Справа № 560/1028/25
іменем України
13 серпня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України і державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" в якому просить визнати протиправною та скасувати довідку Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 15.11.2024 про невизнання інвалідом.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 15.11.2024 Центральною медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров'я України видана довідка про невизнання інвалідом №167/о. Вважає спірну довідку протиправною, оскільки жодним чином не повідомлялася про необхідність здійснення щодо неї повторного огляду ЦМСЕК, прибуття на такий огляд, та про підстави прийняття без її відома рішення про невизнання її особою з інвалідністю. Крім того, зверталася до ЦМСЕК із заявою про зміни у стані здоров'я і працездатності та необхідність проведення огляду ЦМСЕК. Зазначає, що у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ №935700 зазначено, що дата чергового переогляду - червень 2027 року. Таким чином, ІІ група інвалідності, встановлена Хмельницькою міською медико-соціальною експертною комісією скасована ЦМСЕК безпідставно та протиправно з порушенням процедури прийняття такого рішення. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 22.01.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду від 22.01.2025 позивачка подала уточнену позовну заяву, в якій позовні вимоги спрямовані лише до державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України".
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 17.02.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд клопотання представника ОСОБА_1 про заміну належного відповідача та витребування доказів задовольнив, замінив первісного відповідача у справі №560/1028/25 - державний заклад "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України", належним відповідачем - державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" та витребував у державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" належним чином завірені копії медико-експертної справи, разом з рішенням ЦМСЕК, викладеним у протоколі та у висновку медико-соціальної експертизи, яким скасоване рішення Хмельницької міської медико-соціальної експертної комісії про встановлення ІІ групи інвалідності строком до 01.07.2027; копії документів, що стали підставою для прийняття рішення про необхідність проведення перевірки обґрунтованості рішення та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи; копії документів на підтвердження належного повідомлення/неповідомлення, про необхідність проведення перевірки обґрунтованості рішення та/або переогляду, яке здійснювалося 15.11.2024, копії інших документів, що містяться в медико-експертній справі, та стосуються оскаржуваного рішення.
Ухвалою від 09.05.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд повторно витребував у державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" документи.
На виконання ухвали суду від 09.05.2025 відповідач повідомив, що надати копії документів, на підставі яких прийняте рішення про невизнання позивачки особою з інвалідністю, протоколу засідання Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України від 15.11.2024, а також медико-експертної справи про встановлення позивачці групи інвалідності установа позбавлена можливості оскільки, 20.02.2025 слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань вилучили зазначені матеріали на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2025.
Оскільки відповідач правом на подання відзиву не скористався, то відповідно до вимог частини 6 статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивачці - ОСОБА_1 24.06.2024 вперше встановлена ІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №935700 від 24.06.2024. Дата чергового переогляду - червень 2027 року.
15.11.2024 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України прийняла рішення (довідку) за формою первинної облікової документації № 167/о, яким позивачка невизнана інвалідом.
Вважаючи довідку від 15.11.2024 протиправною, позивачка звернулася з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII), Законом України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06 жовтня 2005 року N 2961-IV (далі - Закон N 2961-IV) і Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. N 1317 (далі - Положення N 1317), яке втратило чинність з 01.01.2025.
За визначенням статті 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Відповідно до статті 3 Закону № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об'єднань осіб з інвалідністю.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06 жовтня 2005 року N 2961-IV (далі - Закон N 2961-IV) медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Згідно зі статтею 7 Закону N 2961-IV медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Медико-соціальні експертні комісії визначають, зокрема: групу інвалідності, її причину і час настання.
Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації на час існування спірних правовідносин визначало Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року N 1317 (далі - Положення №1317).
Пунктом 3 Положення №1317 передбачено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
За змістом пункту 4 Положення №1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Пунктом 4 Положення №1317 також передбачено, що Міністерство охорони здоров'я України утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
Відповідно до пункту 1 підпункту 1 пункту 11 Положення №1317 міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
Згідно з пунктом 13 Положення №1317 центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, зокрема: розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності;
проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх (абзац четвертий пункту 13 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 р. N 1276);
повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил (абзац десятий пункту 13 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 р. N 1276).
Отже, відповідно до Положення №1317 центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення про скасування рішень обласних, міжрайонних і районних медико-соціальних експертних комісій за наслідками перевірки обґрунтованості зазначених рішень відповідно до абзацу четвертого пункту 13 або за наслідками перевірки обґрунтованості зазначених рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу десятого пункту 13 Положення №1317.
Проведення під час перевірки обґрунтованості рішень обласних, центральних міських, міських, міжрайонних і районних медико-соціальних експертних комісій, яка здійснюється в порядку абзацу четвертого пункту 13 Положення №1317, медико-соціальної експертизи цим Положенням не передбачене. Натомість, наслідком встановлення під час такої перевірки не обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями, є скасування цих рішень.
У заяві на виконання ухвали суду від 09.05.2025 відповідач зазначив, що підставою для перевірки обгрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачці ІІ групи інвалідності слугувало рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, введене в дію Указом Президента України
від 22 жовтня 2024 року N 732/2024. Підпунктами б і в пункту 2 вказаного рішення на Кабінет Міністрів України покладені обов'язки шодо утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів та проведення у тримісячний строк перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування.
Отож, Рада національної безпеки і оборони України рішенням від 22 жовтня 2024 року визначила, що наслідком виявлення під час перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності фактів необґрунтованого прийняття таких рішень є ініціювання їх перегляду в установленому порядку.
Наказом від 26 жовтня 2024 року N 1809 «Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» Міністерство охорони здоров'я України поклав права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" з дати підписання цього наказу та затвердив Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.
Згідно з пунктом 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого Наказом від 26 жовтня 2024 року N 1809, комісія, зокрема: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх.
Таким чином, нормативно - правовими та нормативними актами, чинними на час перевірки відповідачем обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення позивачці ІІ групи інвалідності, було передбачено, що у разі встановлення необгрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії таке рішення підлягає скасуванню.
Суд встановив, що на підставі листів Служби безпеки України від 04 листопада 2024 року № 14/1-6971 та Державного бюро розслідувань від 06.11.2024 року № 10-2-02 01-27449 щодо перевірки достатності підстав для встановлення груп інвалідності посадовим особам відповідних державних органів і місцевого самоврядування відповідач здійснив перевірку обґрунтованості відповідних рішень МСЕК, зокрема, щодо встановлення позивачці ІІ групи інвалідності.
У заяві від 15.06.2025 відповідач повідомив, що перевірка обґрунтованості експертного рішення МСЕК щодо встановлення позивачці ІІ групи інвалідності проведена шляхом аналізу документів медико-експертної справи ОСОБА_1 засіданні Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України. За результатами проведеного аналізу Комісія дійшла висновку про те, що ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі ОСОБА_1 , а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством. Зазначений висновок оформлений Актом огляду МСЕК №3 від 15.11.2024 (форма 157/о), у графі 30.5 якого комісія вказала, що позивачка не є особою з інвалідністю.
Згідно з пунктом 24 Положення №1317 форма документів, що використовується у роботі комісій, затверджується МОЗ.
Форма первинної облікової документації N 157/о "Акт огляду медико-соціальною експертною комісією" та Інструкція щодо її заповнення затвердженні наказом Міністерства охорони здоров'я України 30.07.2012 №577, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2012 р. за N 1504/21816 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях», який втратив чинність з 01.01.2025 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 4 Інструкції Форма N 157/о заповнюється на кожного хворого, який оглядається у МСЕК.
За змістом пунктів 10-13 Інструкції у пункті 4 Акту огляду МСЕК зазначається дата початку експертизи у МСЕК (відповідає реєстраційному номеру в журналі протоколів засідань МСЕК за поточний рік); пункті 5 зазначається дата огляду хворого МСЕК; у пункті 6 зазначається дата прийняття рішення МСЕК; у пункті 7 зазначається дата закінчення експертизи.
Пунктами 28-29 Інструкції передбачено, що у підпунктах 28.1 - 28.5 пункту 28 Акту огляду МСЕК наводяться результати експертного огляду хворого у МСЕК, а у підпунктах 28.6.1 - 28.6.6 пункту 28 зазначаються дані об'єктивного обстеження хворого у МСЕК.
Згідно з пунктами 38 і 39 Інструкції у пункті 33 Акту огляду МСЕК перераховуються всі документи, які були підставою для прийняття рішення МСЕК, вказуються назва установи, яка видала документ, дата і номер кожного документа, коротко викладається зміст тієї частини документа, яка стала основою для прийняття рішення про причину, час настання інвалідності, ступінь втрати працездатності тощо, у пункті 35 зазначається, обґрунтовано чи необґрунтовано направлено громадянина на МСЕК.
Пунктом 41 Інструкції визначено, що пункт 36 Акту огляду МСЕК заповнюється обласними, центральними міськими МСЕК за результатами перевірок.
Відповідно до пункту 22 Положення №1317 рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, центральних міських комісій (у тому числі в разі проведення огляду у складних випадках) приймається більшістю голосів членів комісій.
Отже, Акт огляду МСЕК (форма 157/о) заповнюється за результатом огляду хворого, який здійснюється у МСЕК, та повинен містити усі відомості, передбачені Інструкцією, зокрема і щодо дати огляду хворого МСЕК, дати рішення МСЕК про встановлення йому інвалідності, всіх документів, які були підставою для прийняття рішення, та рішення про результати перевірки.
За змістом абзацу десятого пункту 13 Положення №1317 за результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку.
Суд встановив, що Акт огляду МСЕК №3 від 15.11.2024 (форма 157/о), копія якого надана відповідачем як доказ прийняття рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії про скасування рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення позивачці ІІ групи інвалідності, не відповідає вимогам Інструкції та Положення №1317, ані за змістом ані за формою, оскільки не містить зазначених вище відомостей та рішення комісії, прийнятого за результатом перевірки. У Бланку Акту огляду МСЕК №3 від 15.11.2024 взагалі відсутній пункт 36, який у відповідності до Інструкції заповнюється за результатами перевірок і повинен містити відповідне рішення комісії.
Зазначений Акт огляду містить на титульній сторінці відмітку про те, що медико-соціальна експертиза позивачки проведена заочно.
Однак, відповідно до приписів абзацу десятого пункту 13 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії.
Отже, у разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження та проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до медичної установи для проведення медичного обстеження, приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. У цьому випадку Положенням №1317 не передбачене дослідження комісією медичної документації особи та перевірки обгрунтованості рішення про встановлення такій особі інвалідності.
Відповідачем не надані докази, які підтверджують відмову позивачки від повного медичного обстеження і проведення необхідних досліджень (або неявку без поважних причин) та наявність підстав проведення медико-соціальної експертизи без участі позивачки (заочно) шляхом дослідження її медичної справи.
Не надані також рішення Центральної медико - соціальної експертної комісії МОЗ України від 15.11.2024 про скасування рішення МСЕК про встановлення позивачці ІІ групи інвалідності, протокол засідання Центральної медико - соціальної експертної комісії МОЗ України від 15.11.2024 та журнал реєстрації протоколів.
Акт огляду МСЕК №3 від 15.11.2024 (форма 157/о), яким позивачка визнана такою, що не є особою з інвалідністю, у якому відсутні не тільки рішення про скасування рішення МСЕК про встановлення позивачці ІІ групи інвалідності з зазначенням його реквізитів, а й пункт 36, який у відповідності до Інструкції заповнюється за результатами перевірок і повинен містити відповідне рішення комісії.
Доводи відповідача щодо відсутність можливості надати копії документів, на підставі яких прийняте рішення про невизнання позивачки особою з інвалідністю, протоколу засідання Центральної медико- соціальної експертної комісії МОЗ України від 15.11.2024, а також медико-експертної справи про встановлення позивачці групи інвалідності суд вважає необгрунтованими.
Надані до суду ухвала Печерського районного суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №757/6455/25 про надання слідчим дозволу на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення речей та супровідний лист від 20.02.2025 №398/03-19 про надіслання до Державного бюро розслідувань медико - експертних справ осіб, яким скасовані групи інвалідності, не можуть слугувати доказами прийняття відповідачем рішення про скасування рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення позивачці ІІ групи інвалідності, передбаченого пунктом 13 Положення №1317, оскільки відповідачем не наданий акт вилучення документів позивачки.
Крім того, відповідачем не надані докази вилучення протоколу засідання Центральної медико- соціальної експертної комісії МОЗ України від 15.11.2024 та журналу реєстрації протоколів засідань експортної комісії.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Верховний Суд у постановах від 29 січня 2021 року у справі N 638/2723/16-а та від 12 жовтня 2021 року у справі N 280/4820/19, у яких спір виник у зв'язку з незгодою позивачів із висновками медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення комісіями приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії. У вказаних постановах Верховний Суд виловив правову позицію, згідно з якою при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення медико-соціальних експертних комісій, суд перевіряє законність висновку медико-соціальної експертної комісії лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Суд вважає, що складений Центральною медико- соціальною експертною комісією МОЗ України Акт огляду МСЕК №3 від 15.11.2024 (форма 157/о), яким позивачка визнана такою, що не є особою з інвалідністю, складений з порушенням приписів Інструкції та Положення про медико-соціальну експертизу щодо процедури розгляду, процедури та форми рішення на наслідками перевірки обгрунтованості рішення МСЕК, та змісту Акту огляду за формою 157/о.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП]), заява N 33202/96, пункт 120, ECHR 2000, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП]), заява N 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, пункт 72, від 08 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Та зазначав, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду відповідач не довів правомірність Акт огляду МСЕК №3 від 15.11.2024 (форма 157/о), яким позивачка визнана такою, що не є особою з інвалідністю .
Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Акт огляду МСЕК №3 від 15.11.2024 (форма 7/о), складений Центральною медико - соціальною експертною комісією МОЗ України, яким ОСОБА_1 визнана такою, що не є особою з інвалідністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005 , код ЄДРПОУ - 03191673)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук