Справа № 540/5907/21
12 серпня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю. В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт (від 07.07.2025 року вхід. № 68357/25) Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області по справі № 540/5907/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, щодо зменшення основного розміру призначення пенсії ОСОБА_1 з 90% на 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% на 70% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат.
06.11.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вхід. № АВ/420/189/24) про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по даній адміністративній справі, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Позивач в заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення зазначає, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21 на час звернення зі заявою не виконано відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року заяву ОСОБА_1 (від 06.11.2024 року за вхід. № АВ/420/189/24) про зобов'язання подати у становлення строк звіт про виконання судового рішення в справі № 540/5907/21 задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати до суду протягом 30 днів, з дня отримання копії даної ухвали, звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду 19 листопада 2021 року по справі № 540/5907/21, в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених виплат.
06.12.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов звіт (вхід. № 71728/24) про виконання рішення суду, в якому відповідач просив суд прийняти звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21, з огляду на викладене.
Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року у справі № 540/5897/21 та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року у справі № 540/5897/21, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надати у тримісячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання у повному обсязі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року у справі № 540/5897/21, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання (у тому числі: щодо виплати ОСОБА_1 невиплаченої суми заборгованості у розмірі 41481 грн.; щодо відсоткового розміру пенсії з 2022 року та підстави встановлення такого відсоткового розміру). Роз'яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області, що звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року у справі № 540/5897/21 має відповідати вимогам ст. ст. 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України № 4094-IX від 21.11.2024 року, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень. Роз'яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області, що суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
17.03.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до суду надійшов звіт (вхід. № 24256/25), про виконання рішення суду, в якому відповідач просить суд прийняти звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21.
Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року у справі № 540/5897/21.
07.07.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до суду надійшов звіт (вхід. № 68357/25), про виконання рішення суду, в якому відповідач просить суд прийняти звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21, зазначаючи наступне.
Судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах повноважень. Зміст мотивувальної й резолютивної частин рішення суду конкретизує встановлені судом зобов'язання, в межах яких органи Пенсійного фонду України виконують рішення судів. У випадках, коли зобов'язання, що покладені судовим рішенням на органи Пенсійного фонду України, не визначають окремого порядку проведення виплати пенсії, виплата здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства.
Так, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/5907/21 від 19.11.2021, що набрало законної сили 21.12.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Фонду задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% на 70% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат. На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі №540/5907/21 від 19.11.2021, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат, у січні 2022 року проведено перерахунок пенсії гр. ОСОБА_1 в межах покладених зобов'язань. Перерахунок проведено після надходження до Головного управління рішення з відміткою про набрання законної сили (29.12.2021 вхідний № 14282/7).
Виплату пенсії в перерахованому розмірі розпочато з лютого 2022 року. Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.02.2022 складав 7561,22 грн. Сума доплати по перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 по 30.06.2021 становить 41481,00 грн. Зазначена сума обліковується в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 No20-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 22.10.2018 за No1189/32641.
Виплата боргу можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок виділення коштів з державного бюджету на виплату заборгованості по конкретним судовим рішенням (визначеним Пенсійним фондом України, з урахуванням черговості набрання чинності рішень суду по всій Україні).
У справі ОСОБА_1 змінами умов пенсійного забезпечення стало надходження до Головного управління рішення з відміткою про набрання законної сили іншого рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 540/5897/21 та обов'язковість його виконання.
Рішенням Херсонського окружного суду від 08.11.2021 у справі № 540/5897/21, що надійшло з відміткою про набрання законної сили до Головного управління 07.02.2022 (вхідний № 2900/7), визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.07.2021 № 8/1/903 про розмір грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.07.2021 № 8/1/903, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням виплачених сум.
Головним управлінням на виконання рішення суду від 08.11.2021 по справі № 540/5897/21 у лютому 2022 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в межах покладених зобов'язань на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.07.2021 № 8/1/903, починаючи з 01.04.2019.
Одночасно, звертаємо увагу, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 540/5897/21 не містить зобов'язань та вказівок щодо максимального відсотка сум грошового забезпечення. На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 № 540/5897/21 основний розмір пенсії обчислено в сумі 70% грошового забезпечення за чинною нормою на час проведення перерахунку, а саме: згідно зі ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (зі змінами, внесеними Законом № 1166-VII від 27.03.2014): “Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Також відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. У даному випадку Закон № 2262 в чинній редакції на час проведення перерахунку не містить вказівки на різний підхід до обчислення пенсій, призначених до набрання чинності змін до ст.13, та після цієї дати.
Отже, у органів Пенсійного фонду відсутні підстави на самостійний розсуд вирішувати питання розрахунків пенсій різним категоріям військових пенсіонерів, аніж це передбачено в прямій нормі Закону чи іншого нормативного акту.
Враховуючи наведене, на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 No540/5907/21, винесеної в рамках розгляду звіту Головного управління від 06.12.2024 № 2100-0801-7/49262 про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 у справі № 540/5907/21, з урахуванням наданих пропозицій, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 90% грошового забезпечення.
Відповідно до статті 8 Закону №2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Оскільки пенсії за Законом №2262 виплачуються виключно за рахунок коштів Державного бюджету, порядок виплати пенсій за рішенням суду за цим Законом встановлено законодавцем, а саме Законом “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901- VI (далі - Закон №4901).
Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №4901 бюджетні асигнування на погашення заборгованості за рішеннями суду визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Інші нормативно - правові акти не регламентують погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду за рахунок коштів Державного бюджету.
Відтак, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду перебувала справа № 540/7967/21 може бути здійснена виключно в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та з урахуванням дати набрання рішення законної сили відповідно до абзацу 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку.
Заходи які вживаються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області для усунення обставин, що ускладнюють виконання рішення суду Враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 “Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги» (далі - постанова №1279) та централізоване перерахування коштів на фінансування пенсійних виплат, в тому числі за рішеннями суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, з метою виконання рішення суду в повному обсязі, листом від 19.02.2025 № 2100-0207-5/6279, звернулося до Пенсійного фонду України щодо вирішення питання виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат на виконання рішення суду.
На вищевказаний лист Головного управління, Пенсійний фонд України надав відповідь листом від 26.02.2025 № 2800-030101-9/13039 (лист додається), зазначивши: “Фінансування пенсій, призначених за нормами Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
З огляду на значене, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 у справі № 540/5907/21 виконано в межах покладених зобов'язань та згідно з чинним законодавством. В рамках розгляду звіту про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 по справі №540/5907/21 слід окремо звернути увагу, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі п.3 ст.116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 14.02.2023 року у справі №200/3958/19-а. Відповідач вважає, що підстави тимчасової невиплати заборгованості у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів є поважними, оскільки Головне управління не має правових підстав та фінансового забезпечення на здійснення виплати заборгованості ОСОБА_1 (яка виплачуються з коштів Державного бюджету) до затвердження бюджетних видатків на відповідні цілі та отримання цільового фінансування з Пенсійного фонду України.
На підставі наведеного, відповідач вважає, що Головним управлінням, в межах повноважень, повністю виконано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21.
Так, вирішуючи питання прийняття звіту, встановлення нового строку на подання звіту про виконання судового рішення, або накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, суд виходить із наступного.
Частиною 1 статті 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі) було передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі), за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд також враховує, що 19.12.2024 року набув чинності Закон України № 4094-IX від 21.11.2024 року щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом трьох місяців з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Статтею 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-6 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Таким чином, головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Дослідивши наданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області звіт від 07.07.2025 року вхід. № 68357/25 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21, суд зазначає, що відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області вказане судове рішення у повному обсязі не виконано.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. ч. 2-4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні приписи містить стаття 14 КАС України.
Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
В абз. 3 п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Також, у Рішенні від 26.06.2013 року Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 року у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, а відтак, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок. Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому, визначальним фактором є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 року у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 року у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 року у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 року у справі № 821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Крім того, суд зауважує, що проблема невиконання рішень національних судів у соціальних (пенсійних) спорах має загальнодержавний характер. Тобто, проблема з виконанням рішення суду у цій справі не є індивідуальною, а охоплюється загальною проблемою належного виконання судових рішень в соціальних спорах, яка потребує системного підходу до її вирішення на найвищих рівнях органів державної влади.
Суд враховує постанову Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 160/13013/19, у якій, з посиланням на постанову від 31.10.2018 року у справі № 704/1547/17, ВС вказано про те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту, тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту.
Крім того, як наголошено судом вище, 19.12.2024 року набрав чинності Закон України № 4094-IX від 21.11.2024 року, щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
КАС України доповнено статтею 382-1, яка визначає, в тому числі, вимоги до змісту звіту про виконання судового рішення, згідно п. 6 ч. 2 ст. 382-1 КАСУ, звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, зокрема: у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.07.2025 року вхід. № 68357/25 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року по справі № 420/3117/23, не відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 382-1 КАС України, оскільки не містить орієнтовні строки виконання такого рішення в частині виплати заборгованості та їх обґрунтування.
Також, КАС України доповнено статтею 382-2, згідно з ч. 5 якої, суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Судовий контроль у даній справі встановлений до набрання чинності окреслених змін до КАСУ щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень, водночас, на час вирішення питання щодо прийняття цього звіту або накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу, наведені зміни до КАС України набрали чинності.
При цьому, судом встановлено, що станом на теперішній час відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21, у повному обсязі не виконано та сума перерахованої пенсії ГУПФУ в Херсонській області позивачеві не виплачена, посилаючись на відсутність наразі бюджетних асигнувань для здійснення таких виплат.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що дана справа стосується питання, щодо обчислення та перерахунку пенсії, з огляду на наведені вимоги ст. ст. 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, в редакції Закону України № 4094-IX від 21.11.2024 року, які набули чинності 19.12.2024 року, суд приходить до висновку, що слід відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21, встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21, зобов'язавши відповідача надати у тримісячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання у повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити відповідачеві, що такий звіт має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України № 4094-IX від 21.11.2024 року, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень, а також роз'яснити відповідачу, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту, є достатніми, переконливими, та вичерпними.
Відповідно до частини 5 статті 382-2 КАС України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд,-
1. Відмовити Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області у прийнятті звіту (від 07.07.2025 року вхід. № 68357/25), про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21.
2. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати у тримісячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання у повному обсязі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.
4. Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, що звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21 має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України № 4094-IX від 21.11.2024 року, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Копію ухвали направити учасникам справи, відповідачу до виконання.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено 12.08.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. на лікарняному з 07.07.2025р. по 08.08.2025 р., включно
.
Суддя Харченко Ю. В.
Відмовити Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області у прийнятті звіту (від 07.07.2025 року вхід. № 68357/25), про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 540/5907/21
12.08.25