13 серпня 2025 року справа №360/484/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі № 360/484/25 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання противоправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Дяченко Олексій Володимирович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 30.01.2020 по 13.02.2025, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпусток, одноразової допомоги при звільненні, без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та розрахункової величини 2684,00 грн у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 30.01.2020 по 13.02.2025, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпусток, одноразової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 - 2102 гривні 00 копійок, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 - 2270 гривень 00 копійок, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 - 2481 гривня 00 копійок, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 - 2684 гривні 00 копійок, розрахункової величини 2684 гривні 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія та допомоги для оздоровлення)) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 за період з 29.01.2020 до 31.12.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 за період з 01.01.2023 до 19.05.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія та допомоги для оздоровлення)) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 за період з 29.01.2020 до 31.12.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 за період з 01.01.2023 до 19.05.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду в частині відмовлених позовних вимог та задовольнити позов в повному обсязі позову через порушення норм матеріального, процесуального права.
Апелянт зазначив, що відмовляючи у задоволені позову з 20.05.2023 року по 13.02.2025 року, судом першої інстанції не враховано, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24 визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Тому, на думку апелянта, у період з 20.05.2023 року по 13.02.2025 року грошове забезпечення позивача підлягає перерахунку, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року, 01.01.2024 року, 01.01.2025 року, відповідно.
Відповідач не погодився з рішенням суду в частині задоволених вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального права.
Апелянт вважає, що згідно згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мiнiмуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив відмовити у її задоволені.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційних скарг, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
Позивач в період з 26.03.2018 до 13.02.2025 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
За витягом з наказу № 163-ОС від 12.02.2025 позивач виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 13.02.2025 року.
Відповідно до довідки розрахунку посадового окладу, окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 13.02.2025 № 323 від 24.03.2025 позивачу у спірний період здійснювався розрахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762,00 грн.
Згідно з довідками про грошове забезпечення позивачу встановлено:
за 2020 рік - посадовий оклад 2820,00 грн, оклад за військовим званням за січень - жовтень 810,00 грн, листопад 961,67 грн, грудень 880,00 грн; допомога для оздоровлення виплачена в грудні в розмірі 11590,00 грн;
за 2021 рік - посадовий оклад 2820,00 грн, оклад за військовим званням 880,00 грн; допомога для оздоровлення виплачена у грудні в розмірі 11364,90 грн;
за 2022 рік - посадовий оклад 2820,00 грн, оклад за військовим званням 880,00 грн; допомога для оздоровлення виплачена у червні в розмірі 14230,00 грн;
за 2023 рік - посадовий оклад 2820,00 грн за січень - лютий, 4476,67 грн за березень, 3170,00 грн за квітень - грудень, оклад за військовим званням 880,00 грн; допомога для оздоровлення виплачена у березні в розмірі 24172,00 грн;
за 2024 рік - посадовий оклад 3170,00 грн, оклад за військовим званням 880,00 грн; допомога для оздоровлення виплачена у березні в розмірі 27178,00 грн;
за 2025 рік - посадовий оклад 3170,00 грн за січень, 1471,79 грн за лютий, оклад за військовим званням 880,00 грн за січень, 408,57 грн за лютий; допомога для оздоровлення виплачена у лютому в розмірі 27178,00 грн, компенсація невикористаної щорічної відпустки 68850,93 грн, компенсація невикористаної додаткової відпустки УБД 101464,53 грн, одноразова грошова допомога при звільненні 81534,00 грн.
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
Згідно з ч.ч. 2, 3 статті 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
За п. 4 Постанови № 704, в редакції на час її прийняття, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Крім того, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), яка набрала чинності 24.02.2018, затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України.
За п. 6 Постанови № 103 у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто, з 01.03.2018 Урядом України запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були внесені зміни.
Отже, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Тобто, з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Отже, з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Крім того, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
За пунктом 8 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.
Закони України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування, як розрахункової величини, для визначення грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 на 2020, 2021, 2022, 2023 роки відповідно, не містять.
Отже, норми пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно із цією Постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 до 01.01.2020 - набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Згідно зі ст. 9 Закону № 2011, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України наказом від 25.06.2018 № 558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція № 558 у редакції чинній на момент звільнення зі служби).
За п. 2 розділу I «Загальні положення» Інструкції № 558 грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Відповідно до п. 3 розділу I «Загальні положення» Інструкції № 558 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
За п. 7 розділу I «Загальні положення» Інструкції № 558 грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
За п.п. 1, 2 глави 1 «Оклади за військовими званнями» розділу ІІ «Порядок, умови та розміри виплати основних видів грошового забезпечення» розмір окладу за військовим званням військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений у додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) (далі - постанова № 704).
Оклади за військовими званнями виплачуються з дати їх присвоєння, зазначеної в наказі.
За п.п. 1, 3 глави 2 «Посадові оклади осіб офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом» розділу ІІ «Порядок, умови та розміри виплати основних видів грошового забезпечення» розміри посадових окладів осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений у додатку 1 до постанови № 704.
Особам рядового, сержантського і старшинського складу, прийнятим на військову службу за контрактом, з дня зарахування до списків особового складу органу Держприкордонслужби і до дня, з якого вони приступили до виконання обов'язків за посадами, виплачується посадовий оклад, визначений за 1 тарифним розрядом, установленим у додатку 1 до постанови № 704.
Відповідно до пунктами 1, 5 глави 7 «Допомога для оздоровлення» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.
Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, і тим, які на день видання наказу про надання цієї допомоги звільнені з посад, до складу грошового забезпечення, з якого визначається розмір допомоги, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім одноразових та винагород), які отримували військовослужбовці за штатними посадами до зарахування в розпорядження, ураховуючи зміни у вислузі років і нормах грошового забезпечення, у тому числі зміни розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням.
За пунктом 6 глави 9 «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби» розділу V «Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби» Інструкції № 558 встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються: для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород).
За ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно із правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18 та від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
З огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Законам України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
За п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Оскільки пункт 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ є чинним та має вищу юридичну силу ніж пункт 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, суд вважає, що для обчислення розміру посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу підлягає застосуванню, як розрахункова величина, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року.
Крім того, з 29.01.2020 діяла первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, тому право позивача на перерахунок розміру грошового забезпечення є беззаперечним.
Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період визначаються Законом про Державний бюджет України.
Відповідно до редакції пункту 4 постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684 гривні.
Застосування відповідачем прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 (як було передбачено пунктом 4 Постанови №704 в редакції зі змінами, які визнані протиправними та скасовані), який є нижчим від зазначених прожиткових мінімумів, не відповідало вимогам законодавства та призвело до виплати позивачу грошового забезпечення в меншому розмірі, ніж встановлений законодавством, чим порушені права позивача на належне грошове забезпечення.
Така правова позиція суду узгоджується з постановами Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 та від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, які за ч. 5 статті 242 КАС України враховуються судом при розгляді цієї справи.
Водночас, з 20.05.2023 пункт 4 Постанови № 704 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 установлює, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, суд зазначає таке.
З огляду на наведені вище висновки, з 20.05.2023 розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховується виходячи з розміру 1762 гривні та визначається шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З огляду на встановлення під час розгляду справи обставини порушення прав позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення (щомісячних основних та додаткових видів) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 20.05.2023 до 13.02.2025, суд враховує наступне.
20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 (далі - Постанова №481) «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», пунктом 2 якої внесено зміну до пункту 4 Постанови №704, виклавши абзац перший в такій редакції:
«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, починаючи з 20.05.2023 пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.
Отже, з 20.05.2023 підлягають застосуванню приписи п. 4 Постанови № 704 в редакції Постанови № 481.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що посадовий оклад позивача та оклад за військовим званням в період з 20.05.2024 до 13.02.2025 обрахований виходячи з розміру 1762,00 грн.
Посилання представника позивача на те, що зміни в законодавстві звужують зміст та обсяг існуючих прав є безпідставним, оскільки запровадження сталої вираженої у грошовому обчисленні величини розрахунку посадових окладів військовослужбовців та окладів за військовим званням, здійсненої Урядом України, зокрема, з урахуванням рішення суду у справі №826/9052/18, свідчить про виключення можливості неоднозначного тлумачення правових норм після внесених змін та вчинення дій з метою збалансування державних витрат в умовах воєнного стану. При цьому, наголошуючи на тому, що п. 4 постанови №704 у редакції Постанови №481 суперечить актам вищої юридичної сили, Позивач не наводить норму права, якій такий підзаконний акт суперечить.
Суд також враховує, що відповідно до положень Інструкції № 558 грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачуються виходячи з розміру грошового забезпечення на час звільнення з військової служби.
Таким чином, оскільки позивача звільнено зі служби 13.02.2025, розмір грошового забезпечення, грошових компенсацій за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби, допомоги для оздоровлення за 2024-2025 роки, визначається, з урахуванням посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, які розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, а не з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023, як помилково вважає позивач.
Щодо доводів апелянта - позивача про те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі №320/29450/24 визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704, апеляційний суд враховує наступне.
Згідно з ЄДРСР рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, зокрема, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Статтею 265 КАС України передбачено наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним.
За ч. 2 цієї статті нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Тобто, рішення суду у справі № 320/29450/24 набрало законної сили 18 червня 2025 року.
Отже, на дату звільнення позивача з військової служби (13.02.2025 року) Постанова № 481 нечинною не визнавалася.
Враховуючи норми ч. 2 ст. 265 КАС України, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» втратив чинність з 18 червня 2025 року - моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/29450/24 у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову за пероід з 20.05.2023 року по 13.02.2025 року.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія та допомоги для оздоровлення)) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 за період з 29.01.2020 до 31.12.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 за період з 01.01.2023 до 19.05.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія та допомоги для оздоровлення)) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 за період з 29.01.2020 до 31.12.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 за період з 01.01.2023 до 19.05.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі № 360/484/25 за позовом Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання противоправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 13 серпня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв