13 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9552/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 24.04.2025 року щодо припинення виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за заявою ОСОБА_1 , як уповноваженої особи зі складу сім'ї, з 01 квітня 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Полтавській області поновити нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за заявою ОСОБА_1 , як уповноваженої особи зі складу сім'ї, з дати припинення - 01.04.2025 року.
Вимоги позивачка, ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеними особами. Листом відповідач повідомив, що Позивачка має повернути безпідставно отримані державні кошти за період з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року в сумі 8000,00 грн. У відповіді на адвокатський запит від 30.06.2025 р. №08-4270 Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомляється, що виплати припинені, так як загальна площа придбаного житла становить 55.4 кв. м (18,46 кв. м на одну особу) згідно договору купівлі-продажу від 31.03.2025 р. Виплата допомоги на проживання ВПО припинена рішенням Управління від 24.04.2025 року.
Вважаючи дії відповідача з приводу припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з квітня 2025 року такими, що не відповідають положенням чинного законодавства, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_1 отримувала допомогу на себе та чоловіка з сином з березня 2024 року по квітень 2025 року. Під час опрацювання управлінням рекомендацій, наданих 17.04.2025 за результатами верифікації засобами електронних систем Міністерства соціальної політики України було виявлено, що чоловік позивача, ОСОБА_2 здійснив на суму, що перевищує 100 тис. гривень купівлю житлового будинку в АДРЕСА_1 ", дата реєстрації 31.03.2025, а також, що загальна площа будинку становить 55,4 кв.м. Житло знаходиться на території, яка не включена до переліку територій де ведуться бойові дії. Позивач надала до управління копію договору купівлі-продажу житлового будинку від 31.03.2025 року, в якому в п. 7 зазначено, що за домовленістю сторін, продаж житлового будинку вчинено за 60000 гривень 00 копійок. Згідно рекомендацій за результатами верифікації засобами електронних систем Міністерства соціальної політики України та враховуючи договір, рішенням управління від 24.04.2025 з 01.04.2025 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам позивачу було припинено.
Виходячи з вищевикладеного, з квітня 2025 року позивачка втратила право на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до п. 7-1 п.5 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (зі змінами), згідно якого допомога не призначається/не виплачується на сім'ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання особа з числа членів сім'ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій або територіях, включених - до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень). Таким чином, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надав відзив на позовну заву, в якому зазначив, що в єдиному соціальному реєстрі ЄІССС наявна соціальна реєстраційна картка ОСОБА_1 з рішенням № 1273169250-2024-2 про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з терміном дії по 30.04.2025. Особова справа гр. ОСОБА_1 органам Пенсійного фонду України в Полтавській області не передавалась. У Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відсутня можливість надати будь-які пояснення по даній справі Враховуючи, що державні органи повинні діяти у межах та у спосіб, визначених законодавством, вважає, що дії УСЗН Автозаводського р-ну Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради є правомірними
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеними особами, що не заперечується Відповідачем.
З лютого 2024 року ОСОБА_1 , як уповноважений отримувач, та її сім'я перемістилися до м. Кременчук Полтавської області та стали отримувачами допомоги на проживання ВПО у Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Згідно листа Відповідача 1 №08-4270 від 30.06.2025 р. допомога виплачувалася в сумі 8000,00 грн. на сім'ю по 30.04.2025 р. включно.
У травні 2025 року ОСОБА_1 отримала лист від 07.05.2025 року №08-3052 від відповідача 1 про те, що під час опрацювання рекомендацій, наданих 17.04.2025 р. за результатами верифікації засобами електронних систем Міністерства соціальної політики України було виявлено, що чоловік Позивачки ОСОБА_2 здійснив на суму, що перевищує 100 тис. грн купівлю житлового будинку в АДРЕСА_1 , дата реєстрації: 31.03.2025 р.
Листом повідомляється, що Позивачка має повернути безпідставно отримані державні кошти за період з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року в сумі 8000,00 грн.
У відповіді на адвокатський запит від 30.06.2025 р. №08-4270 Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомляється, що виплати припинені, так як загальна площа придбаного житла становить 55,4 кв. м (18,46 кв. м на одну особу) згідно договору купівлі-продажу від 31.03.2025 р.
З квітня 2025 року позивачці припинено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Вважаючи таку відмову протиправною, позивачка звернулася до з позовною заявою до відповідача з вимогами про відновлення виплати допомоги на проживання малолітнім дітям.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).
Статтею 2 Закону 1706-VII передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
КМУ 20.03.2022 № 332 прийняв постанову "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", якою затверджений Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (далі - Порядок № 332).
З 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога призначається на кожного члена сім'ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
З повідомлення відповідача від 24.04.2025 вбачається, що підставою для не призначення допомоги на проживання позивачці та членам її сім'ї, як внутрішньо переміщеним особам, є не відповідність вимогам п.7-7.1 Порядку № 332 (під час отримання допомоги особою з числа членів сім'ї здійснено купівлю майна на суму, що перевищує 100 тис. грн.)
Станом на день звернення позивачки із заявою від 06.03.2024 Порядок № 332 передбачав, що:
"пп.7-1 пункт 7. Із 1 грудня 2023 р. допомога не призначається/не виплачується на сім'ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання:
1) особою з числа членів сім'ї придбано транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа).
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I та II групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім'ями та сім'ями з дітьми з інвалідністю, сім'ями з особами з інвалідністю I та II групи, які досягли 80-річного віку;
2) особою з числа членів сім'ї здійснено на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, якщо купівля була здійснена до дати включення до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), оплачено (одноразово) інші товари довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло) або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);
3) особа з числа членів сім'ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень (крім внутрішньо переміщених осіб, один із членів сім'ї яких отримує щорічну або одноразову державну грошову допомогу як особа, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України);
4) особа з числа членів сім'ї здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування), соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;
5) особа з числа членів сім'ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. При цьому не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї), або житлове приміщення/частини житлового приміщення, придбані за кошти, отримані на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений особою з числа членів сім'ї, становив менш як 100 тис. гривень;
6) особа з числа членів сім'ї здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 719 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей" , від 28 березня 2018 р. № 214 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей" , від 18 квітня 2018 р. № 280 "Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України" і від 20 лютого 2019 р. № 206 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей" (крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій).
Допомога не призначається на отримувача, який:
перебував і після переміщення перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;
перебував і після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;
відбуває покарання в місцях позбавлення волі".
Згідно договору купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 01.03.2025 р. №477 та Витягу з Державного реєстру речових прав №420341144 ОСОБА_2 набув право власності на житловий будинок.
Згідно договору купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 01.03.2025 р. №477 та Витягу з Державного реєстру речових прав №420341144, його загальна площа становить 55, 4 кв. м, житлова площа становить 24,3 кв. м.
У п.7 зазначеного договору купівлі-продажу вказано, що купівля будинку здійснена за 60000,00 грн, що не перевищує допустиму суму в 100 тис. грн.
Допомога на проживання ВПО призначена згідно листа Відповідача-1 №08-4270 від 30.06.2025 р. на трьох осіб: ОСОБА_1 , її чоловіка ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 , що становлять склад сім'ї уповноваженого отримувача
Статтею 47 Житлового кодексу України, зазначено, що саме норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу, оскільки житлова площа будинку становить 24,3 кв.м. , отже у даному випадку на одну особу приходиться 8,1 кв. м. , а не 13,65 кв.м., як зазначає відповідач.
Стаття 2 ЖК України визначає, що завданнями житлового законодавства України є регулювання житлових відносин з метою забезпечення гарантованого Конституцією України права громадян на житло, належного використання і схоронності житлового фонду, а також зміцнення законності в галузі житлових відносин.
Стаття 3 визначає, що житлові відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Таким чином, житлові відносини, у тому числі встановлення норми житла для особи, віднесено до сфери регулювання Житловим кодексом України. Крім того, норма житла встановлюється в показнику саме 13,65 кв. м у такому розмірі, так як це мінімальна необхідна площа для комфортного існування особи у приміщенні, для забезпечення її потреб, підтримки ментального та фізичного стану людини.
Статтею 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 №1706-VII встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Відповідно до частин другої, третьої статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".
Згідно з пунктом 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
За приписами підпункту 5 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 709 від 11 липня 2023 року "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб" держава визначила підстави припинення виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Разом з цим, підстава, за якої допомога на проживання продовжує виплачуватися, відповідно до Постанови пп.5 п. 7-1 постанови №332, зокрема, якщо внутрішньо переміщена особа має житлове приміщення (частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).
На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що Управлінням соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області прийняте Рішення від 24.04.2025 про припинення допомоги прийнято протиправно за межами повноважень визначених законом, а відтак належить скасуванню.
Згідно п. 3 Порядку № 332 допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення. Тому суд вважає належним засобом захисту порушених права є зобов'язання Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області поновити уповноваженій особі ОСОБА_1 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на сім'ю з 01 квітня 2025 року..
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог .
гідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
А відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення відповідача, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача у повному розмірі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пр-кт Свободи, буд. 66, м.Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 26218015), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 24.04.2025 щодо припинення виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за заявою ОСОБА_1 , як уповноваженої особи зі складу сім'ї, з 01 квітня 2025 року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області поновити уповноваженій особі ОСОБА_1 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на сім'ю з 01 квітня 2025 року.
В решті вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Г.В. Костенко