавець Адвокатське об'єднання «Альянс» зобов'язується надавати клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а клієнт зобов'язується приймати та оплачувати надану об'єднанням правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі.
За пунктом 3 додаткової угоди №02/10 від 05.12.2024 року до договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 року, загальна вартість послуг (гонорар) об'єднання за цією додатковою угодою складає:
- за надання правової (правничої) допомоги у суді апеляційної інстанції (Третьому апеляційному адміністративному суді) - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 1 666,67 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок); відповідна вартість послуг (гонорар) включає в себе повне супроводження справи в Третьому апеляційному адміністративному суді, та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань, витраченого часу на підготовку всіх необхідних процесуальних документів, кількості підготовлених процесуальних документів, транспортних та інших витрат об'єднання, пов'язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді апеляційної інстанції.
Разом з тим, представником позивача жодним чином не обґрунтовано кількість часу, який витрачено на кожну вказану послугу та суму кожної такої послуги, враховуючи типовість та зрозумілість предмету спору.
З аналізу вказаних вище документів вбачається, що заявлена представником позивача сума витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не відповідає принципам обґрунтованості, пропорційності та співмірності.
Колегія суддів звертає увагу, що додаткове рішення суду першої інстанції переглядалось апеляційним судом лише в частині стягнення правничої допомоги.
Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, будь-яких додаткових доказів або пояснень у сторін судом апеляційної інстанції не витребовувалось та сторонами не надавалось. Питання про стягнення витрат на правничу допомогу не є складним, а вказані правовідносини є поширеними та типовими.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу, яка стосувалась лише співмірності витрат на правничу допомогу, фактично дублюють позицію позивача, викладену у позовній заяві, яка подавалась до суду першої інстанції, а тому складання відзиву на апеляційну скаргу вартість такої послуги - 10 000,00 грн. є неспівмірним та непропорційним фактичним обставинам справи.
Таким чином, аналізуючи наведені вище норми законодавства та надані докази стосовно понесених витрат на правничу допомогу, зважаючи на предмет спору, а також те що правнича допомога в даному випадку складалась лише з відзиву на апеляційну скаргу, що судом апеляційної інстанції вважається невиправданими витратами за відсутності належного обґрунтування необхідності зазначеної в заяві правової допомоги, то апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 77, 134-139, 143, 243, 250, 252, 315, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача Галкіної Ірини Вячеславівни про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/28193/24 відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко