про залишення позовної заяви без руху
13 серпня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3832/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюк О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, яка полягає у відмові виплатити ОСОБА_1 відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до статті 117 Кодексу законів про працю України у розмірі середнього заробітку за шість місяців;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до статті 117 Кодексу законів про працю України у розмірі середнього заробітку за шість місяців;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, яка полягає у відмові виплатити ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати йому грошового забезпечення у сумі 53384,32 грн.;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати йому грошового забезпечення у сумі 53384,32 грн.;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області понесені судові витрати.
Розглянувши та дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У цій статті містяться терміни - дізналася та повинна була дізнатися, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-IX, який набув чинності 19.07.2022 року внесено зміни до ст. 233 КЗпП, а отже змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України в редакції чинній на момент звернення до суду працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із змісту позовних вимог встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не проведення з останнім за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до статті 117 Кодексу законів про працю України у розмірі середнього заробітку за шість місяців, а також компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати йому грошового забезпечення.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачеві на виконання рішення суду виплачено спірну суму 53384,32 грн. 23.04.2025 року. Проте, до суду позовна заява надійшла 08.08.2025 року.
При цьому суд звертає увагу на те, що реалізація права на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як компенсаційної виплати та компенсації втрати частини доходів шляхом звернення до суду можлива за умови невиконання підприємством, установою і організацією всіх форм власності та господарювання вимог Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», а тому перебіг обчислення строку для звернення до суду з такими вимогами починається з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права. У спірних правовідносинах позивач дізнався про порушення своїх прав 23.04.2025 року (дата виплати позивачу спірних сум).
Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 2 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2025 у справі № 560/10053/24, від 29 квітня 2025 року у справі № 420/4345/24.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом, а тому суд зазначає про можливість надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та належні докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 КАС України, визначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміні
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Боднарюк