про залишення позовної заяви без руху
13 серпня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/11027/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.02.2022 по 11.10.2024;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.02.2022 по 11.10.2024.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Як визначено частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Предметом спору у цій справі є нарахування та виплата позивачеві індексації грошового забезпечення, за період з 22.02.2022 по 11.10.2024.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
У цій справі позивач просить нарахувати та виплатити індексацію пенсії за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України [19 липня 2022 року].
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 застосовано правовий підхід, який полягає в тому, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Такий підхід підтримано і у постанові Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.
При цьому слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Відтак з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Виходячи з наведеного, спірний період з 22.02.2022 по 11.10.2024 умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] та після цього.
Період з 02 лютого 2022 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року по 11 жовтня 2024 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
У постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 Верховний Суд зазначив, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову у частині вимог за період з 19 липня 2022 року слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Із матеріалів позовної заяви слідує, що позивач у спірний період проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №287 від 11.10.2024 позивача з 11.10.2024 було виключено зі списків особового складу частини.
Заперечень щодо ознайомлення із грошовим атестатом при звільненні позивачем у позовній заяві не наведено.
Однак позовну заяву ОСОБА_1 подано до суду 07.08.2025 (згідно з штемпелем на конверті, в якому направлено позовну заяву), що є підставою для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду у частині позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 11 жовтня 2024 року.
Позивачем у позовній заяві викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду, обгрунтоване тим, що позивача було звільнено з військової служби по стану здоров'я - за наявності інвалідності та після звільнення позивач проходив курси лікування в умовах стаціонарного та амбулаторного лікування, у зв'язку з чим не мав можливості вчасно звернутись до суду в встановлені законом терміни.
Суд зазначає, що матеріалами позовної заяви підтверджено, що позивач проходив амбулаторне та стаціонарне лікування з 22.01.2025 по 28.01.2025 (виписки із медичної карти стаціонарного хворого), з 12.02.2025 по 26.02.2025 (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №5552), з 26.06.2025 по 03.07.2025 (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №22770), з 16.07.2025 по 25.07.2025 (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №2986). Крім того, позивач проходив медичні обстеження 20.02.2025, 14.06.2025, що підтверджується відповідними документами.
Водночас, суд вказує, що за період з 27.02.2025 по 26.06.2025 (тобто, протягом більш ніж три місяці, що у сукупності перевищує строк звернення до суду у цій категорії справ) у матеріалах позовної заяви відсутні докази об'єктивної неможливості позивача звернутися до суду, зокрема, у зв'язку з перебуванням на лікуванні в закладах охорони здоров'я, що дає підстави для висновку, що у цей період позивач не був позбавлений можливості звернутись до суду з вказаним позовом.
Отже, підстави, вказані ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, належним чином не обгрунтовують поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому не можуть бути визнані поважними.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 123, 161, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави, вказані ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 11 жовтня 2024 року із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду, доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя М.В. Довгопол