Справа № 560/7175/25
іменем України
13 серпня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до товариства з додатковою відповідальністю "Славутський ремонтно-механічний завод" про стягнення заборгованості,
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Славутський ремонтно-механічний завод", в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 і № 2, в сумі 81428,73 грн за період з січня по березень 2025 року.
Ухвалою від 02.05.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 21.05.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про збільшення позовних вимог у справі № 560/7175/25 повернув без розгляду.
Від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку із повним погашенням боргу, що є предметом позову. Просить вирішити питання повернення сплаченого судового збору при поданні позову в сумі 2422,40 грн.
Вирішуючи вказану заяву, суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Згідно з частинами першою, третьою, п'ятою статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Оскільки позивач звернувся до суду із заявою про відмову від позову у зв'язку із повною сплатою відповідачем заборгованості, і такі дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд дійшов висновку про необхідність прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі.
Щодо питання щодо повернення позивачу сплаченого судового збору, суд зазначає таке.
У контексті відшкодування судового збору у статтях 139-142 КАС України законодавець визначив коло суб'єктів розподілу чи повернення судового збору, позаяк у вказаних нормах веде мову про сторін (позивача й відповідача) і третю особу.
Зокрема, у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача (стаття 140 КАС України).
Частиною другою статті 142 КАС України визначено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Також положеннями частини четвертої статті 7 Закону України «Про судовий збір» установлено, що у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
У постанові від 16.09.2022 по справі №826/20304/16 Верховний Суд зазначив, що аналіз змісту частин першої-третьої статті 139 КАС України дозволяє дійти висновку про те, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи. На користь саме такого тлумачення свідчить зміст частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до якої суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору.
Стаття 140 КАС України встановлює особливості розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову. Отже, ці особливості стосуються певної (однієї із багатьох, що згадані в статті 139 КАС України) ситуації - реалізації позивачем свого процесуального права на відмову від позову та прийняття судом відповідного рішення. Та обставина, що в цій статті не зазначено правового статусу позивача (суб'єкт владних повноважень чи особа), на думку суду, не змінює підходу, запровадженого в загальній нормі (стаття 139 КАС України) про те, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору не підлягають розподілу за результатом розгляду справи, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, передбачене статтею 140 КАС України правило щодо присудження витрат застосовується, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб'єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб'єкт владних повноважень, тоді незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не підлягають розподілу.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання про повернення судового збору необхідно відмовити.
Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
прийняти відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від позову.
Закрити провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до товариства з додатковою відповідальністю "Славутський ремонтно-механічний завод" про стягнення заборгованості.
У задоволенні клопотання про повернення судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.К. Ковальчук