Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
13 серпня 2025 року Справа № 520/21216/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національної поліції України (вул. Богомольця Академіка, буд. 10,м. Київ,01024, код ЄДРПОУ40108578) про визнання бездіяльності протиправною та поновлення на посаді,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та поновлення на посаді, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Національної поліції України у вирішенні питання подальшого проходження служби полковника поліції ОСОБА_1 (№ 0096558) протиправною;
- поновити ОСОБА_1 (№ НОМЕР_2 ) на рівнозначній посаді на рівні звання полковника в органах Національної поліції України.
- у разі задоволення позову, допустити негайне виконання вимоги про поновлення полковника поліції ОСОБА_1 (№ 0096558) на посаді, що є рівнозначною в Національній поліції України з 06.07.2023 р.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Положеннями п.1, 2, 4 ч.5 ст.44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що позивач вже звертався до адміністративного суду з такими самими позовними заявами (адміністративні справи №№520/21213/25, 520/21250/25, 520/21256/25, 520/21277/25, 520/21299/25).
При цьому, у зазначених адміністративних справах не було постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.
В той же час позивач звернувся з декількома позовами до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав до суду 07.08.2025 (адміністративні справи №№520/21213/25, 520/21216/25), а також 08.08.2025 (адміністративні справи №№ 520/21250/25, 520/21256/25, 520/21277/25, 520/21299/25).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, при поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Відповідно до позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у рішенні від 13.03.2019 року у справі № 814/218/14, під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Суд зазначає, що описані вище дії позивача, з урахуванням того, що позивачем при зверненні до суду не вчинено належних та достатніх дій з метою дотримання порядку звернення до суду, спрямовані на маніпулювання автоматизованим розподілом справ, що розцінюється суддею як зловживання процесуальними правами.
Згідно з ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд наголошує на обставинах того, що відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищенаведені приписи норм процесуального законодавства, вчинення порушення позивачем, щодо звернення позивача з декількома позовами до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також достатність наявних в матеріалах справи доказів для вирішення зазначеного питання та процесуальну поведінку сторін, суд приходить до висновку про розгляд питання щодо застосування до позивача заходів процесуального примусу.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п.5 ч.1 ст. 145 КАС України).
Пунктом 2 частини 1 статті 149 КАС України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (ч.5 ст. 149 КАС України).
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії від 07 липня 1989 року).
У рішенні від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97» проти України» (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04 Суд констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм.
З урахуванням того, що позивач, ОСОБА_1 , допустив зловживання процесуальними правами вперше, а саме вчинив дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, зокрема шляхом поданням до суду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав одночасно, суд приходить до висновку про застосування до позивача заходів процесуального примусу, а саме стягнення з позивача в дохід Державного бюджету України штрафу у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,4 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 31, 39, 44, 45, 144, 149, 294, 373 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та поновлення на посаді - повернути позивачу.
Застосувати до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) заходи процесуального примусу за зловживання процесуальними правами у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795) штрафу в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,40 грн (дев'ятсот вісім гривень 40 копійок).
Стягувачем визначити Державну судову адміністрацію України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795), боржником - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ).
Роз'яснити позивачу, що в силу вимог ч.6 ст. 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Копії цієї ухвали направити сторонам та до Державної судової адміністрації України в порядку, визначеному ст. 149 КАС України, для звернення до виконання.
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Заічко О.В.