про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
13 серпня 2025 року м. Рівне№460/13079/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), військової частини НОМЕР_1 про (дослівно):
"прийняти рішення, яким зобов'язати солідарно командира в/ч НОМЕР_1 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з місця його утримання;
при його відсутності у відповідачів, зобов'язати їх повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 і негайно його звільнити.".
Підстави позову: Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII.
Ухвалою суду від 05.08.2025 позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позову.
У встановлений в ухвалі строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається судом до розгляду.
За результатами перевірки матеріалів адміністративного позову в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено:
1) позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);
2) позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України;
3) позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України);
4) позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);
5) позов подано у строк, установлений законом (стаття 122 КАС України);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).
Також, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування доказів у відповідача-1, а саме усіх матеріалів справи позивача.
Розглянувши заявлене позивачем клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною першою статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій стаття 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї .
Крім цього, частина друга статті 80 КАС України містить вимоги до форми клопотання про витребування доказів. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Вказане вище, узгоджується з приписами частин другої та четвертої статті 79 КАС України, згідно з якими позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Аналізуючи положення наведених вимог КАС України, якими чітко встановлений порядок подання клопотання про витребування доказів, суд приходить до висновку, що підставою для його задоволення є лише неможливість самостійно надати докази з підтверджуючими документами про те, що усі належні дії, спрямовані на отримання відповідного доказу, здійснені та (або) з зазначенням у клопотанні при витребуванні доказів причин неможливості самостійно отримати відповідний доказ.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21.10.2010 у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47 зазначено: "Суд також постановляв, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.".
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Оскільки, зміст клопотання позивача про витребування доказів не відповідає вимогам статті 80 КАС України, а саме до клопотання про витребування доказів не додано жодних підтверджень про неможливість отримання витребуваних документів самостійно та не надано ніяких пояснень стосовно вжитих заходів або причин неможливості самостійного отримання витребуваних доказів, суд не вбачає підстав для його задоволення.
Також, одночасно із заявою про усунення недоліків позову позивачем подано до суду заяву про постановлення судом окремої ухвали щодо доставки позивача до зали судових засідань для забезпечення його особистої участі в розгляді справи.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Інститут окремої ухвали в адміністративному судочинстві урегульований статтею 249 КАС України, приписи якої не наділяють суд правом на постановлення окремої ухвали про доставку сторони до зали судових засідань для забезпечення її особистої участі в розгляді справи.
Більше того, з огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин, кількість учасників та категорію справи, суд зауважує, що обставини, які зумовлюють необхідність проведення судового засідання, та що об'єктивно перешкоджають розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у ній письмових доказів - відсутні. Відтак, суд, на підставі частини третьої статті 257 та частини п'ятої статті 262 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Отже, судові засідання в цій адміністративній справі судом призначатися та проводитися не будуть.
З огляду на вказане вище, в задоволенні клопотання позивача про постановлення окремої ухвали належить відмовити.
Керуючись статтями 12, 171, 248, 256, 257-262 КАС України, суд
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Поліщук О.В. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, в строки визначені статтею 258 КАС України.
В задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів та постановлення окремої ухвали, - відмовити.
Роз'яснити учасниками справи, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими КАС України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 цього Кодексу.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відзиву для подання до суду відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1770.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК