Справа № 640/18262/18
13 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» до Головного управління Державної казначейської служби міста Києва, третя особа - Національний банк України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмежено відповідальністю «Київщина-Інвест», звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві, щодо повернення без виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 р. про примусове виконання рішення у справі № 910/19633/17;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 р. про примусове виконання рішення у справі № 910/19633/17 про стягнення з Національного банку України на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Київщина-Інвест» судового збору в розмірі - 5 333 грн 33 коп.
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у міст Києві виконати наказ Господарського суду міста Києва від 03.05.2018р. про примусове виконання рішення у справі № 910/19633/17, щодо стягнення з Національного банку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» судового збору у розмірі - 5 333 грн 33 коп у строки, встановлені частиною 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави, щодо виконання судових рішень", з врахуванням компенсації, визначеної статтею 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", строк по нарахуванню якої починається з 24.10.2018 р.;
- встановити строк, до якого зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві подати суду звіт про виконання судового рішення у даній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2018р. у справі № 910/19633/17 задоволено позов ТОВ «Київщина-Інвест» до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно. За результатами судового рішення стягнуто з Національного банку України на користь ТОВ «Київщина-Інвест» судовий збір у розмірі 5 333 грн 33 коп. Рішення набрало законної сили. Господарським судом міста Києва 03.05.2018р. виданий наказ про примусове виконання рішення у справі № 910/19633/17, який у відповідності до вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» ТОВ «Київщина-Інвест» 18.07.2018 р. поданий до виконання до Головного управління Державної казначейської служби міста Києва. Зазначає, що Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві листом від 07.08.2018р. № 14-08.10/1510-8004 безпідставно повернуло виконавчий документ стягувачу з посиланням на пп. 3 п. 9 Порядку виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845. Наголошує, що відповідно до зазначеного положення виконавчий документ повертається стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, тобто є державним органом, рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2018р. у справі 910/19633/17 щодо стягнення з Національного банку України на користь ТОВ «Київщина-Інвест» судового збору в розмірі 5 333 грн 33 коп. виконується відповідно до положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». З огляду на що діюче законодавство забороняє повернення виконавчих документів органами Казначейства щодо виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а отже, зазначені Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві підстави повернення без виконання наказу господарського суду вважає протиправними.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Костенка Д. А., від 22 листопада 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/18262/18. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Національний банк України є центральним органом державного управління, який має особливий статус, економічну самостійність і, на відміну від інших державних органів, утримується за рахунок власних доходів. Внаслідок такого особливого статусу, Національний банк України не перебуває на казначейському обслуговуванні, не має в органах казначейства відкритих рахунків, не є розпорядником бюджетних коштів та не утримується за рахунок бюджетних коштів. Також зазначаємо, що до цього часу жодне судове рішення про стягнення коштів з Національного Банку України не виконувалось Головним управлінням Казначейства. З огляду на викладене, Головне управління Казначейства вважає, що виконання наказу Господарського суду м. Києва щодо стягнення з Національного банку України судового збору в розмірі 5333, 33 грн. не регулюється положеннями Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а, отже, не підлягає виконанню відповідачем. Також зазначив, що до цього часу жодне судове рішення про стягнення коштів з Національного Банку України не виконувалось Головним управлінням Казначейства.
Позивачем було надано відповідь на відзив відповідача, відповідно до якого наполягав на задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.
29 січня 2019 року третьою особою в справі - Національним банком України, були поданні письмові пояснення третьої особи щодо відзиву на позовну заяву, відповідно до яких Національним банком України було зазначено про необґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач не є органом примусового виконання судових рішень щодо вимог, боржником щодо яких є Національний банк України. Просив відмовити у задоволенні вимог ТОВ «Київщина - Інвест».
11 лютого 2019 року відповідачем надані заперечення, відповідно до яких просив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Київщина -Інвест» відмовити у повному обсязі.
Законом України № 2825-IX від 13.12.2022 року, що набрав чинності 15.12.2022 року, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Згідно з розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, дана справа передана на розгляд та вирішення Одеському окружному адміністративному суду, та за наслідками автоматизованого розподілі судових справ між суддями, справу передано на розгляд судді Харченко Ю. В.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/18262/18 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» до Головного управління Державної казначейської служби міста Києва, третя особа - Національний банк України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року було відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2018р. у справі № 910/19633/17 задоволений позов ТОВ «Київщина-Інвест» до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно.
За результатами судового рішення стягнуто з Національного банку України на користь ТОВ «Київщина-Інвест» судовий збір у розмірі 5 333 грн 33 коп. Рішення набрало законної сили.
03.05.2018р. Господарським судом міста Києва виданий Наказ про примусове виконання рішення у справі № 910/19633/17.
18.07.2018 р. ТОВ «Київщина-Інвест» Наказ про примусове виконання рішення у справі № 910/19633/17поданий до виконання до Головного управління Державної казначейської служби міста Києва.
Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві листом від 07.08.2018р. № 14-08.10/1510-8004 повернуло виконавчий документ ТОВ «Київщина - Інвест» з посиланням на пп. 3 п. 9 Порядку виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845, зазначивши, що відповідно до п. 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийнято рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають відповідні документи до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки). Національний банк України є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису адміністративних витрат, а визначених Законом України «Про Національний банк України» випадках - також за рахунок Державного бюджету України.
Відповідач зауважив, що Національний банк України відсутній в Єдиному реєстрі та в Єдиній базі даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного та місцевого бюджетів на 2018 рік в Головному управлінні Казначейства та управліннях Державно казначейської служби України у районах міста Києва, а відтак Головне управління Казначейства не має можливості виконати даний виконавчий документ.
Не погоджуючись із такими діями, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.
Згідно з ч.1 п.3 Положення про Державну казначейську службу України, яке затверджено постановою Кабінету міністрів України від 15.04.2015 року № 215 (далі - Положення), одним із основних завдань Казначейства є реалізація державної політики сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку конання бюджетів.
Відповідно до ч.3 п.4 Положення, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що значені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень таких органів".
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Водночас, Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» установлює гарантії держави, щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.
За нормами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство), примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Законом України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією країни, цим законом та іншими законами України (ст.2). Національний банк має статутний капітал (ст.3).
Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису адміністративних витрат. Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, a органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку відповідно до ст.4 Закону України «Про Національний банк України».
Таким чином, Національний банк України є центральний органом державного управління, який має особливий статус, економічну самостійність і, відміну від інших державних органів, утримується за рахунок власних доходів.
Внаслідок такого особливого статусу, Національний банк України не перебуває на казначейському обслуговуванні, не має в органах казначейства відкритих рахунків, не є розпорядником бюджетних коштів та не утримується за рахунок бюджетних коштів.
Також, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено порядок виконання рішення суду про стягнення коштів з державного органу.
Так, ст. 3 цього закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених державною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 р. № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство фінансів України.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком.
Пунктом 2 Порядку 845 визначено, що органи Казначейства здійснюють безспірне списання коштів боржників визначених в рішенні про стягнення коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, а також підприємств, установ та організацій, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.
Згідно п. 2 Порядку 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства.
Відповідно до п. 24 Порядку 845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника подають по органу Казначейства в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Згідно з пп. 3 п. 9 Порядку № 845, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання.
При цьому, відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.
Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.
Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Тобто, в розумінні статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач не є органом примусового виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень таких органів".
Згідно статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень таких органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Підпунктом 2 частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Згідно пункту 4 розділу І наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень», відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, які містять відомості, що становлять державну таємницю, а також рішення, за якими, боржником є, зокрема, крім інших, Національний банк України тощо.
З наведеного слідує, що дії відповідача щодо повернення виконавчого документу - Наказу Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 р. про примусове виконання рішення у справі № 910/19633/17 щодо стягнення з Національного банку України на користь ТОВ «Київщина-Інвест» судового збору у розмірі - 5 333 грн 33 коп., на думку суду, не є протиправними, оскільки Національний банк України не є органом примусового виконання, у контексті спірних правовідносин.
Щодо вимог про зобов'язання Головного управління Казначейства, прийняти та виконати наказ Господарського суду м. Києва від 03.05.2018 р. в справі № 910/19633/17, суд зазначає, що суд може вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при здійсненні дії (прийнятті рішення), з урахування встановлених судом обставин. Проте, суд не наділений повноваженнями підміняти собою суб'єкт владних повноважень при прийнятті певного рішення та не може втручатись у дискреційні повноваження такого суб'єкта.
Таким чином, позовна вимога щодо зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у міст Києві виконати наказ Господарського суду міста Києва від 03.05.2018р. про примусове виконання рішення у справі № 910/19633/17, щодо стягнення з Національного банку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» судового збору у розмірі - 5 333 грн 33 коп. у строки, встановлені частиною 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави, щодо виконання судових рішень", з врахуванням компенсації, визначеної статтею 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", строк по нарахуванню якої починається з 24.10.2018 р., також задоволенню не підлягає.
Оскільки, як окреслено вище, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест», вимога про зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві подати суду звіт про виконання судового рішення у даній справі, як наслідок, задоволенню нре підлягає.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» до Головного управління Державної казначейської служби міста Києва, третя особа - Національний банк України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, не є правомірними, обґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають., з вище окреслених підстав.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» до Головного управління Державної казначейської служби міста Києва, третя особа - Національний банк України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 13.08.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, а також на лікарняному, з 07.07.2025року по 08.08.2025 року, включно.
Суддя Ю.В. Харченко
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» до Головного управління Державної казначейської служби міста Києва, третя особа - Національний банк України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - відмовити
13.08.25..