13 серпня 2025 року справа №360/493/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гаврищук Т.Г., Геращенка І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 360/493/25 (головуючий суддя у І інстанції - Секірська А.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області від 24.01.2025 № 56 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.02.2025 № 49 о/с (по особовому складу) відповідно до пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого лейтенанта поліції інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення “Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) з 01 березня 2025 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.03.2025 по день прийняття рішення;
- допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого лейтенанта поліції інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення “Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) з 01 березня 2025 року;
- допустити до негайного виконання судове рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць;
В обґрунтування позову зазначив, що з 07.11.2015 проходив службу в Національній поліції України.
В листопаді 2024 позивача ознайомлено з бойовим розпорядженням та відряджено в Донецьку область для виконання бойових завдань.
Під час знаходження в Донецькій області позивач дізнався про хворобу своєї дочки на сахарний діабет, внаслідок чого сильно хвилювався, повідомив про це свого командира. Після чого на бойові виходи позивача не відправляли та він здійснював інші доручення командира.
Командир повідомив про необхідність виконання бойового завдання, однак позивач повідомив що не готовий у зв'язку із складною ситуацією з хворобою дитини, та має намір писати рапорт про звільнення за власним бажанням.
10.12.2024 позивач написав рапорт на начальника ГУНП в Київській області про звільнення за власним бажанням з 24.12.2024, який отриманий уповноваженою особою відповідача 13.12.2024.
06.01.2025 ОСОБА_1 відряджено до місця дислокації ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області та 07.01.2025 він прибув до м. Боярка Київської області.
З 07.01.2025 позивач переважно перебував на лікарняному.
01.03.2025 позивач з'явився в ГУ НП в Київській області, де його ознайомили з наказом від 28.02.2025 № 49 о/с про звільнення відповідно до Закону “Про Національну поліції зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) ч. 1 ст. 77. Підставою винесення вказаного наказу є, зокрема, наказ Головного управління від 24.01.2025 № 56, який позивач раніше отримав поштою.
Між тим, відповідач не розглянув рапорт позивача про звільнення за власним бажанням від 10.12.2024.
Щодо повідомлення позивача про накази засобами мобільного зв'язку WhatsApp, то Законом № 2337 не передбачено надіслання повідомлення на мобільний номер телефона через мобільний застосунок “WhatsApp».
“Факт відмови» виконати наказ командира зведеного підрозділу “Корпус оперативно-раптової дії» від 03.01.2025 № 4дск “Про виконання бойового (спеціального) завдання» позивачем спростовується доказами та матеріалами службового розслідування, оскільки посадові особи ППОП “КОРД» ГУНП в Київській області проігноровані пояснення позивача щодо “неготовності» виконати наказ, а не відмови його виконати.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Суд першої інстанції не дослідив наявність умислу в діях апелянта, що є необхідною умовою для визнання скоєння дисциплінарного проступку у вигляді відмови від виконання наказу. При цьому твердження «не бути готовим виконати наказ» не є відмовою від його виконання. Суд першої інстанції не дослідив, чи наявні були об'єктивні умови для виконання наказу, неправомірно прирівняв неготовність до виконання до усвідомленої відмови, чим порушив принцип індивідуалізації правової відповідальності та презумпцію невинуватості в дисциплінарному провадженні.
Суд першої інстанції не надав оцінки, що відповідачем не доведена тяжкість проступку, бо жодної фактичної шкоди діями позивача не заподіяно - ні державі, ні третім особам, ні оперативній обстановці.
Суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про відсутність у позивача пригніченого морального або психологічного стану виключно на підставі того, що позивач не звертався до медичного закладу або до лікаря.
Суд першої інстанції обмежився формальним посиланням на наявність дискреційних повноважень відповідача без перевірки того, чи реалізовано ці повноваження в межах закону, добросовісно, розумно та пропорційно відповідно до ст. 2 КАС України.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 .
Згідно із витягом з наказу ГУ НП в Київській області від 24.06.2024 № 152о/с “По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення “КОРД» (стрілецький).
На виконання наказу ГУ НП в Київській області від 01.11.2024 № 1985 дск “Про відрядження поліцейських полку поліції особливого призначення “Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький) ГУ НП в Київській області у складі Зведеного загону КОРД до оперативно - стратегічного угрупування військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області був відряджений з 04.11.2024 до оперативно - стратегічного угрупування військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні начальника Департаменту поліції особливого призначення “ ІНФОРМАЦІЯ_3 », що підтверджується довідкою від 10.01.2025.
10.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Київській області з рапортом про звільнення за власним бажанням з 24.12.2024.
Розглянувши рапорт, керівництвом ППОП “КОРД» (стрілецький) було надано відповідь за вихідним № СЕД-70569-2024 від 30.12.2024 про відмову в звільненні з поліції за власним бажанням, де кореспондентом листа зазначено ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 ППОП “КОРД» (стрілецький). ОСОБА_2 був внесений в електронну систему документообігу МІА як користувач, чи отримував він електронний ключ, логін та пароль до зазначеної системи керівництву та працівникам відділення кадрового забезпечення ППОП “КОРД» (стрілецький) невідомо. Також ОСОБА_1 в телефонному режимі на номер мобільного оператора “VODAFONE» НОМЕР_3 працівниками відділення кадрового забезпечення ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області було повідомлено про відмову у звільненні зі служби за власним бажанням з підстав, викладених у вищезазначеному листі.
03.01.2025 начальником відділення моніторингу та контролю ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_3 складено рапорт на ім'я командира зведеного підрозділу “КОРД» полковника поліції ОСОБА_4 про те, що 03.01.2025 він був присутній при доведенні наказу командира зведеного підрозділу “КОРД» від 03.01.2025 № 4 дск командиром ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області полковником поліції ОСОБА_5 , після доведення якого, зокрема, ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, однак виконувати його він відмовляється. Під час доведення вимог наказу були присутні: заступник командира роти № 3 батальйону № 2 ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_6 , командир взводу № 1 батальйону № 1 ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_7 , психолог ВКЗ ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_8 та т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ молодший лейтенант медичної служби ОСОБА_9 .
Начальником відділення моніторингу та контролю ППОП “КОРД» ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_3 складено інформаційну довідку за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ППОП “КОРД» ГУНП в Київській області, згідно із якою 03.01.2025 командиром ППОП “КОРД» полковником поліції ОСОБА_10 , відрядженим до оперативного підпорядкування оперативно - тактичного угрупування “ ІНФОРМАЦІЯ_4 », оперативно - стратегічного військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні начальника Департаменту поліції особливого призначення “ ІНФОРМАЦІЯ_3 », доведено наказ командира зведеного підрозділу “Корпус оперативно - раптової дії» від 03.01.2025 № 4дск “Про виконання бойового (спеціального) завдання» до, зокрема, інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120916). Після доведення вимог зазначеного наказу ОСОБА_11 та ОСОБА_1 повідомили, що наказ їм зрозумілий, однак виконувати його відмовляються. За цим фактом запропоновано призначити службове розслідування у формі письмового провадження, проведення якого доручити ППОП “КОРД» ГУНП в Київській області спільно з УГІ ГУНП в Київській області.
06.01.2025 т.в.о. командира ППОП “КОРД» ГУНП в Київській області підполковник поліції ОСОБА_12 склав на ім'я начальника ГУНП в Київській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_13 доповідну записку за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ППОП “КОРД» ГУНП в Київській області, пропонував призначити службове розслідування.
Наказом ГУ НП в Київській області від 08.01.2025 № 48 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та на підставі вимог частини першої та п'ятої статті 70 Закону України “Про Національну поліцію» на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків, зокрема, інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 ППОП “КОРД» ГУНП в Київській області ОСОБА_1 .
В ході службового розслідування ОСОБА_1 надано пояснення, що з 05.11.2024 він відряджений до ОСУВ “Хортиця». 03.01.2025 командир ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області полковник поліції ОСОБА_5 довів наказ командира зведеного підрозділу “КОРД» від 03.01.2025 про виконання бойового (спеціального) завдання. Після доведення цього наказу, позивач повідомив, що не може виконати наказ про виконання бойового (спеціального) завдання через погіршення морально-психологічного стану, пов'язаного зі захворюванням доньки ОСОБА_14 2015 р.н., якій 05.11.2024 встановили інвалідність, що підтверджується медичним висновком Синельніківського центру ПМСД від 05.11.2024 № 126. Наказ позивачу був зрозумілий, але він не зміг його виконати з причин, зазначених вище».
Опитаний під час службового розслідування командир ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області ОСОБА_5 10.01.2025 пояснив, що в складі підпорядкованого полку проходить службу інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . 03.01.2025 у м. Краматорськ Краматорського району Донецької області Лакустою доведено наказ командира зведеного підрозділу “КОРД» від 03.01.2025 № 4дск до ОСОБА_1 , який повідомив, що наказ йому зрозумілий, однак виконувати його він відмовляється. ід час доведення вимог зазначених наказів були присутні: заступник командира роти № 3 батальйону № 2 ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_6 , командир взводу № 1 батальйону № 1 ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_7 , психолог ВКЗ ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_8 , т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ молодший лейтенант медичної служби ОСОБА_9 та начальник відділення моніторингу та контролю ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_15 .
Опитаний під час службового розслідування психолог ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області ОСОБА_8 10.01.2025 пояснив, що 03.01.2025 у м. Краматорськ Краматорського району Донецької області командиром ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області полковником поліції ОСОБА_5 доведено наказ командира зведеного підрозділу “КОРД» від 03.01.2025 № 4дск до окремих поліцейських ППОП “КОРД» ГУНП в Київській області, а саме: інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Ткаченко був присутній при доведенні зазначеного наказу для оцінки здатності поліцейських виконувати бойове (спеціальне) завдання. Після доведення наказу ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, однак виконувати його він відмовляється. Разом з тим, ОСОБА_1 за психологічною допомогою не звертався, а також, за поведінковими та вербальними ознаками, здатний виконувати бойове (спеціальне) завдання. Під час доведення вимог зазначеного наказу були присутні: заступник командира роти № 3 батальйону № 2 ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_6 , командир взводу № 1 батальйону № 1 ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_7 , т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ молодший лейтенант медичної служби ОСОБА_9 та начальник відділення моніторингу та контролю ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітан поліції Захарічев І.М.
Аналогічні пояснення надали опитані під час службового розслідування т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону Національної гвардії України ОСОБА_9 , заступник командира роти № 3 батальйону № 2 ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_6 , командир взводу № 1 батальйону № 1 ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_7 .
14.01.2025 командиром зведеного підрозділу “КОРД» полковником поліції ОСОБА_16 надано голові дисциплінарної комісії - т.в.о. командира ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області підполковнику поліції ОСОБА_17 підтвердження факту видачі наказу командира зведеного підрозділу “Корпус оперативно-раптової дії» від 03.01.2025 № 4дск “Про виконання бойового (спеціального) завдання», від виконання якого відмовились окремі поліцейські ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області, зокрема, інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 .
10.01.2025 членами дисциплінарної комісії складено Акт огляду відеозаписів, згідно із яким комісією оглянуто відеозапис з портативної бодікамери (нагрудного відеореєстратора) SN: G21А3105, який надано на оптичному диску DVD-R № ВМК-250103-4 членом дисциплінарної комісії - начальником відділення моніторингу та контролю ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітаном поліції Захарічевим Іваном Михайловичем з метою перевірки інформації щодо підтвердження або спростування факту відмови від виконання наказу про виконання бойового (спеціального) завдання окремими поліцейськими ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області; встановлено, що на наданому оптичному диску DVD-R № ВМК-250103-4 містяться два відеофайли формату МР4: 1) назва файлу 250103-4-1; об'єм файлу: 880 Мб; тривалість відео: 0:15:00; в правому нижньому куті відео відображений час та дата: 2025/01/03 19:08:09; 2) назва файлу: 250103-4-2, об'єм файлу: 590 Мб, тривалість відео: 0:10:04; в правому нижньому куті відео відображений час та дата: 2025/01/03 19:23:08; зміст відеозапису у файлі 250103-4-2:
0:00:00-0:00:32 - доведення наказу ОСОБА_5 ;
0:00:41-0:01:18 - відмова від виконання наказу та пояснення причин відмови ОСОБА_1 ;
0:05:58-0:06:09 - заключення ОСОБА_8 по здатності до виконання бойового (спеціального) завдання ОСОБА_1 ;
0:08:23-0:08:40 - підписання відомості ознайомлення з наказом ОСОБА_1 .
Згідно із довідкою ВКЗ ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області від 21.05.2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області станом на 21.01.2025 діючих дисциплінарних стягнень не має та службові розслідування відносно нього не проводяться.
В матеріалах справи наявна службова характеристика ОСОБА_1 за підписом т.в.о. командира батальйону № 2 ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_18 , в якій зазначено, що за період служби в полку поліції особливого призначення “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області та на займаній посаді старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо. Має теоретичну підготовку та практичний досвід роботи, що дозволяє йому орієнтуватися у питаннях, пов'язаних зі службовою діяльністю підрозділу та приймати рішення. З покладеними на нього обов'язками справляється. Під час служби виявляв пасивність щодо діяльності підрозділу. На критику не завжди реагує конструктивно. Фактично розвинутий добре. У стройовому відношенні підтягнутий, має охайний зовнішній вигляд. Матеріальну частину табельної вогнепальної зброї, порядок її застосування і використання знає. Державною мовою володіє. В нормативних документах, які регламентують діяльність НПУ, орієнтується. За своїм морально-психологічним станом не готовий виконувати бойові завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
В матеріалах службового розслідування наявний медичний висновок № 126 про дитину - інваліда віком до 18 років від 05.11.2024 щодо ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є донькою позивача відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .
У періоди з 07.01.2025 по 11.01.2025, з 12.01.2025 по 13.01.2025, з 14.01.2025 по 17.01.2025, з 18.01.2025 по 20.01.2025 позивач перебував на лікарняному, що підтверджується висновками про тимчасову непрацездатність № АСВЕ-2ССХ-АТ86-ТВРТ, № 2ТХ8-С345-25А6-Т54А, № ХЕ7М-2Р4А-ЕВВ8-7СХ, № 8С35-57РМ-СР4Т-КЕ97.
22.01.2025 начальником ГУНП в Київській області генералом поліції третього рангу Анатолієм Щадилом затверджено Висновок службового розслідування у формі письмового провадження за фактом можливого порушення службової дисципліни, що виразилось у відмові виконувати наказ про виконання бойового (спеціального) завдання окремими поліцейськими полку поліції особливого призначення “Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Київській області: старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (0120916) та рядовим поліції ОСОБА_11 (0197983), яким запропоновано:
- службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, що виразилось у відмові виконувати наказ про виконання бойового (спеціального) завдання окремими поліцейськими ППОП “КОРД» ГУНП в Київській області, завершити (п. 1);
- відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що підтвердилися (п. 2);
- за вчинення дисциплінарного проступку, порушення пункті 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилось у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу “Корпус оперативно - раптової дії» від 03.01.2025 № 4дск “Про виконання бойового (спеціального) завдання», інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення “Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120916) притягнути до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (п. 3).
У Висновку зазначено наступне.
“… аналізуючи зібрані в ході проведення службового розслідування матеріали у їх сукупності, встановлено, що 03.01.2025 у м. Краматорськ Краматорського району Донецької області командиром ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області полковником поліції ОСОБА_5 доведено наказ командира зведеного підрозділу “КОРД» від 03.01.2025 № 4дск до окремих поліцейських ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області, а саме:
- Інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120916) …
… Після доведення вимог зазначеного наказу ОСОБА_1 та ОСОБА_11 повідомили, що наказ їм зрозумілий, однак виконувати його вони відмовляються.
Присутніми при доведенні наказу - психологом ВКЗ ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_8 та т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ молодшим лейтенантом медичної служби ОСОБА_9 протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання ОСОБА_1 та ОСОБА_11 не виявлено.
Слід зазначити, що під час доведення зазначеного наказу ОСОБА_1 та ОСОБА_11 на амбулаторному або стаціонарному лікуванні не перебували.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_11 вбачаються порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу “КОРД» від 03.01.2025 № 4дск “Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Обставини, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , передбачених частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту, не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , передбачених частиною шостою статті 19 Дисциплінарного статуту, не встановлено.
Обставин щодо скоєння ОСОБА_1 та ОСОБА_11 дисциплінарного проступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту, виключало б можливість застосування до них дисциплінарних стягнень, не встановлено.
Причинами та умовами, що сприяли скоєнню зазначеної події, стали особиста недисциплінованість ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , нехтування ними вимог чинного законодавства України, наказів Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ України».
Також у Висновку зазначено, що згідно рапорту члена дисциплінарної комісії - начальника відділення кадрового забезпечення ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітана поліції Яковець В.В., ОСОБА_1 із запитами щодо проходження військово-лікарської комісії та скаргами щодо стану їх здоров'я не звертався.
Факт відмови від виконання наказу на виконання бойових (спеціальних) завдань підтверджено відеозаписом доведення наказу ОСОБА_1 , який надано членом дисциплінарної комісії - начальником відділення моніторингу та контролю ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітаном поліції Захарічевим І.М.
Відповідно до пунктів 1, 4 наказу ГУНП в Київській області від 24.01.2025 № 56 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області, керуючись статтями 13, 16, 19, 20 та 26 Дисциплінарного статуту НПУ, за вчинення дисциплінарного проступку, порушення пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилось у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу “Корпус оперативно -раптової дії» від 03.01.2025 № 4дск “Про виконання бойового (спеціального) завдання», інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення “Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120916) притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції; інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйона № 2 ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120916) допустити до виконання службових обов'язків з 22.01.2025.
Пунктом 3 цього наказу визначено відповідно до частини другої статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, довести зміст наказу до відома поліцейських, які притягуються до дисциплінарної відповідальності під особистий підпис.
У періоди з 24.01.2025 по 28.01.2025, з 29.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 03.02.2025, з 04.02.2025 по 06.02.2025, з 07.02.2025 по 14.02.2025, з 15.02.2025 по 17.02.2025, з 18.02.2025 по 21.02.2025, з 22.02.2025 по 26.02.2025, з 27.02.2025 по 28.02.2025 позивач перебував на лікарняному, що підтверджується висновками про тимчасову непрацездатність, наданими позивачем.
Копія наказу від 24.01.2025 № 56 направлялася позивачу Укрпоштою (відправлення 0815301141843), шляхом пошуку на сайті Укрпошти (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за трекінгом встановлено, що відправлення 0815301141843 надіслане 29.01.2025, повернуто відправнику 13.02.2025 за закінченням встановленого терміну зберігання.
Також 21.02.2025 позивачем через месенджер WhatsApp від уповноваженої особи ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області отримано повідомлення, в якому зазначено про наявність опису Укрпошти, який містить лист повідомлення та копію наказу ГУНП в Київській області від 24.01.2025 № 56. В повідомленні був скрін трекінгу Укрпошти та файл в форматі PDF, в якому містився сам наказ.
Згідно із витягом з наказу ГУ НП в Київській області від 21.02.2025 № 49 о/с “По особовому складу» відповідно до Закону України “Про Національну поліції» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту НПУ) частини 1 статті 77 Закону старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120916), інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення “Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький), 01.03.2025; підстава: наказ Головного управління від 24.01.2025 № 56; довідка від 07.02.2025 № 66.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин. Таким чином, невиконання бойового наказу в умовах воєнного стану при проходження служби на посаді інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 ППОП “КОРД» (стрілецький) є тяжким дисциплінарним проступком, і відповідач, приймаючи рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби в поліції), діяв в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Оцінка суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 12 Закону України “Про оборону України» участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи. В свою чергу Національна поліція України та її територіальні підрозділи в умовах воєнного стану разом із Збройними силами України здійснюють відсіч збройної агресії, виконуючи при цьому Присягу на вірність Українському народові.
Згідно із статтею 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Частиною першою статті 3 Закону № 580 визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України а постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з частиною третьою статті 59 Закону № 580 рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону № 580 відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580 визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На підставі частини першої статті 19 Закону № 580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до положень частин першої - третьої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
На підставі частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктом 1 розділу V Порядку № 893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом І розділу VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
На підставі пункту 1 розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Частиною першою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно із частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Відповідно до частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Частинами сьомою-восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
На підставі частини дев'ятої статті 20 Дисциплінарного статуту застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Відповідно до частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Згідно зі статтею 29 Дисциплінарного статуту, якою регламентовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
Таким чином, невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 25 листопада 2022 року у справі № 600/1167/22-а, від 23 жовтня 2024 у справі № 380/8781/22.
У подібних правовідносинах Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував (зокрема, у постановах від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, від 04.04.2025 у справі № 380/546/23), що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Водночас адміністративний суд, у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України, в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Як свідчать матеріали справи, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, порушення пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону № 580-VIII, пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилось у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу “Корпус оперативно -раптової дії» від 03.01.2025 № 4дск “Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580 поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно із статтею 64 Закону № 580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Згідно із частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту НПУ поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
В аспекті спірних правовідносин вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати насамперед склад дисциплінарного проступку в його діях, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни, а саме - безумовному виконанні наказу керівництва, відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону (п. 4 ст.1 Дисциплінарного статуту).
Щодо доводів позивача, що він не відмовлявся виконувати наказ, а зазначив про не готовність до його виконання, суд зазначає наступне.
Наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
Зміст копій відеозаписів з портативної бодікамери (2 файли), якими підтверджено доведення до позивача змісту наказу від 03.01.2025 № 4дск “Про виконання бойового (спеціального) завдання», в тому числі під підпис, свідчить про наступне:
З 0:00:41 по 0:01:23 ОСОБА_1 називає ПІБ і посаду, зазначає, що суть наказу розуміє, на даний час морально не готовий виконувати, у зв'язку з хворобою дитини, якій встановлено інвалідність та яка є інсулінозалежною. Психолог ОСОБА_8 відправився проводити огляд позивача.
З 0:05:57 психолог ОСОБА_8 доповідає, що за поведінковими та вербальними ознаками поліцейський Коробка здатний виконувати бойове завдання.
З 0:06:16 ОСОБА_15 з'ясовує в ОСОБА_1 , чи є він єдиним опікуном дитини, і зазначає, що оскільки позивач не єдиний опікун, нажаль, це не є підставою не виконувати наказ. ОСОБА_1 повторно зазначив, що не готовий виконувати наказ та відповів, що розуміє про розповсюдження на нього статті 402.
Діюче законодавство передбачає можливість двох варіантів поведінки підлеглого - виконання наказу або невиконання наказу.
Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не за “відмову виконати наказ», а за “невиконання наказу».
Формулювання “не готовий» свідчить про невиконання наказу, і не може розцінюватися як надання згоди на його виконання, що свідчить про вчинення дисциплінарного проступку в розумінні Закону № 580 та Дисциплінарного статуту, при цьому причини такого невиконання (у разі їх наявності) мають бути наведені поліцейським у відповідності до вимог частини другої статті 5 Дисциплінарного статуту.
ОСОБА_1 зазначено про моральну неготовність виконувати бойовий наказ у зв'язку зі встановленням інвалідності його доньці.
Хвороба дитини безумовно може бути причиною пригніченого морально-психологічного стану батька.
Разом з тим, щодо тяжкості скоєного дисциплінарного проступку та пропорційності обраного виду стягнення мають значення, крім особистих обставин позивача, загальні обставини, які існують в державі, та наявність дискреційних повноважень у роботодавця щодо обрання виду стягнення.
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено правовий режим воєнного стану (який востаннє продовжено Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 № 4024-ІХ), а військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Статтею 24 Закону № 580 встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII (далі - Закон № 1932-ХІІ) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1932-XII оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
Згідно зі статтею 12 Розділу IV Закону України “Про національну безпеку України» сектор безпеки і оборони України складається з чотирьох взаємопов'язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни та громадські об'єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Функції та повноваження складових сектору безпеки і оборони визначаються законодавством України.
До складу сектору безпеки і оборони входять: Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Служба судової охорони, Управління державної охорони України, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, розвідувальні органи України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику.
На підставі частини четвертої статті 18 Розділу IV Закону України “Про національну безпеку України» Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує громадську безпеку і порядок, охорону прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидію злочинності, а також надає визначені законом послуги з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно з наказом Національної поліції України (далі - НПУ) від 23.02.2022 № 171, який видано на підставі Указу Президента України “Про введення надзвичайного стану в Україні» особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.
Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
Така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 420/10847/22, від 13 березня 2025 у справі № 620/10864/23.
Таким чином, невиконання бойового наказу в умовах воєнного стану та при проходження служби на посаді інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 ППОП “КОРД» (стрілецький) є тяжким дисциплінарним проступком, пом'якшуючою обставиною вчинення якого є моральний стан у зв'язку з хворобою дитини та встановленням їй інвалідності.
У висновку не відображено пом'якшуючих обставин вчинення дисциплінарного проступку позивачем, проте надано оцінку доводам позивача про неготовність виконати бойовий наказ у зв'язку з хворобою дитини.
Зокрема, враховано висновки психолога ВКЗ ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 та т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ молодшим лейтенантом медичної служби ОСОБА_9 , відсутність звернень за медичною (психологічною) допомогою станом на 03.01.2025 (дата доведення бойового наказу), неперебування на амбулаторному або стаціонарному лікуванні під час доведення наказу, відсутність обставин, які б свідчили про вчинення дисциплінарного проступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту, виключало б можливість застосування дисциплінарного стягнення; з'ясування у ОСОБА_1 , чи є він єдиним опікуном дитини, чи розуміє він можливі наслідки поведінки, передбачені статтею 402 КК України (“Непокора»).
Щодо доводів позивача про не повноту проведеного психологом огляду та висловлення ним розуміння стану позивача, суд першої інстанції правильно визначив, що встановити обставини проведеного психологом огляду з наданих відеодоказів не вбачається за можливе, проте, письмовими поясненнями ОСОБА_8 , наданими під час службового розслідування, підтверджується висновок про готовність позивача виконувати бойові завдання.
Крім того, доказів звернення позивача з рапортами щодо неналежних дій психолога позивачем не надано.
Зазначення у характеристиці від 10.01.2025, наданій ОСОБА_1 т.в.о. командира батальйону № 2 ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Артуром Берецьким, що за своїм морально-психологічним станом позивач не готовий виконувати бойові завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, помилково інтерпретується позивачем як підтвердження його позиції щодо наявності підстави для невиконання бойового наказу, відданого 03.01.2025 командуванням в умовах воєнного стану при проходженні служби у бойовому підрозділі, а є викладенням суб'єктивної оцінки командира, наданої морально - психологічним якостям позивача безвідносно до можливості виконання конкретного бойового наказу.
Позивач не надав доказів звернення за психологічною допомогою з листопада 2024 року по 03.01.2025, керівництвом віддано наказ про виконання бойового завдання через два місяці незалучення позивача до виконання бойових завдань, і такий наказ не виходить за межі завдань, які виконуються підрозділами, в якому позивач проходив службу (ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області) та до якого був відряджений (ДПОП “ОШБ “Лють»), в умовах воєнного стану.
Щодо обраного виду стягнення та пропорційності.
В постанові від 23 листопада 2023 у справі № 420/14443/22 Верховний Суд зазначив, що, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Законом України “Про внесення змін до законів України “Про Національну поліцію» та “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V “Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Відповідно до частини першої статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.
У справах № 420/14443/22, № 260/5566/22, від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, у постановах від 21 вересня 2023 року у справі № 160/8030/22, від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22 та від 08 лютого 2024 року у справі № 160/11195/23, від 21 березня 2024 року у справі № 420/16074/22, аналізуючи положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливостей його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Таким чином, доводи позивача, що в спірних правовідносинах відповідач не міг застосувати до нього відразу найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ґрунтуються на неправильному розумінні ст.ст. 19, 29 Дисциплінарного статуту.
Таким чином, враховуючи факт скоєння дисциплінарного проступку у вигляді невиконання бойового наказу позивачем у період дії воєнного стану, який вимагає, зокрема, від правоохоронних органів додаткових вимог щодо бездоганної поведінки, приймаючи рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби в поліції), відповідач діяв в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а суд не вправі втручатися в дискреційні повноваження відповідача в умовах воєнного стану, спрямовані в тому числі на забезпечення загальної дисципліни у Національній поліції.
Щодо доводів позивача про неналежне ознайомлення з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.
Копія наказу від 24.01.2025 № 56 направлялася позивачу Укрпоштою (відправлення 0815301141843), шляхом пошуку на сайті Укрпошти (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за трекінгом встановлено, що відправлення 0815301141843 надіслане 29.01.2025, повернуто відправнику 13.02.2025 за закінченням встановленого терміну зберігання.
Також 21.02.2025 позивачем через месенджер WhatsApp від уповноваженої особи ППОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області отримано повідомлення, в якому зазначено про наявність опису Укрпошти, який містить лист повідомлення та копію наказу ГУНП в Київській області від 24.01.2025 № 56. Також в повідомленні був скрін трекінгу Укрпошти та файл в форматі PDF, в якому містився сам наказ.
Не ознайомлення позивача з наказом від 24.01.2025 № 56 під підпис, як це визначено у пункті 3 цього наказу, пов'язано з об'єктивною неможливістю це зробити у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 . Не отримання ним відправлення через Укрпошту також не пов'язано з діями чи бездіяльністю відповідача, який вжив заходів з метою ознайомлення позивача з цим наказом.
При цьому обставина неналежного ознайомлення з наказом, за умови реалізації права на його оскарження в судовому порядку, не є безумовною підставою для скасування наказу.
Будь-які процедурні порушення, допущені при проведенні службового розслідування, підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, зокрема, суд досліджує, чи вплинуло недотримання процедури на правильність прийнятого рішення і чи могло прийняте рішення бути іншим у разі дотримання процедури.
Проте, судом не встановлено порушення процедури проведення службового розслідування щодо позивача.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 360/493/25 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 360/493/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 13 серпня 2025 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 13 серпня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Геращенко