13 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28344/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року в адміністративній справі №160/28344/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Візард ЛТД» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Візард ЛТД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110140/2024/000042/1 від 10.10.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000192 від 09.10.2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини у справі, оскільки надані до митної декларації документи містять розбіжності, у зв'язку з чим неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, а відтак прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є правомірним.
Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Візард ЛТД» є суб'єктом господарювання у відповідності до норм діючого законодавства, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ №41156891 основним видом діяльності є виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у. (код 10.89). Позивач перебуває на податковому обліку в органах ДПС України, є платником податку на додану вартість (ІПН 411568904649).
Відповідач - Дніпровська митниця є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Митним кодексом України повноваження.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.06.2022 року між Компанією «BOOMZA» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Візард ЛТД» (Покупець) укладено договір поставки №1, за яким Постачальник зобов'язується передавати на умовах та у встановлені даним договором строки товар у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його на умовах даного договору.
Відповідно до п. 2.3 договору поставка товару здійснюється на умовах, що прописані в інвойсі. При цьому сторони узгодили, що терміни, які використовуються в даному договорі, приймаються ними згідно з ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (INCOTERMS 2020).
За п. 3.1 договору ціна товару погоджується сторонами у Специфікації (додаток до даного договору).
Покупець зобов'язаний сплатити за товар протягом 120 банківських днів з дати отримання від постачальника інвойсу (рахунку-фактури) на оплату замовленого товару на умовах 100% попередньої оплати (п. 4.1. договору).
26.04.2024 року між Компанією BOOMZA (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Візард ЛТД (покупець) укладено Специфікацію № 26/04 до Договору, якими узгоджено поставку Товару на умовах DАP Dnipro, за ціною 12,08 дол. США, за одну одиницю (ящик).
Постачальником Компанією «BOOMZA» був виписаний ТОВ «Фірма Візард ЛТД» відповідний Інвойс №03.08.2024 від 05.08.2024 року.
З метою митного оформлення товару, 09.10.2024 року ТОВ «Фірма Візард ЛТД» було подано до Дніпровської митну декларацію №24UA11014000789U2.
Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: договір поставки №1 від 01.06.2022 року, укладений між компанією BOOMZA та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Візард ЛТД; Інвойс №03.08.2024 від 05.08.2024 року; Специфікація № 26/04 від 26.04.2024 року; Інвойс №03.08.2024 від 05.08.2024 року; Пакувальний лист №03.08.2024 від 05.08.2024 року; комерційний інвойс від 25.04.2024 року № SF/786/110/01; експортна декларація № б/н від 25.04.2024 року.
У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.
Митниця направила ТОВ «Фірма Візард ЛТД» повідомлення, відповідно до яких за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1. Пунктом 1.2 Договору узгоджено, що асортимент товару, який може бути поставлений згідно цього Договору та умови поставки, визначаються в інвойсі. Згідно пункту 2.3 Договору, поставка товару здійснюється на умовах, що прописані в інвойсі. Разом з тим, відповідно до пункту 3.1 Договору, ціна товару погоджується сторонами у специфікації (додаток до даного Договору). Однак, декларантом до митного контролю товару під виглядом специфікації до Договору надана копія інвойсу від 05.08.2024 року № 03.08.2024, що ставить під сумнів достовірність та об'єктивність вартісних показників, які зазначені в інвойсі від 05.08.2024 року № 03.08.2024.
2. Згідно визначення, наведеного в частині четвертої та п'ятої статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Пунктами 4 та 5 частини другої статті 53 МКУ визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Тобто, МКУ визначено, що саме банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, підтверджують ціну, що була фактично сплачена за товари. Відповідно до пункту 4.1 Договору, покупець зобов'язаний сплатити за товар протягом 120 банківських днів з дати отримання від постачальника інвойсу на оплату замовленого товару на умовах 100% попередньої оплати. Згідно комерційного інвойсу (код документу « 3000») від 25.04.2024 року № SF/786/110/01 вказано, що продавцем отримано суму 12 375,00 доларів США (вказана інформація міститься у таблиці зазначеного документу LESS: ADVANCE RECEIVED - 12 375,00 доларів США). Однак, декларантом до митного контролю товару не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Таким чином, надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари (частина третя статті 53 МКУ). Тобто, враховуючи визначення частини четвертої статті 58 МКУ, митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України (ціна, що була фактично сплачена), документально не підтверджена.
3. Згідно інформації у комерційному інвойсі виробника «Soneri foods» (Пакистан) від 25.04.2024 року № SF/786/110/01 вартість товару складає 45 850,00 дол.США. Валютою даного документу є долари США. Згідно експортної декларації № б/н від 25.04.2024 року (графа 21) валютою відправлення вантажу є також долари США. Але Специфікація № 26/04 від 26.04.2024 року до Контракту була узгоджена між суб'єктами BOOMZA sp. z o.o. та ТОВ «ФІРМА «ВІЗАРД ЛТД» саме на наступний день після оформлення експортної митної декларації країни Пакистан та після комерційного інвойсу. Валютою Специфікації № 26/04 від 26.04.2024 року вказано євро, що є нелогічним за наявності Комерційного інвойсу №SF/786/110/01 від 25.04.2024 року та Експортної декларації № б/н від 25.04.2024 року, основною валютою яких є саме долар США. Інвойс № 03.08.2024 від 05.08.2024 року також виданий BOOMZA sp. z o.o. і основною валютою вартості ціни є євро. Таким чином, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви щодо достовірності та об'єктивності цінової інформації, яка зазначена в інвойсі № 03.08.2024 від 05.08.2024 року.
4. Згідно Експортної декларації № б/н від 25.04.2024 року (графа 52) умовами поставки вантажу є CFR Constanta (Румунія), згідно інформації у Комерційному інвойсі виробника «Soneri foods» (Пакистан) №SF/786/110/01 від 25.04.2024 року умовами поставки товару є FOB Karachi (Пакистан). Але згідно Специфікації № 26/04 від 26.04.2024 року, яка сформована пізніше попередніх двох документів (Експортної декларації та Комерційного інвойсу) умовами поставки вже є DAP (Дніпро) і в подальшому в Інвойсі № 03.08.2024 від 05.08.2024 року умовами поставки також є DAP (Дніпро). Таким чином, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви щодо достовірності та об'єктивності цінової інформації, яка зазначена в інвойсі від 03.08.2024 року та від 05.08.2024 року.
5. Копія МД країни відправлення від 25.04.2024 року не містить відміток уповноважених органів, що ставить під сумнів достовірність та об'єктивність інформації, яка в ній зазначена.
У зв'язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця зобов'язала позивача у надати (за наявності) такі додаткові документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою,контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
ТОВ «Фірма Візард ЛТД» листом повідомив митний орган, що декларантом надано всі необхідні наявні документи які відповідають переліку документів відповідно до частини третьої статті 53 МКУ та підтверджують митну вартість заявленого товару.
За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято:
- рішення про коригування митної вартості №UA110140/2024/000042/1 від 10.10.2024 року;
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2024/000192 від 09.10.2024 року.
За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.
Коригування митної вартості товару проведено за рішеннями про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.
Не погодившись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, позивач оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані на підтвердження ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору (контракту), а недоліки, на які посилається митний орган, не перешкоджали визначенню митної вартості товарів. Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що митний орган не правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.
Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Пунктами 23, 24 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст.49,50 МК України).
За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3ст. 54 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3ст. 57 МК України).
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).
Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідачем митна вартість товарів була визначена за резервним методом -2r.
Як встановлено судом першої інстанції поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі контракту №1 від 01.06.2022 року, укладеного між Компанією BOOMZA (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Візард ЛТД (Покупець).
Щодо тверджень митниці про те, що декларантом до митного контролю товару під виглядом специфікації до Договору надана копія інвойсу від 05.08.2024 року № 03.08.2024, що ставить під сумнів достовірність та об'єктивність вартісних показників, які зазначені в інвойсі від 05.08.2024 року № 03.08.2024, слід зазначити наступне.
Також, судом першої інстанції правильно встановлено, що разом із митною декларацією позивачем надавались до митного органу Специфікація № 26/04 від 26.04.2024 року; Інвойс №03.08.2024 від 05.08.2024 року. Це два різні документи.
При цьому, в Інвойсі №03.08.2024 від 05.08.2024 року, згідно пункту 2.3 Договору, визначено умови поставки товару. Відповідно до вимог пункту 3.1 Договору, ціну товару погоджено сторонами у Специфікації № 26/04 від 26.04.2024 року, тому суд першої інстанції правильно вказав про необґрунтованість та безпідставність доводів митного органу.
Відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним.
Так, за п. 3.1 договору ціна товару погоджується сторонами у Специфікації (Додаток до даного договору).
Покупець зобов'язаний сплатити за товар протягом 120 банківських днів з дати отримання від постачальника інвойсу (рахунку-фактури) на оплату замовленого товару на умовах 100% попередньої оплати (п. 4.1. договору).
Також у Специфікації № 26/04 від 26.04.2024 року визначено умови оплати Товару протягом 180 днів з дати отримання від постачальника інвойсу.
Інвойс №03.08.2024 складено 05.08.2024 року.
Процедура митного оформлення товару відбувалась 09.10.2024 року, шляхом подання ТОВ «Фірма Візард ЛТД» до Дніпровської митної декларації №24UA11014000789U2.
З моменту видання Інвойс №03.08.2024 до дати митного оформлення товару (09.10.2024 року) пройшло 65 днів.
Відтак, у зв'язку з викладеним, суд першої інстанції правильно вказав, що на момент митного оформлення товару, у позивача не настав обов'язок щодо оплати товару, а тому, як наслідок, у позивача не виникло обов'язку надати платіжний документ, що підтверджує сплату цього інвойсу.
Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.
Крім того, враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості.
Щодо тверджень відповідача відносно відомостей, що вказані у копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає про таке.
Враховуючі викладене суд першої інстанції правильно зазначив, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про те, що неточності саме в наданій копії митної декларації країни відправлення впливають на правильність визначенні позивачем митної вартості товару
Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 року по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
За наведених обставин, зазначені доводи митниці щодо неточностей у митній декларації країни відправлення є необґрунтованими.
Відповідно до п. 2.3 договору поставка товару здійснюється на умовах, що прописані в інвойсі. При цьому сторони узгодили, що терміни, які використовуються в даному договорі, приймаються ними згідно з ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (INCOTERMS 2020).
В Інвойсі №03.08.2024 від 05.08.2024 року визначено умови поставки DAP (Дніпро).
Отже, відповідно до умов Договору умовами поставки товару є DAP (Дніпро).
При цьому, сумніви митного органу щодо достовірності та об'єктивності інформації, яка зазначена в інвойсі від 03.08.2024 та від 05.08.2024 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки Договором чітко передбачено, яким документом визначаються умови поставки Товару.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Враховуюче викладене суд першої інстанції правильно визначив необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем другорядного методу.
За наведених обставин, суд першої інстанції вірно оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов правильного висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000042/1 від 10.10.2024 року та, відповідно, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000192 від 09.10.2024 року, прийняті Дніпропетровською митницею не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/28344/24 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/28344/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко