12 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/6848/25
Суддя І інстанції - Лозицька І.О.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення суми нарахованої пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому, просив:
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму нарахованої пенсії (заборгованість) за період з 13.05.2022 р. до 30.04.2024 р. у розмірі 435 337,50 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року позовну заяву задоволено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму нарахованої пенсії (заборгованість) за період з 13.05.2022 р. до 30.04.2024 р. у розмірі 435 337,50 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Вказує на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 року у справі №160/20570/23 в межах повноважень, а нарахована доплата за період з 13.05.2022 року по 30.04.2024 року у розмірі 435337,50 грн. буде виплачена лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 року у справі №160/20570/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.07.2023 №047250013934 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, у частині відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 та в частині підстав, з яких було відмовлено у призначенні пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні; в іншій частині позовних вимог - відмовлено;
26.12.2024 року адвокат, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся із адвокатським запитом №532 від 26.12.2024 року до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із проханням повідомити, чи було здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі висновку Дніпропетровського окружного адміністративного суду, викладених у рішеннях від 25.01.2024 року по справі №160/20570/23? повідомити про розмір заборгованості органу пенсійного фонду перед ОСОБА_1 по пенсійним виплатам станом на день надання відповіді (з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду); надати розрахунок заборгованості органу пенсійного фонду по пенсійним виплатам перед ОСОБА_1 станом на: - день постановлення рішення суду від 25.01.2024 року по справі №160/20570/23; - день надання відповіді на даний адвокатський запит; у випадку наявності заборгованості органу пенсійного фонду перед ОСОБА_1 , повідомити про причини невиконання сплати заборгованості та вказати строки такого виконання; надіслати копію пенсійної справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з додатками, включаючи наступні документи: - довідка про трудовий та страховий стаж - довідки ОК-5 та ОК-7. - розрахунок пенсійної справи - форма РС-право».
06.01.2025 року на електрону пошту адвоката від уповноваженої особи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надійшла відповідь №0400-010307-8/1537 від 03.01.2025 року, відповідно до якої було зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 року у справі № 160/20570/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області призначено пенсію ОСОБА_1 з 13.05.2022 р. з урахуванням висновків суду. Загальний розмір пенсійної виплати становить: з 13.05.2022 - 19340,00 грн; з 01.07.2022 - 20270,00 грн; з 01.12.2022 - 20930,00 грн; з 01.03.2024 - 23610,00 грн. Розрахунок суми доплати на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 р. по справі № 160/20570/23 за період з 13.05.2022 по 30.04.2024. З 01.05.2024 виплата пенсії проводиться у розмірі згідно рішення суду. Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області також зазначено, що належні пенсійні кошти, нараховані за рішенням суду від 25.01.2024 р. по справі № 160/20570/23 за період з 13.05.2022 р. по 30.04.2024 р., в розмірі 435337,50 грн., будуть виплачені після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення нарахованих на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 року у справі № 160/20570/23 сум доплати до пенсії.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та Кодексом адміністративного судочинства України.
Так, згідно із ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу судів нижчих інстанцій, як то в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року в справі № 816/2016/17, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Також, у разі незгоди з порядком виконання судового рішення позивач також наділений правом звернення до суду першої інстанції в порядку статті 378 КАС України з заявою про зміну способу та порядку їх виконання.
Натомість звернення позивача з адміністративним позовом про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області суму пенсії (заборгованість) за період з 13.05.2022 р. до 30.04.2024 р. у розмірі 435 337,50 грн., яка була нарахована на виконання рішення від Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 року у справі №160/20570/23 та належить до предмета його виконання, фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду в іншій справі, що набрало законної сили шляхом ухвалення нового судового рішення.
Колегія суддів звертає увагу на тому, що одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової (юридичної) визначеності. Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання правила res judicata, тобто принципу остаточності рішення, який полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатами її розгляду остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження стосовно того ж самого відповідача, якщо судовий позов ґрунтується на тих самих фактичних обставинах, або ж нова вимога могла бути складовою частиною попередньої у першому рішенні. Тобто, за вказаним принципом, жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового до виконання рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового судового рішення. Res judicata є способом запобігання повторному розгляду справи та несправедливому відношенню до інших учасників судового процесу.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року - скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 12 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.М. Іванов
суддя С.В. Сафронова