Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 серпня 2025 р. № 520/11843/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №ЦО-10928 від 27.02.2025 року про невизнання інвалідом ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.08.2023 ОСОБА_1 за рішенням Немишлянської МСЕК встановлено другу групу інвалідності, зі строком чергового перегляду 15.08.2024, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААВ № 342469 від 06.09.2023. 29.07.2024 позивачу за рішенням Немишлянської МСЕК, після перегляду, встановлено другу групу інвалідності строком до 01.08.2026, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААГ № 956126 від 29.07.2024. У зв'язку із встановленням інвалідності, позивачу виплачувалась пенсія, проте з березня 2025 року пенсійні виплати зупинились без будь-яких пояснень. Як стало відомо, виплати зупинені на підставі листа державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 24.03.2025 № 539/01-16. Відповідно до Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатом перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 27.02.2025 ЦО 10928 ОСОБА_1 скасовано другу групу інвалідності у зв'язку із тим, що інвалідність встановлена необґрунтовано та не у відповідності до чинного законодавства. Позивач вважає рішення №ЦО-10928 незаконним, необґрунтованим, та таким, що порушує його права, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року відкрито спрощене провадження по справі № 520/11843/25 в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, вказаною ухвалою суду на відповідача було покладено обов'язок, у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі, подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи, а також належним чином завірену копію рішення №ЦО-10928 від 27.02.2025.
Ухвала суду направлена відповідачу до його електронного кабінету в системі "Електронний суд".
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвала від 16.05.2025 по справі №520/11843/25 доставлена до електронного кабінету 15.05.2025 о 22:14 год.
Крім цього, ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі оприлюднена в єдиному державному реєстрі судових рішень. Відповідно до ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Однак, станом на 10.07.2025 року відповідач, як суб'єкт владних повноважень, вимог суду не виконав, поважних причин неможливості виконання вимог суду у строк визначений судом не навів. Вказана бездіяльність розцінена судом як зловживання стороною своїми процесуальним правами та обов'язками, спрямованими на затягування процесуальних строків розгляду даної категорії справи, передбаченими ст. 262 КАС України, а також неповагою до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 року визнано неповажною причиною невиконання відповідачем вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року. Повторно зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року у триденний строк з дня отримання вказаної ухвали суду та зазначити поважні причини неможливості виконання вимог суду у визначений судом строк. Також, судом було зобов'язано відповідача, у триденний строк з дня отримання вказаної ухвали суду, надати: рішення Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» № ЦО-10925 від 27.02.2025 року, яким було скасовано рішення про встановлення другою групи інвалідності ОСОБА_1 , та всі документи, які є підставою для прийняття такого рішення (акт огляду та протокол засідання комісії, підписаний головою комісії та її членами, а також засвідчений печаткою); нормативно-обґрунтовані письмові пояснення з зазначенням правових підстав прийняття оскаржуваного рішення щодо перевірки рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення другої групи інвалідності ОСОБА_1 ; витяг з протоколу засідання експертної команди про скасування рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення інвалідності ОСОБА_1 ; докази повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду питання щодо перевірки рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення другої групи інвалідності ОСОБА_1 .
Ухвала суду направлена відповідачу до його електронного кабінету в системі "Електронний суд".
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвала від 10.07.2025 по справі №520/11843/25 доставлена до електронного кабінету відповідача 11.07.2025 о 01:01 год.
Однак, вимоги ухвал Харківського окружного адміністративного суду відповідач не виконав, ані відзиву на позов, ані витребуваних судом документів не надав.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 15.08.2023 ОСОБА_1 за рішенням Немишлянської МСЕК встановлено другу групу інвалідності, зі строком чергового перегляду 15.08.2024, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААВ № 342469 від 06.09.2023.
На повторному перегляді 29.07.2024 позивачу за рішенням Немишлянської МСЕК, встановлено другу групу інвалідності строком до 01.08.2026, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААГ № 956126 від 29.07.2024.
ОСОБА_1 з 15.08.2023 була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 01.04.2025 виплата пенсії ОСОБА_1 припинена, у зв'язку із чим позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із запитом.
24 квітня 2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області листом №2000-0202-8/62893 повідомлено ОСОБА_1 , що листом державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 24.03.2025 № 539/01-16 головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано інформацію про скасування рішень медико-соціальних експертних комісій за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи. Зокрема, ОСОБА_1 скасовано рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення інвалідності за результатом перевірки обґрунтованості рішень експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи. З 01.04.2025 виплата пенсії ОСОБА_1 припинена до з'ясування.
Листом від 25.05.2025 № 3074/03-19 Державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» направило позивачу копію рішення від 27.02.2025, а також протокол розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 27.02.2025.
Відповідно до рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатом перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 27.02.2025 ЦО 10928 ОСОБА_1 скасовано другої групи інвалідності.
Підставою для прийняття Рішення №ЦО-10928 зазначено: “команда вивчила надану експертну документацію та прийшла до висновку, що ІІ (друга) група інвалідності, загальне захворювання, терміном на 2 роки, з 29.07.2024р - встановлена необґрунтовано та не відповідають чинному законодавству. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_1 місце незначні патологічні зміни, які не дають підстав визнати його особою з інвалідністю. Підстава :“Постанова КМУ від 03.12.2009р № 1317».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року “Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12 вересня 2023 року № 576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24 лютого 2022 року).
У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.
Так, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року “Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора. Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Підпунктом “б» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанови від 25 жовтня 2024 року № 1207 та 08 листопада 2024 року № 1276, якими було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи».
Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення № 1317 у редакції станом на виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров'я обласної (міської) держадміністрації.
Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.
Міські та районні комісії утворюються з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 18 років і старше, міжрайонні - у районах і містах з кількістю населення менш як 100 тис. чоловік.
МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
Відповідно до п.13 Положення № 1317 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ:
здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;
розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;
проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;
узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;
повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;
проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;
надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;
направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;
забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов'язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;
впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;
бере участь в акредитації обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;
проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;
бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.
Аналізуючи пункт 13 Положення № 1317, судом встановлено, що на Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ покладено повноваження перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями, та їх скасування. При цьому на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення.
При цьому наказом Міністерства охорони здоров'я від 26.10.2024 № 1809 “Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» вирішено покласти права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на державну установу “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу.
Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи (п. 5 Положення про медико-соціальну експертизу).
Відповідно до п. 20 Положення про медико-соціальну експертизу, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561 затверджено Інструкцію про встановлення груп інвалідності (далі - Інструкція).
Пунктом 1.4 Інструкції визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії (п. 1.10 Інструкції).
Відповідно до п. 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.
МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.
Відповідно до п. 13 Положення № 1317, Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення.
Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню №ЦО-10928 від 27.02.2025 про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , суд зазначає, що огляд позивача відповідачем відбувся заочно та за відсутності повного медичного обстеження ОСОБА_1 та проведення необхідних досліджень.
Так, протоколом розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 27.02.2025 підтверджується те, що члени експертної комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 приймали дистанційну участь у вирішенні питання щодо обґрунтованості рішення про встановлення позивачу інвалідності.
Тобто, в порушення п. 1.10 Інструкції № 561 медико-соціальна експертиза відповідачем проведена без опитування хворого і об'єктивного повного медичного обстеження та оцінки стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Суд враховує, що згідно пункту 13 Положення № 1317 виключно у разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії.
Натомість відповідачем не подано жодних доказів відмови позивача від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, а також не подано докази неприбуття позивача до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України».
Більше того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про необхідність з'явитися до відповідача для проведення обстеження та оцінки стану здоров'я позивача, що в свою чергу виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення.
Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, відповідно до яких суд не здійснює самостійно оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК з медичних критеріїв, адже суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері. Суд вправі перевірити законність висновків МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку/рішення на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача, а тому довідка про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , під час заочного огляду Центральною МСЕК МОЗ України, є протиправною.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, частина 2 КАС України закріплює загальні критерії для оцінювання рішень суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені в практиці Європейських країн. Так, прийняття обґрунтованого рішення свідчить про те, що воно має бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення для конкретної ситуації. Задля чого, суб'єкт владних повноважень мав ретельно зібрати та дослідити матеріали, що мають доказове значення при прийнятті, зокрема, оскаржуваного рішення.
Таким критеріям, з огляду на наведене, оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.
Згідно з частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як визначено частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем без поважних причин не виконано вимог ухвал суду та не надано витребуваних судом документів, а саме: рішення Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» № ЦО-10925 від 27.02.2025 року, яким було скасовано рішення про встановлення другою групи інвалідності ОСОБА_1 , та всі документи, які є підставою для прийняття такого рішення (акт огляду та протокол засідання комісії, підписаний головою комісії та її членами, а також засвідчений печаткою); нормативно-обґрунтовані письмові пояснення з зазначенням правових підстав прийняття оскаржуваного рішення щодо перевірки рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення другої групи інвалідності ОСОБА_1 ; витяг з протоколу засідання експертної команди про скасування рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення інвалідності ОСОБА_1 ; докази повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду питання щодо перевірки рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення другої групи інвалідності ОСОБА_1 .
А тому, у дослідженому судом випадку відповідачем не доведено й правомірність та обґрунтованість спірного рішення, яке підлягає скасуванню.
При прийнятті рішення у цій справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
За таких обставин, беручи до уваги всі докази, що містяться у справі в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат підлягає відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (провулок Феодосія Макаревського, буд. 1-А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49005, ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №ЦО-10928 від 27.02.2025 щодо ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (провулок Феодосія Макаревського, буд. 1-А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49005, ЄДРПОУ 03191673) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ольга ГОРШКОВА