Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
13 серпня 2025 р. справа № 520/9121/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа - Військова частина НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 02.12.2024 №2560 про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 стягнуте (утримане) на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 02.12.2024 №2560 грошове забезпечення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 1, п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 22.02.2023 по 21.02.2025 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . З грошового атестата позивача встановлено наявність відомостей про непогашену заборгованість по збиткам за минулий час, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.12.2024 №2560. Позивач вважає вказаний наказ протиправним та таким, що порушує його права на грошове забезпечення, гарантоване статтею 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також майнові права відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами службового розслідування, проведеного з метою уточнення причин і умов, що призвели до пошкодження майна служби військової техніки, а саме: двигуна, що був встановлений на Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_6 Н2 шасі № НОМЕР_7 , встановлено, що своїми неправомірними діями, а саме: неналежного виконання своїх службових обов'язків, порушення правил експлуатації двигуна автомобіля Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 номер б/н, старший солдат ОСОБА_1 спричинив державі збитків. За результатами службового розслідування старшого солдата ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 10.11.2024 №2328 притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді водія-електрика 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем.
21.10.2024 на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 надійшов рапорт начальника служби військової техніки ОСОБА_2 від 21.10.2024 вх. №7672, яким останній доповів, що під час огляду автомобіля Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 , який знаходиться в штаті 1 Рубак ББпС, командиром ремонтної роти БМТЗ виявлено вихід зі строю двигуна автомобіля з причини тривалої його роботи без охолоджуючої рідини та мастила, а саме: розплавлений датчик температури охолоджуючої рідини на ГБЦ; відсутнє мастило у двигуні; відсутня охолоджуюча рідина в двигуні. Ремонт двигуна силами ремонтної роти неможливий.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 23.10.2024 №3382 "Про призначення службового розслідування" на виконання рапорту вх. №7672 від 21.10.2024 від майора ОСОБА_2 , за фактом виявлення виходу зі строю двигуна без охолоджуючої речовини та мастила, закріпленого за ротою управління безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних авіаційних систем військової частини НОМЕР_2 , з метою з'ясування причин і обставин виявленого виходу з ладу військового майна, наказано начальнику озброєння логістики військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_3 провести службове розслідування.
Відповідно да вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23.10.2024 №3382 "Про призначення службового розслідування", заступником начальника озброєння військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_3 проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що призвели до пошкодження майна служби військової техніки, а саме: двигуна, що був встановлений на Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_6 М2 шасі № НОМЕР_7 , який було закріплено за старшим солдатом ОСОБА_1 , водієм-електриком 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , з метою з'ясування причин та обставин пошкодження майна служби військової техніки.
За результатами проведеного службового розслідування складено Акт службового розслідування, затверджений командиром військової частини НОМЕР_2 10.11.2024.
Під час проведення службового розслідування встановлено, що 06.10.2024 автомобіль на Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_6 М2 шасі № НОМЕР_7 , який був закріплений згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.08.2024 №135тхз за старшим солдатом ОСОБА_1 , водієм-електриком 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 та призначеним відповідальним за збереження техніки лейтенант ОСОБА_4 командир 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , здійснював доставку особового складу на позиції екіпажу «ЧІЛІ» в районі н.п. Піщане Куп'янського району Харківської області. Під час поїздки вийшов з ладу двигун №б/н, який було встановлено на Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_6 Н2 шасі № НОМЕР_7 .
Так, відповідно до отриманого бойового розпорядження, командира НОМЕР_9 омбр №6/3/2513дск від 02.04.2024 та бойового розпорядження командира батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 №1/34/915/136дск від 30.09.2024, 06.10.2024 о 21:40 год. особовий склад 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 вирушив на позиції екіпажу «ЧІЛІ» в районі н.п. Піщане Куп'янського району Харківської області на автомобілі Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 шасі № НОМЕР_7 . Орієнтовно о 22:20 год. під час руху поблизу населеного пункту Піщане розпочався ворожий артилерійський обстріл. Водій старший солдат ОСОБА_1 прискорив рух, щоб вийти з-під обстрілу та виїхав на ділянку з щільним природним маскуванням. Зупинившись в посадці водій відкрив капот та виявив протікання мастила в двигуні. Доливши мастила водій старший солдат ОСОБА_1 продовжив рух на позиції екіпажу «ЧІЛІ» та доставив особовий склад, направив автомобіль Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 в район розташування підрозділу. Дорогою зупинявся, де це було можливо, та підливав мастило. На під'їзді до н.п. Курилівка Куп'янського району Харківської області двигун автомобілю зупинився, з під капоту пішла пара і продовжувати рух стало неможливо. Двигун б/н автомобіля Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 шасі № НОМЕР_7 вийшов з ладу.
В своєму поясненні старший солдат ОСОБА_1 , водій-електрик 2 відділенні ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 пояснив, що 06.10.2024 о 21:40 год. згідно бойового розпорядження командира батальйону безпілотних систем здійснював доставку екіпажу на бойове чергування автомобілем Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 з населеного пункту Шевченкове до позиції екіпажу «ЧІЛІ» в районі населеного пункту Піщане. Орієнтовно о 22:20 год. розпочався ворожий артилерійський обстріл. Керуючі автомобілем старший солдат ОСОБА_1 прийняв рішення прискорити темп руху для швидкого виводу екіпажу із зони ворожого обстрілу, розуміючі високу ймовірність того, то автомобіль був виявлений ворожими розвідувальними дронами та вогонь вівся саме по ньому. Оскільки вся ділянка дороги має перешкоди від розбитих елементів інших транспортних засобів та воронок від снарядів, ситуація не дозволяла старшому солдату ОСОБА_1 маневрувати належним чином та уникати наїзду на перешкоди. Для збереження життя екіпажу старший солдат ОСОБА_1 вивіз автомобіль Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 на ділянку з щільним природним маскуванням. Зупинившись він перевірив можливість подальшого руху та виявив протікання мастила в двигуні. Маючи в наявності 2 літри мастила старший солдат ОСОБА_1 долив його в двигун та продовжив рух, висадив екіпаж на позиції «ЧІЛІ» та повернувся у безпечну зону. Дорогою зупинявся там, де це було можливо та підливав мастило. На під'їзді до населеного пункту Курилівка двигун автомобілю зупинився, з-під капоту пішла пара і продовжувати рух стало неможливо. Зупинивши перший зустрічний транспорт за допомогою буксирного тросу старший солдат ОСОБА_1 вивіз автомобіль Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 до підрозділу.
В своєму поясненні солдат ОСОБА_5 , солдат-майстер 3 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 поясняв, що 06.10.2024 о 21:40 год. згідно бойового розпорядження командира батальйону безпілотних систем здійснював доставку екіпажу на бойове чергування автомобілем Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 з населеного пункту Шевченкове до позиції екіпажу «ЧІЛІ» в районі населеного пункту Піщане. Орієнтовно о 22:20 год. розпочався ворожий артилерійський обстріл. Керуючі автомобілем старший солдат ОСОБА_1 прийняв рішення прискорити темп руху для швидкого виводу екіпажу із зони ворожого обстрілу, розуміючі високу ймовірність того, що автомобіль був виявлений ворожими розвідувальними дронами та вогонь вівся саме по ньому. Оскільки вся ділянка дороги має перешкоди від розбитих елементів інших транспортних засобів та воронок від снарядів, ситуація не дозволяла старшому солдату ОСОБА_1 маневрувати належним чином та уникати наїзду на перешкоди. Для збереження життя екіпажу старший солдат ОСОБА_1 вивіз автомобіль Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 на ділянку з щільним природним маскуванням. Зупинившись він перевірив можливість подальшого руху та виявив протіканні мастила в двигуні. Маючі в наявності 2 літри мастила старший солдат ОСОБА_1 долив його в двигун та продовжив рух, висадив екіпаж на позиції «ЧІЛІ» та поїхав в напрямок безпечної зони. Стосовно подальших дій водія солдат ОСОБА_5 пояснень дати не може, так як виконував бойове завдання за призначенням.
Виходячи з витягу з журналу бокових дій батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 №1/34/913дск подія сталася 06.10.2024. Місце події район АДРЕСА_2 .
Розслідуванням встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 , водій-електрик 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 порушив правила експлуатації військової автомобільної техніки, а саме: не перевірив технічний стан автомобілю Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 перед виконанням бойового завдання. Таким чином, автомобіль Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 , а саме двигун б/н, було пошкоджено внаслідок порушення правил експлуатації машини. В дорожньому листі №9293, який було виписано на автомобіль Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 , також немає даних по заправці та залишку моторного мастила.
Під час прийому автомобілю Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 командиром ремонтної роти батальйону матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_6 було складено акт технічного стану майна №1262/539/41 від 22.10.2024 автомобілю Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 , з якого відомі наступні пошкодження: розірвано верхній патрубок радіатор охолодження, розплавлено датчик температури охолоджуючої рідини, луснув масляний патрубок теплообмінника. Також виявлено відсутність мастила та охолоджуючої рідини в двигуні. Відсутня компресія в циліндрах двигуна внутрішнього згорання. Встановлено, що двигун автомобілю Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 робив без мастила та охолоджуючої рідний невідомий час, що вказує на пряму вину водія транспортного засобу. Автомобіль не придатний до експлуатації. Двигун автомобілю Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 номер б/н відповідає критеріям IV категорії та потребує ремонту.
Відповідно до рапорту командира ремонтної роти батальйону матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_6 №1262/169/15 від 28.10.2024 ремонт вищезазначеного автомобілю силами та засобами ремонтної роти неможливий.
Відповідно до довідки-розрахунку автомобільної служби вартість встановленого двигуна автомобілю Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 номер б/н становить 250 774,00 грн. Збиток був завданий в результаті того, що старший солдат ОСОБА_1 , водій-електрик 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 було неналежно виконано обов'язки військової служби та порушено вимоги ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, і інструкціями.
Даний факт підтверджується витягом з журналу бойових дій батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 №1/34/913дск від 04.04.2024, рапортом вх.7672 від 21.10.2024 начальника служби військової техніки військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_7 , рапортом №1262/169/15 від 28.10.2024 командира ремонтної роти батальйону матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_6 , актом технічного стану №1262/539/41 від 22.10.2024, дорожнім листом №9293 та поясненням вищезгаданих осіб.
Таким чином, відповідно до довідки-розрахунку автомобільної служби вартість встановленого двигуна автомобілю Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 номер б/н становить 250 774,00 грн. Всього збитків: 250 774,00 грн.
Неналежне виконання службових обов'язків призвело до нанесення державі збитків, а саме - порушення правил експлуатації двигуна автомобілю Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 номер б/н.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по технічній частині) від 14.08.2024 №135/тхз "Про передачу автомобільної техніки" легковий автомобіль Mitsubishi L200 2002 року випуску, шасі № НОМЕР_7 , двигун б/н, в/н НОМЕР_8 , поставлено на облік до 1 роти батальйону безпілотних систем, призначено водієм солдата ОСОБА_1 , якого призначено відповідальним за експлуатація.
На підставі вищевикладеного в діях старшого солдата ОСОБА_1 , водія-електрика 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 вбачається вчинення дисциплінарного правопорушення та шкода завдана державі.
За висновками проведеного службового розслідування вважати пошкодженим внаслідок неналежного виконання службових обов'язків та порушення правил експлуатації старшим солдатом ОСОБА_1 , водієм-електриком 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 двигун б/н, що встановлений на автомобіль Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 шасі № НОМЕР_7 на загальну вартість 250 774,00 грн.
Начальнику фінансово-економічної служби головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_2 : суму шкоди, завданої державі в розмірі 250 774,00 грн. занести до книги обліку нестач по службі військової техніки військової частини НОМЕР_2 ; внести в книгу грошових стягнень та нарахувань на старшого солдата ОСОБА_1 , водія-електрика 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , суму в розмірі. 250 774,00 грн. та вирахувати встановленим порядком; на підставі пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 старшому солдату ОСОБА_1 , водію-електрику 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , премію за листопад 2024 року не нараховувати.
Начальнику служби військової техніки військової частин НОМЕР_2 суму шкоди, завданої державі в розмірі 250 774,00 грн. занести до книги обліку втрат по службі військової техніки.
Начальникам вищезазначених служб після відрахування встановленим порядком, здійснити відповідні записи до книг втрат та нестач.
10.11.2024 командиром військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) прийнято наказ №2328 "Про результати службового розслідування", яким за пошкодження внаслідок неналежного виконання службових обов'язків та порушення правил експлуатації старшим солдатом ОСОБА_1 , водієм-електриком 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , двигуна б/н, що встановлений на автомобіль Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 шасі № НОМЕР_7 на загальну вартість 250 774,00 грн., притягнуто до матеріальної відповідальності.
Вважаючи вищевказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 4 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут).
Положеннями статті 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 17 Статуту визначено, що на військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Згідно зі статтею 26 Статуту військовослужбовців залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права і командирів щодо їх застосування визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно положень статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно із частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Положеннями статті 48 Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); г) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
В силу вимог пунктів 83-86 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб'єктові у сфері протидії корупції.
У разі якщо ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, встановлено під час проведення службового розслідування стосовно військовослужбовця Збройних Сил України чи одержано інформацію про вчинення ним такого правопорушення, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та начальникові відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі по тексту - Порядок №608).
Згідно з пунктом 7 Порядку №608 службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі втрати або викрадення зброї чи боєприпасів.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Пунктом 3 розділу II Порядку №608 службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Згідно із пунктом 1 розділу III Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.
Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Згідно з пунктами 1-6 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що передумовою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є, зокрема проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Таке службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння). Результати службового розслідування фіксуються у акті службового розслідування, в якому і мають бути відображені усі зазначені вище складові, надана належна оцінка усім обставинам, встановленим під час проведення такого службового розслідування з урахуванням пояснень особи, відносно якої воно проведено, та, відповідно, має міститися висновок з урахуванням усіх обставин, встановлених під час проведення службового розслідування.
Розділом VIII Порядку №608 врегульовано особливості проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди.
Так, у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з'ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.
До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX (далі - Закон №160-IX).
Згідно з підпунктами 3-5 частини першої статті 1 Закону №160-ІХ командир (начальник) - командир (начальник, керівник) військової частини, установи, організації, закладу; матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності; пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність (ч. 1 ст. 3 Закону №160-IX).
Відповідно до частини другої статті 3 Закону №160-IX умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України (ч. 3 ст. 3 Закону №160-IX).
Згідно з положеннями статті 8 Закону №160-IX посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.
Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону №160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 160-IX завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок:
1) дії непереборної сили;
2) необхідної оборони;
3) крайньої необхідності;
4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження;
5) виправданого службового ризику;
6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус;
7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування (ч. 3 ст. 9 Закону № 160-IX).
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для таких висновків:
- по-перше, до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі встановлення в ході службового розслідування завдання ним прямої дійсної шкоди державі, внаслідок протиправної поведінки у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням ним обов'язків військової служби або службових обов'язків та встановленням причинного зв'язку між протиправною поведінкою такої особи і завданою шкодою із обов'язковим встановленням вини особи в завданні такої шкоди;
- по-друге, під час проведення службового розслідування комісією має бути перевірено та встановлено наявність/відсутність обставин, що виключають матеріальну відповідальність; у свою чергу висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин спричинення шкоди, встановлення наявності (або відсутності) у діянні складу порушення, вирішення питання щодо наявності (або відсутності) підстав для притягнення його до відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі;
- по-третє, Закон №160-IX розмежовує підстави для застосування до особи обмеженої матеріальної відповідальності та повної або підвищеної матеріальної відповідальності.
За висновками Верховного Суду в частині щодо обставин встановлення та підтвердження вини військовослужбовця, завдання дійсної прямої шкоди державі у постановах від 19.12.2019 у справі №813/3018/16, від 25.03.2020 у справі №825/1000/18 та вирішуючи спір у подібних правовідносинах, суд надає правову оцінку доводам учасників справи на предмет наявності порушеного права чи інтересу, в залежності від обставин, установлених у кожному конкретному випадку.
Отже, резюмуючи викладене у своїй сукупності, суд відмічає, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовця є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 Закону №160-IX, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
1) наявність шкоди;
2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди.
Тобто, обсяг матеріальної відповідальності ставиться у залежність як від форми вини, так і від певних фактичних обставин, за якими власне визначається винуватість особи у заподіянні державі збитків, відповідно і міра вказаного виду юридичної відповідальності.
За таких обставин, в межах даної адміністративної справи встановленню підлягає наявність/відсутність складу правопорушення, вчиненого позивачем та наявність взаємозв'язку між діями останнього та заподіяною шкодою державі.
Як встановлено судом підставою притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності стали висновки службового розслідування про пошкодження двигуна б/н автомобілю Mitsubishi L200 в/н НОМЕР_8 , внаслідок неналежного виконання службових обов'язків та порушення правил експлуатації.
Суд зазначає, що відповідно до чинного законодавства вина - це психічне ставлення особи до своїх протиправних дій або до бездіяльності та їхніх наслідків у формі умислу чи необережності. Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння. Відповідальність без вини можлива тільки в окремих, передбачених законом випадках в цивільному праві (наприклад, при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки).
Умисел є двох видів: прямий і непрямий.
Прямим є умисел тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання. Вже з самого цього поняття можна виділити ознаки, що є притаманні прямому умислу. Як і щодо всіх інших видів вини, для прямого умислу їх прийнято поділяти на інтелектуальні та вольові. Інтелектуальними ознаками є усвідомлення суспільно небезпечного характеру діяння (дії чи бездіяльності), а також передбачення його суспільно небезпечних наслідків. Вольовою ознакою є бажання настання суспільно небезпечних наслідків.
Непрямим є умисел тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання. Як і при прямому умислі, особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності) та передбачає його суспільно небезпечні наслідки. Воля особи при цьому не спрямована на досягнення суспільно небезпечного наслідку. Злочинець же просто байдуже ставиться до наслідків свого діяння, свідомо припускає їх настання, тобто погоджується з ними.
Необережність є двох видів: злочинна недбалість і злочинна самовпевненість.
Так, злочинна недбалість - це необережність, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
Злочинна самовпевненість - це необережність, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.
Наприклад, у цивільному праві традиційно склалася дещо інша класифікація форм вини. Необережність буває груба та легка. Під простою (легкою) необережністю розуміють таке ставлення особи до своєї поведінки, коли вона не передбачала і не бажала тих наслідків, які фактично настали, хоча, виходячи із конкретних обставин, об'єктивно могла і зобов'язана була їх передбачити. Груба необережність має місце, коли особа не бажала настання несприятливих наслідків, але передбачала їх і ставилася до цього байдуже або намагалася їх самовпевнено уникнути. Тобто це такий вчинок, нерозумність якого є очевидною.
Суд зазначає, що господарство підрозділу організовується і ведеться у відповідності до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом МО України за №300 від 16.07.1997.
Так, господарство підрозділу є складовою частиною військового господарства та його кінцевою ланкою. Воно призначене для забезпечення бойової підготовки та виховної роботи роти, задоволення матеріально-побутових та культурних потреб її особового складу. Для цього за автомобілем закріплюється особа яка відповідає за автомобіль (майно) згідно зі Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та виділяються необхідні матеріальні засоби.
Організація та ведення господарства повинні бути спрямовані на створення умов, що забезпечують зразковий внутрішній порядок, зберігання, правильне утримання та використання озброєння, бойової техніки, транспорту і майна, що є у підрозділі.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач обіймав у військовій частині НОМЕР_2 посаду водія-електрика та згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по технічній частині) від 14.08.2024 №135/тхз "Про передачу автомобільної техніки" був відповідальним за експлуатацію легкового автомобіля Mitsubishi L200 2002 року випуску, шасі № НОМЕР_7 , двигун б/н, в/н НОМЕР_8 .
Дослідивши матеріали справи із урахуванням вищевказаних приписів законодавства, суд вважає, що вина позивача в даному випадку виражається у формі недбалості, а причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є неналежне виконання службових обов'язків позивачем, порушення ним вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині правильного використання та збереження матеріальних засобів, закріплених за підрозділом.
Відповідно до вимог ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Приписами ст. 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» визначено, що за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Дослідивши матеріали судом встановлено, що керуючись вищевказаними вимогами, командиром військової частини НОМЕР_2 після ознайомлення з результатами проведеного службового розслідування було прийнято рішення про притягнення позивача до матеріальної відповідальності. При цьому, наказ про притягнення позивача до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню, був виданий не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування, тобто без порушень вимог Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (службове розслідування завершено та подано на розгляд 10.11.2024, наказ про притягнення до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню, виданий 10.11.2024).
Тобто, твердження позивача про неправомірність наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 10.11.2024 №2328 «Про результати службового розслідування», яким позивача притягнуто до матеріальної відповідальності є необґрунтованими, а вказаний наказ є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Приписами ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» визначено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди зокрема в разі виявлення пошкодження.
На підставі вказаного, суд вважає, що оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа - Військова частина НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.