12 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8934/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства "Август-Плюс" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач Приватне підприємство "Август-Плюс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про визнання протиправною та скасування постанови, а саме просить:
- визнати протиправною та скасувати Постанову № 41-ДПС від 13.06.2025 року про накладення на Приватне підприємство "АВГУСТ-ПЛЮС" штрафу у розмірі 240 000,00 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, прийняту Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.
Ухвалою суду від 02.07.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/8934/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано додаткові докази у справі.
17.07.2025 до суду від відповідача надійшли клопотання, в яких він просить суд розглядати адміністративну справу № 440/8934/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін для правильного врегулювання спору та просить викликати в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Надаючи оцінку вказаним клопотанням, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини другої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За приписами пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.
Натомість спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У силу пункту 2 частини шостої цієї статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних відносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Представник відповідача у відзиві на позов від 17.07.2025 не просить суд про витребування чи забезпечення додаткових доказів, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників.
За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення відкритого судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу у порядку письмового провадження.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод орієнтує на те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Аксен проти Німеччини", заява №8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява №64336/01). Зокрема, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Приміром, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтями 44, 47 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
З вищенаведених підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем заперечення щодо розгляду справи в спрощеному позовному провадженні не подані суду.
Відповідач не звертався до даних фізичних осіб, яких просить суд допитати у якості свідків, для надання ними пояснень відповідачу, а також не обгрунтовано, яким чином показання свідків можуть спростувати чи підвтердити фактичні обставини справи.
З цих підстав клопотання відповідача є необгрунтованим.
З огляду на висновок суду про розгляд справи у порядку спрщеного позовного провадження у письмовому провадженні, тобто без проведення судового засідання, і положення статті 65 КАС України та ч. 8 ст. 262 КАС України, у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків також слід відмовити, оскільки відповідачем клопотання про виклик свідків не обгрунтоване.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотань представника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про виклик свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Головуючий суддя В.І. Бевза