12 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 340/371/25
Суддя І інстанції Савонюк М.Я.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:
- скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.12.2024 №ПШ 053776 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» адміністративно-господарського штрафу у сумі 51000,00 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 03.12.2024 №ПШ053776 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» адміністративно-господарського штрафу в сумі 51000,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю винесеної відносно позивача постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Вказує на те, що перевищення вагових параметрів транспортного засобу, який належить позивачу було здійснено шляхом документального габаритно-вагового контролю на підставі документів, які бути надані водієм, зокрема, накладної на вантаж від 23.10.2024 року №672.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ" просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.02.2024 (а.с. 62).
23.10.2024 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Мнека В.М. та головним спеціалістом Опря В.І. під час проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, місце перевірки: а/д О121003 Хащувате-Чемерпіль-вихід на а/д М-05 (місцевого значення, виїзд на а/д Т-02-07), перевірено транспортний засіб марки КАМАЗ 55102, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп СЗАП 8551, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , що належить на праві користування Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ».
Під час рейдової перевірки водій ОСОБА_1 мав при собі та пред'явив перевіряючим накладну внутрішньо-господарського призначення від 23.10.2024 №672, у якій зазначений вантаж «суперфосфат» у колонці «кількість» зазначено: вимагається - 3176,00 кг, відпущено - 13780,00 кг, прийнято- 17980,00 кг. Накладна містить підпис Бендерука В.Г. (а.с. 15).
За результатами перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР 013293 від 23.10.2024, яким виявлено порушення абз. 17 частини 1 статті 60 Закону України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III) - перевезення вантажу (суперфосфат, добриво мінеральне) автомобільною дорогою загального користування 0121003 місцевого значення з перевищенням нормативних вагових обмежень, а саме - загальна повна маса транспортного засобу згідно накладної від 23.10.2024 №672 становить 31,76 т. при нормативі 24,00 т. (перевищення становить 32,33%, чим порушено вимоги пункту 22.5 Правил дорожнього руху. Водій у графі пояснень вказав, що дорога не позначена відповідними знаками (а.с. 11).
Також, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу складено довідку №0055395 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.10.2024, у якій встановлено, що повна маса транспортного засобу 31,76 т. (а.с. 12) та Акт №0064644 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 23.10.2024, у якій зазначено повну масу транспортного засобу 31,76 т. при нормативно допустимій 24,00 т. (а.с. 13).
Відповідач направив на адресу позивача повідомлення від 12.11.2024 №100245/32/24-24 про розгляд справи про порушення абзацу 17, абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" 03.12.2024, виявленого під час проведення рейдової перевірки 23.10.2024 (а.с. 48).
Вказане повідомлення отримано представником позивача 22.11.2024 (а.с. 48зв.)
26.11.2024 позивачем були подані відповідачу письмові пояснення вих.№416, у яких наведені детальні заперечення проти встановлених у Акті перевірки порушень. Зокрема вказано, що згідно накладної внутрішньо-господарського призначення від 23.10.2024 №672 ТОВ «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» відпущено суперфосфат брутто 31760,00 кг, тара - 13780,00 кг, вантаж - 17980,00 кг. Позивач зазначив, що у вказаній накладній зазначена загальна вага без розмежування ваги тягача та причіпа, при цьому відсутні будь-які відомості щодо способу, часу зважування транспортного засобу, застосованого зважувального обладнання. Вантажовідправник, який виписує накладну, також не уповноважений на здійснення габаритно-вагового контролю та не несе жодної відповідальності за правильність зазначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу (а.с. 49).
03.12.2024 за результатами розгляду справи в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Ольга Хорзеєва прийняла постанову про застосування до ТОВ «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» адміністративно-господарського штрафу №ПШ 053776 за порушення абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу у розмірі 51000,00 грн (а.с. 16).
Не погодившись із вказаною постановою позивач 17.12.2024 подав скаргу до Державної служби України з безпеки на транспорті, яка згідно листа від 03.01.2025 №66/3.2.2/15-25 була залишена без задоволення, а постанова №ПШ 053776 без змін (а.с. 17).
Судом також встановлено, що згідно з розпорядженням начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації від 27.12.2023 року №1417-р автомобільна дорога О121003 Хащувате-Чемерпіль-вихід на а/д М-05 віднесена до автомобільних доріг загального користування місцевого значення (а.с. 52-58).
Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (Далі Закон №2344-III) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджений Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до п. 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.
Відповідно до п. 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно з пунктами 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з підпунктами б) - в) пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення);
в) навантаження на вісь: на одинарну вісь - 11,5 т для доріг державного значення; на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр - 11,5 для доріг державного значення; від 1 до 1,3 метра - 16 т для доріг державного значення; від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах - 18 т для доріг державного значення; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни, - 19 т для доріг державного значення; від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни, - 23 т для доріг державного значення, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів - 20 т для доріг державного значення.
В свою чергу, порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджено Постановою КМУ від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок №879).
Відповідно до п.п.5-1 та 11 п.2 Порядку №879:
- документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;
- точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).
Отже, нормами законодавства не встановлено обов'язку проведення габаритно-вагового контролю виключно у спосіб зважування транспортного засобу при наявності необхідних даних у товарно-транспортній документації.
Для встановлення факту перевищення загальної маси та (або) габаритних параметрів транспортного засобу, здійснюється документальний контроль на підставі поданих перевізником (експедитором, іншою уповноваженою особою) документів.
Відтак, Порядком №879 передбачено проведення документального габаритно-вагового контролю та точного габаритно-вагового контролю. При цьому, документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, а точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.
Відповідно до п.16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Згідно з пунктом 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку 879).
Згідно пунктів 6, 16 Порядку №879 співробітниками відповідача наданий альтернативний спосіб визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, зокрема, шляхом проведення документального габаритно-вагового контролю або точного габаритно-вагового контролю.
В першому випадку, який застосований відповідачем у спірних правовідносинах, за допомогою документального вагового контролю визначається загальна маса транспортного засобу з вантажем та не вимагає обов'язкового проведення зважування транспортного засобу на спеціальному обладнанні, а проводиться шляхом додавання маси транспортного засобу та маси вантажу.
Відповідно до ст. 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
-дата і місце складання;
-вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
-автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
-вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
-транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
-пункти завантаження і розвантаження.
Відповідно до абзацу 27 глави 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 за №363 (далі - Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (пункт 11.1 глави 11 Правил №363).
Згідно з абзацом 2 пункту 11.1 глави 11 Правил №363 товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Отже у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов'язкову інформацію (обов'язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №560/514/22.
Враховуючи наведене, документом, призначеним для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення під час внутрішніх перевезень є саме товарно-транспортна накладна.
Таким чином, ТТН та зазначені в них дані щодо маси вантажу є належним доказом, на підставі якого під час здійснення документального габаритно-вагового контролю визначається загальна маса транспортного засобу.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення документального габаритно-вагового контролю співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті товарно-транспортна накладна, яка є належним документом, призначеним для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення під час внутрішніх перевезень не досліджувалась.
При цьому, перевищення габаритно-вагових параметрів встановлено шляхом складання маси транспортного засобу марки КАМАЗ 55102, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп СЗАП 8551, реєстраційний номер НОМЕР_2 та маси вантажу, зазначеного у накладній внутрішньо-господарського призначення №672 від 23.10.2024 року.
Разом з тим, зазначена накладна внутрішньо-господарського призначення №672 від 23.10.2024 року не містить таких обов'язкових реквізитів які передбачені у товарно-транспортній накладній, зокрема, як пункти завантаження і розвантаження.
В свою чергу, відсутність таких реквізитів у накладній внутрішньо-господарського призначення №672 від 23.10.2024 року ставить під сумнів незмінність маси вантажу під час здійснення перевезення та його сталість на час здійснення документального габаритно-вагового контролю.
За таких обставин, зазначені в накладній внутрішньо-господарського призначення №672 від 23.10.2024 року відомості про повну вагу транспортного засобу не можуть бути враховані під час здійснення габаритно-вагового контролю як достовірне джерело підтвердження вагових параметрів транспортного засобу.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем перевірка проведена без дотримання вимог Порядку №879, у зв'язку з чим, оскаржувана постанова від 03.12.2024 №ПШ 053776 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51000,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 12 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.А. Шальєва
суддя С.В. Сафронова