Справа № 420/26248/25
13 серпня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О. О., перевіривши матеріали позовної заяви громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправною та скасування постанови, -
Громадянин Турецької Республіки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про заборону в'їзду в Україну ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняту НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України 11.02.2024 року.
Згідно ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У даному випадку позивач звернувся до суду з позовом про скасування Постанови про заборону в'їзду в Україну Кочак Хасану прийняту НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України від 11.02.2024 року.
При цьому позов подано 04.08.2025 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що 11.02.2024 року о 17:30 год. під час прикордонного контролю на виїзд з України було виявлено що ОСОБА_2 не виконав рішення про примусове повернення з України від 04.01.2024 року. А тому, відповідач прийняв Постанову, згідно з якою заборонив громадянину Туреччини ОСОБА_2 в'їзд в Україну строком на 5 років, який рахувати з 11.02.2024 року до 10.02.2029 року.
З наведеного слідує, що позивачу принаймні з 11.02.2024 року стало відомо про наявність щодо нього рішення про заборону в'їзду.
Натомість, лише у червні 2025 року позивачем через свого представник були вчинені дії спрямовані на захист своїх прав шляхом надіслання адвокатських запитів до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з метою отримання оскаржуваних рішень.
Суд зауважує, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зводяться лише до того, що постанова від 11.02.2024 року не була позивачу особисто вручена, а її копія була отримана представником позивача 01.07.2025 року, тобто в день, коли копію оскаржуваного Протоколу було отримано на електронну адресу адвоката Коваль Я. Ю. у відповідь на адвокатський запит.
Суд зазначає, що отримання позивачем відповіді на адвокатський запит з доданими оскаржуваними рішеннями не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації в контексті спірних правовідносин.
Суд зауважує, що позивачем не подано жодних доказів на підтвердження того, що фізично знаходячись за межами території України він був позбавлений змоги за власною волею оскаржити, як постанову про заборону в'їзду в Україну, так і рішення про відмову у перетині державного кордону України.
З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просить скасувати Постанову про заборону в'їзду в Україну ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняту НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України 11.02.2024 року, а з цим позовом звернувся до суду лише 04.08.2025 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, беручи до уваги тривалість пропущеного строку, відсутність доказів щодо існування перешкод та труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду, та наведені правові висновки Верховного Суду, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_2 пропустив строк звернення до суду з цим адміністративним позовом, який розпочався з 11.02.2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно приписів ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 р., станом на 01.01.2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
В адміністративному позові позивачем заявлена одна вимога немайнового характеру, за яку підлягає сплаті судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 за подання до суду документів в електронному виді.
Позивачем не було додано до позову доказів сплати судового збору у розмірі 968 грн 96 коп., таким чином, позивачем не сплачено судовий збір за позовну вимогу.
Отже, якщо після виправлення недоліків позовної заяви не зміниться кількість та характер позовних вимог, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору на суму у розмірі - 968 грн 96 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та роз'яснює, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом: - надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеними вимогами та доказів поважності причин його пропуску; - надання документу про сплату судового збору у розмірі - 968 грн 96 коп. або доказів, що підтверджують звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 122, 132, 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олександр ХУРСА